Ухвала

від 14.08.2017 по справі 922/2097/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"14" серпня 2017 р.Справа № 922/2097/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максим", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 28678,85 грн. за участю представників сторін:

позивача - Грищенко В.М., дов. від 11.07.2017 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 27393,98 грн. основного боргу з урахуванням індекса інфляції та 1284,87 грн. 3% річних з суми простроченого грошового зобов*язання за договором на поставку металопродукції 3 11 від 24 грудня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просить суд накласти арешт на рухоме та нерухоме майно відповідача.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господасрького процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання позивача про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з*явився, у наданій заяві просить суд розглядати справу, призначену на 14 серпня 2017 року без участі Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи. У наданій заяві просить суд припинити провадження у справі у зв*язку з тим, що 01 червня 2017 року було припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (запис № 24800060007066930), що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05 липня 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях проти заяви відповідача про припинення провадження у справі заперечує.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб*єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до пункту 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У справах про визнання недійсним акта, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд вправі замінити його іншим органом, на який покладено видання відповідних актів. Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 Господарського процесуального кодексу України та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 Господарського процесуального кодексу України, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини 2 статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що 01 червня 2017 року було припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (запис № 24800060007066930), а позивач звернувся з позовом до суду 23 червня 2017 року, суд вважає за необхідне заяву відповідача про припинення провадження у справі задовольнити та припинити провадження у справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 закону України "Про судовий збір" та зазначає, що сплачений позивачем судовий збір за подання позову по даній справі може бути повернуто судом за відповідною заявою позивача в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір"

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49 86, 80 пунктом 6 частини 1 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача про припинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у справі № 922/2097/17припинити

Суддя П.В. Хотенець