Рішення

від 15.08.2017 по справі 920/699/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.2017 Справа № 920/699/17

За позовом Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 , м. Пологи Запорізької області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Інвест , м. Конотоп Сумської області

про стягнення 783 887 грн. 43 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність № 227/17 від 03.01.2017)

від відповідача - не прибув

При секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог поданої позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 783887 грн. 43 коп. заборгованості, у тому числі 507175 грн. 73 коп. основного боргу за договором поставки № ПЛ-71 від 14.04.2016, 16648 грн. 68 коп. індексації ціни товару, 101435 грн. 14 коп. штрафу, 158627 грн. 88 коп. - суму 48% річних; а також покласти на відповідача витрати по сплаті позивачем судового збору у розмірі 11758 грн. 32 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, у судове засідання повноважного представника не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень створені сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору поставки № ПЛ-71 від 14.04.2016, укладеного між ПП Бізон-Тех 2006 (постачальником, позивачем у справі) та ТОВ ОСОБА_2 Інвест (покупцем, відповідачем у справі) позивач взяв на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби (насіння), пестициди в препаративних формах (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі пестициди або товар), а відповідач - приймати товар і оплачувати його.

Пунктами 2.1 2.2, 2.4 укладеного договору передбачено, що найменування й асортимент товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість специфікацій до договору. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки (відпуску) покупцю пестицидів є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором.

Згідно п. 4.1. договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника у строк (термін) поставки товару, що визначений у відповідній специфікації, автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися постачальником, про що він повинен завчасно повідомити покупця. Покупець повинен письмово повідомити постачальника не менше ніж за 2 дні про подачу автотранспорту під завантаження.

Пунктом 4.2 договору погоджено, що товар може поставлятися покупцю перевізником, достроково, а також партіями в кількості, визначеній постачальником на свій розсуд.

Відповідно до п. 4.3. договору дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

В п.4.6. договору встановлено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у момент одержання його від постачальника. Покупець зобов'язується перевірити кількість одиниць товару, його вагу, цілісність упаковки, пломб на ньому (якщо вони повинні бути присутніми), відповідність маркування, а також відсутність пошкоджень або ознак псування товару, а у разі їх виявлення негайно письмово заявити про це постачальнику. Усі претензії повинні бути заявлені до закінчення приймання і підписання накладної. Наявність недостачі та/або недоліків товару (у т.ч. його упаковки) оформлюється двостороннім актом, який підписується сторонами. Після підписання покупцем накладної (при відсутності підписаного постачальником акту про недоліки/недостачу товару) приймання товару вважається таким, що відбулося, і претензії покупця не приймаються. Підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується, у тому числі документів про якість товару, інструкції з його використання та зберігання. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній. Право власності на товар (у т.ч. на тару та пакувальні матеріали) та всі ризики переходять до покупця в момент передачі йому товару.

Згідно з п. 2.5. договору від 14.04.2016 у Специфікаціях і в накладних сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару. Порядок визначення суми індексації ціни товару (індексації сум платежів за товар), зазначений у розділі 5 Договору.

У відповідності із п. 5.1. договору покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строк, що вказаний в специфікаціях. Якщо в специфікації не вказано дату (термін) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

За умовами п. 5.2. договору оплата товару здійснюється покупцем у гривнях у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

Пунктом 5.4. договору визначено, що покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ( за насіння або за пестициди ), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору або накладної, якщо специфікація не була підписана. Якщо покупець цього не дотримується, то постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов'язання зарахувати платіж покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу.

Згідно з п. 5.6. договору вказані в специфікаціях ціни товарів визначені сторонами на дату їх складання і є базовими. Базова ціна товару є фіксованою (тобто повною) тільки в разі оплати відповідачем цього товару в день складання специфікації щодо нього. Враховуючи викладене, сторони домовились, що якщо товар буде оплачуватися відповідачем не в день складання специфікацій, то суми всіх платежів відповідача позивачу за товар підлягають індексації (тобто збільшенню). Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті відповідачем позивачу; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікаціях, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікацій. Якщо на потрібну сторонам дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. Договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com ) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com.

