Рішення

від 15.08.2017 по справі 918/482/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2017 р. Справа № 918/482/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю " БіоОбладСервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 120 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з"явився.

від відповідача: представник не з"явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС" (надалі Позивач, ТзОВ "РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БіоОбладСервіс" (надалі Відповідач, ТзОВ "БіоОбладСервіс") в якому просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу №27/08 від 27.08.2014 року він перерахував відповідачу 577 296,00 грн., як передоплату за виготовлення обладнання - Живлювач-дозатор "Живе дно" у комплекті із стрічковим транспортером продуктивністю 10-12 тн/год та транспортер ланцюговий ТС 9 в комплекті зі стійками, однак у встановлені договором строки відповідач не виконав в повному обсязі взяті договірні зобов'язання по виготовленню та поставці обладнання в комплектності, кількості, якості та по ціні, що вказана в Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною до Договору, і коштів не повернув.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання повторно не з"явився.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 12 липня 2017 року та від 01 серпня 2017р. про призначення до розгляду справи, які направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 35809, Рівненська обл., Острозький район, село Бадівка, вулиця Ватутіна, будинок 2-А, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за запитом судді Марача В.В., станом на 31.07.2017 місцезнаходженням Відповідача є: 35809, Рівненська обл., Острозький район, село Бадівка, вулиця Ватутіна, будинок 2-А.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином суд вважає, що Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються його вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд керувався наступним.

27 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю БіоОбладСервіс (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 27/08 відповідно до умов якого ТОВ БіоОбладСервіс взяло на себе зобов'язання виготовити та передати у власність ТОВ РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС обладнання, а саме: Живлювач - дозатор Живе дно у комплекті із стрічковим транспортером продуктивністю 10-12 тн/год. та транспортер ланцюговий ТС 9 в комплекті зі стійками, а Покупець прийняти товар та оплатити його вартість.

Так, відповідно до умов договору визначено, що передача Обладнання мала здійснюватись за адресою: Рівненська область, Рокитнівський район, територія Березівської сільської ради (за межами населеного пункту) у строк не пізніше 45 (сорок п'ять) днів з моменту здійснення оплати згідно п. 3.2.1.Договору.

У відповідності до пункту 3.2.1. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату у розмірі 50% від суми договору що складає 320 720,00 грн.

Так, Позивач станом на 03 вересня 2014 року на виконання взятих на себе зобов'язань сплатив суму визначену п. 3.2.1. Договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 191 від 29.08.2014р. на суму 160 000,00, та № 645 від 03.09.2014р. на суму 160 720,00. З огляду на що Відповідач мав виконати свої зобов'язання з поставки Обладнання визначеного специфікацією в строк до 19 жовтня 2014 року.

В подальшому, Позивачем було сплачено вартість обладнання у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 773 від 22.10.2014 на суму 192 432,00 № 827 від 13.11.2014 на суму 64,144,00.

Поставка обладнання була здійснена Відповідачем у лютому 2015 р. Так, Відповідач передав Позивачу Обладнання визначене договором. Проте, підчас прийняття обладнання на площадці Позивача було виявлено, що частина обладнання, а саме: Стрічковий транспортер і транспортер ланцюговий, було поставлено неналежної якості (виявлено недоліки, які не можна усунути), внаслідок чого Покупець змушений був відмовитись від прийняття Обладнання неналежної якості про що сторонами було складено:

Акт від 23.02.105р. обстеження обладнання, що поставлено у відповідності до Договору купівлі-продажу № 27/08 від 27 серпня 2014 року ;

Акт від 23.02.105р. повернення обладнання, що поставлено у відповідності до Договору купівлі-продажу № 27/08 від 27 серпня 2014 року (від 23.02.2015р.);

Додаткову угоду № 1 від 26 лютого 2015р..

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 26.02.2015р. Відповідач зобов'язався повернути Позивачу грошові кошти у розмірі 150 000.00 грн. (сплачені Позивачем в рахунок оплати вартості Обладнання неналежної якості) на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання додаткової угоди, тобто в строк до 13 березня 2015 року та здійснити вивезення неякісного товару з площадки Позивача.

Вивезення обладнання було здійсненне відповідачем 01 квітня 2015 року, що підтверджується Накладною на повернення № 1 від 01.04.2015р.

Проте, в супереч досягнутим домовленостям ТОВ БіоОбладСервіс взяті на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів здійснило лише частково та з простроченням строків, сплативши Позивачу 25.05.2015 року 2 000,00 гривень та 28.10.2015 року 27000,00 грн..

Таким чином, сума боргу Відповідача перед Позивачем станом на 27 червня 2017 року складає 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ТІК України є обов'язковими для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

ч. 1 ст.509 ЦК України визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦK України).

Статтями 610. 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ст.34 ГПК України).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, вимоги Позивача про стягнення з ТОВ БіоОбладСервіс 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) грунтуються на договорі та законі, є правомірними, і, відповідно, підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, в зв"язку з чим Позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БіоОбладСервіс" (вул. Ватутіна, 2А, с. Бадівка, Острозький район, Рівненська область, 35809, код ЄДРПОУ 37822511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС" (34200, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, смт. Рокитне, вул. Жовтнева, 1 код ЄДРПОУ 37422493), 120 000, 00 (сто двадцять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу, 1600,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2017 року.

Суддя Марач В.В.