Згідно з пп. 5.6.2. Договору, у день здійснення платежу (переказування коштів позивачу) відповідач самостійно, без пред'явлення йому рахунку позивачем, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та ініціює переказ позивачу проіндексованої суми платежу. При перерахуванні проіндексованої суми ' платежу відповідач зобов'язується в призначенні платежу вказати суму індексації ціни товару (далі - СІЦТ).

Згідно з пп. 5.6.9. Договору зобов'язання відповідача зі сплати проіндексованих сум платежів (зі сплати СІЦТ) є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем з оплати товару. Сплачені відповідачем позивачу суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях (накладних), є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Згідно з пп. 6.1.2. Договору відповідач зобов'язався сплатити позивачу повну ціну товару (тобто базову ціну товару разом із сумою індексації ціни товару), для чого перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару зобов'язався провести його індексацію в порядку, визначеному Договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору поставки № ПЛ-71 сторонами було підписано тринадцять специфікацій до договору, згідно з якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 591 579,57 гри., а саме: за специфікацією № 2 від 14.04.2016 на загальну суму 190 099,20 гри.; за специфікацією № 3 від 04.05.2016 на загальну суму 113 280,00 грн.; за специфікацією № 4 від 16.05.2016 на загальну суму 36 706,00 грн.; за специфікацією № 5 від 27.05.2016 на загальну суму 80 448,00 грн.; за специфікацією № 6 від 30.05.2016 на загальну суму 17 095,20 грн.; за специфікацією № 7 від 31.05.2016 на загальну суму 12 670,60 грн.; за специфікацією № 8 від 07.06.2016 на загальну суму 13 819,47 грн.; за специфікацією № 9 від 10.06.2016 на загальну суму 18 496,00 грн.; за специфікацією № 10 від 21.06.2016 на загальну суму 42 862,60 грн.; за специфікацією № 11 від 29.06.2016 на загальну суму 3 581,30 грн.; за специфікацією № 12 від 01.08.2016 на загальну суму 34 734,00 грн.; за специфікацією № 13 від 18.08.2016 на загальну суму 27 787,20 грн.

У пункті 3 кожної специфікації зазначено, що граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 30.10.2016 (у специфікаціях №№ 3, 12, 13) та 31.10.2016 року (у всіх інших), а також, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Судом встановлено, що додатковою угодою № б/н від 08.07.2016 специфікацію № 1 від 14.04.2016 на загальну суму 124 995,60 грн. було розірвано, у зв'язку із чим вона не підлягала виконанню сторонами.

Факт передачі позивачем відповідачеві товару на загальну суму 591579,57 грн. підтверджується видатковими накладними № ЗП6666 від 21.04.2016 на суму 190099,20 грн.; № ЗП12560 від 07.06.2016 на суму 13819,47 грн.; № ЗП8409 від 04.05.2016 на суму 113280,00 грн.; № ЗП12998 від 10.06.2016 на суму 18496,00 грн.; № ЗП9804 від 16.05.2016 на суму 36706,00 грн.; № ЗП13863 від 21.06.2016 на суму 42862,60 грн.; № ЗП11337 від 27.05.2016 на суму 80448,00 грн.; № ЗП14274 від 29.06.2016 на суму 3581,30 грн.; № ЗП11562 від 30.05.2016 на суму 17095,20 грн.; № ЗП15735 від 01.08.2016 на суму 34734,00 грн.; № ЗП11986 від 02.06.2016 на суму 12670,60 грн.; № ЗП16481 від 18.08.2016 на суму 27787,20 грн.

Факт отримання відповідачем товару також відображений також в Акті звірки взаєморозрахунків від 29.03.2017, який з боку останнього підписаний директором та бухгалтером, чиї підписи засвідчені відбитком печатки відповідача. Акт звірки відповідачем підписаний без застережень, а в п. 3 Акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов'язання з поставки товару за договором виконав повністю та належним чином. Претензій щодо позивача стосовно виконання ним договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

У ході судового розгляду справи суд встановив, що в обумовлені договором строки відповідач не повністю виконав свої грошові зобов'язання та отриманий товар оплатив лише частково на загальну суму 74 347,84 грн., перерахувавши її в такі строки: 20.04.2016 -38 019,84 грн.; 21.04.2016 -25 000,00 грн.; 04.05.2016 року 11 328,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 20.04.2016, від 21.04.2016, від 04.05.2016.

У червні 2016 року відповідач листом вих. № б/н від 03.06.2016 просив позивача прийняти залишки невикористаного ним товару та повернув відповідачу товару на загальну суму 10056,00 грн., що підтверджується накладними на повернення товару від покупця № ЗП232 від 07.06.2016 на суму 6033,60 грн. та № 245 від 10.06.2016 на суму 4022,40 грн. (специфікація № 6 від 30.05.2016). При цьому повернення товару не було пов'язано із його недоліками або якістю, що підтверджується вищезазначеним листом відповідача.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару (основний непроіндексований борг) за договором становить 507175,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До спірних правовідносин суд застосовує положення цивільного законодавства про поставку, оскільки саме таку правову природу має укладений між сторонами у справі договір від 14.04.2016.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення щодо зобов'язань у договорі поставки містять норми статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору від 16.04.2016 встановлений строк оплати відповідачем вартості поставленого товару, а матеріалами справи підтверджується факт отримання товару відповідачем, однак, відповідач, у порушення умов договору та положень діючого цивільного та господарського законодавства не сплатив позивачеві кошти за отриманий товар у визначений строк.

Суд встановив правомірність вимог позивача в частині стягнення з відповідача основної суми заборгованості у примусовому порядку шляхом дослідження наданих позивачем документів та аналізу положень діючого законодавства та задовольняє ці вимоги у межах заявлених вимог - 507175,73 грн.

Стосовно стягнення з відповідача індексації товару у розмірі 16648,68 грн. суд враховує, що в пункті 3 кожної специфікації зазначено, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.

Судами був перевірений розрахунок позивача та за наслідками такої перевірки суд визнає його таким, що складений у відповідності до п. 5.6 договору.

Суд також зауважує, що дана позовна вимога не порушує вимог Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 632 якого визначають можливість встановлення ціни у договорі за домовленістю сторін, а також можливість зміни ціни після укладення договору лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що сторони на власний розсуд узгодили порядок визначення ціни товару, що відповідає поняттю свобода договору , і такі дії сторін договору не суперечать вимогам діючого законодавства України, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 16648,68 грн. суми індексації товару.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 101435,14 грн. штрафу та 158627,88 грн. суми 48 % річних, суд зазначає наступне.

Згідно із нормою ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Договором поставки № ПЛ-71 від 14.04.2016 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Підпунктом 7.1.3 договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором понад 20 (двадцять) календарних днів відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 (десяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 20 (двадцять) календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 (сорок) календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від суми грошового зобов'язання, простроченої понад 40 (сорок) календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів, виходячи із загального строку прострочення певної суми грошового зобов'язання.

Сума штрафу за порушення відповідачем строків сплати платежів за договором становить 101435,14 грн., що підтверджено розрахунком позивача, який суд визнає правомірним та обґрунтованим.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Підпунктом 7.2.3. договору поставки від 14.04.2016 передбачено, що в разі прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за цим договором він замість трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов'язується сплатити позивачу 48 процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Сума процентів, нарахованих у розмірі, встановленому договором, становить 158627,88 грн.

Відтак, беручи до уваги ступінь виконання сторонами договору (позивач зі свого боку виконав належним чином свої зобов'язання, поставивши відповідачеві весь товар на умовах відстрочення його оплати, а відповідач порушив строки оплати платежів і до цього часу не повністю розрахувався з позивачем), враховуючи, що строк прострочення, допущений відповідачем становить біль як 8 місяців, а також зважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем протягом такого строку грошових зобов'язань за договором, суд дійшов висновку, що суми штрафу та процентів є розумними і справедливими, і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 названого Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач своїм правом на подання доказів чи заперечень проти суті позову не скористався, доказів виконання належним чином договірних зобов'язань суду не подав, у свою чергу позивачем належними і допустимими доказами підтверджено правомірність заявлених вимог, у зв'язку з чим суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Інвест (41600, Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 40; код ЄДРПОУ 38426771) на користь Приватного підприємства Бізон-Тех 2006 (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки, 162/11; код ЄДРПОУ 34216986) 507175 грн. 73 коп. основного боргу за договором поставки № ПЛ-71 від 14.04.2016, 16648 грн. 68 коп. індексації ціни товару, 101435 грн. 14 коп. штрафу, 158627 грн. 88 коп. - суму 48% річних, 11758 грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2017.

Суддя В.Л.Котельницька