Рішення

від 10.08.2017 по справі 914/1043/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2017р. Справа № 914/1043/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи Управління» , м. Одеса

до відповідача: Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» , м. Львів

про стягнення 57 555 грн. 70 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: не з'явився

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи Управління» до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» про стягнення 57 555 грн. 70 коп., з яких: 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1005 грн. 70 коп. - 3% річних та 6 550 грн. 00 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29.05.2017 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 13.06.2017 р. Ухвалою суду від 13.06.2017 р., за клопотання позивача, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 10.08.2017 р.

В судовому засіданні 10.08.2017 р. представник позивача позовні вимог підтримав з підстав наведених у позовній заяві, письмових поясненнях та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.

Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що 20.09.2016 р. ним було передано у власність відповідача ЗОР д/обробки металів тиском HOUGHTON Houghto-Draw WD 20 у кількості 1 шт. на суму 50 000,00 грн., що підтверджується первинними документами (рахунком-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, довіреністю на отримання товару). Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував йому 3% річних в розмірі 1005,70 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6550,00 грн.

Відповідач письмових пояснень чи заперечень по суті позовних вимог суду не надав, явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судового засідання, відкладеного на 10.08.2017 р., про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення (поштовий конверт з ухвалою суду про порушення провадження у справі (яку було надіслано відповідачу на адресу його місцезнаходження) повернувся на адресу суду з поштовою відміткою за закінченням встановленого строку зберігання ).

В судовому засіданні судом оглянуто надані представником позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви (рахунок-фактуру №ССФ-092000002 від 20.09.2016 р., видаткову накладну №СРН-092000005 від 20.09.2016 р., довіреність №368 від 20.09.2016 р., вимогу про сплату заборгованості №16/3 від 03.02.2017 р. та докази ї відправлення та вручення відповідачу), а також акт звірки взаємних розрахунків на 01.12.2016 р. (доданий із письмовим поясненням 10.08.2017 р.), після чого оригінали повернуто представнику позивача.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи Управління» ) поставив відповідачу (Підприємству з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» ) ЗОР д/обробки металів тиском HOUGHTON Houghto-Draw WD 20 у кількості 1 шт. на загальну суму 50 000,00 грн. Факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №СРН-092000005 від 20.09.2016 р. на суму 50000,00 грн. та довіреністю №368 від 20.09.2016 р., виписаною відповідачем на його представника, для отримання у позивача товару (реквізити довіреності відображено у видатковій накладній), а також рахунком-фактурою №ССФ-092000002 від 20.09.2016 р.

Також позивач долучив до матеріалів справи підписаний та скріплений печатками сторін Акт звірки розрахунків за період з 20.09.2016 р. по 01.12.2016 р., згідно якого сальдо на користь позивача станом на 01.12.2016 р. становить 50000,00 грн.

Оскільки відповідач за отриманий товар (ЗОР д/обробки металів тиском HOUGHTON Houghto-Draw WD 20 у кількості 1 шт.) не розраховувався, позивач 07.02.2017 р. (згідно фіскального чеку та опису вкладення) надіслав йому вимогу від 03.02.2017 р. №16/3 про сплату заборгованості за видатковою накладною №СРН-092000005 від 20.09.2016 р. та рахунком-фактурою №ССФ-092000002 від 20.09.2016 р., з вимогою негайно оплатити заборгованість в сумі 50 000,00 грн. Вказана вимога, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 15.02.2017 р., проте залишена відповідачем без відповіді, а борг неоплаченим.

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, відтак позивач звернувся до господарського суду із вимогою стягнути з відповідача 50 000,00 грн. - основного боргу, 1005,70 грн. - 3% річних та 6550,00 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в жодне із судових засідань явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких заперечень на позовні вимоги суду не надав, при цьому підписавши акт звірки взаємних розрахунків підтвердив, що станом на 01.12.2016 р. його заборгованість перед позивачем складала 50 000,00 грн., доказів погашення боргу відповідач не представив, таким чином позовні вимоги в частинні стягнення основного боргу в розмірі 50 000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем за період з 21.09.2016 р. по 24.05.2017 р., складають 1005 грн. 70 коп., то дана сума розрахована відповідно до ст. 625 ЦК України, і позовна вимоги про її стягнення є обґрунтованою.

Що стосується заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат за період з 21.09.2016 р. по 20.04.2017 р., то суд зазначає, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення (тобто інфляційні втрати обраховуються помісячно, а не поденно), при цьому сума боргу, яка сплачується з 16 по 31 день місяця, то розрахунок інфляції починається з наступного місяця. Таким чином суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат(з врахуванням періоду їх нарахування позивачем), дійшов висновку що відповідним періодом нарахування інфляційних втрат є період з жовтня 2016 р. по квітень 2017 р. включно, а сума інфляційних втрат, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню складає 5 374 грн. 97 коп. Решта заявлених до стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 175 грн. 03 коп. є безпідставними та вимоги про їх стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1005 грн. 70 коп. - 3% річних та 5 374 грн. 97 коп. - інфляційних нарахувань підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1 175 грн. 03 коп. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 625, 692 ЦК України , ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Катех-Електро» (79000, м. Львів, вул. Садова, 2А, ідентифікаційний код 20006134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Системи Управління» (65029, м. Одеса, вул. Садова, 5А, ідентифікаційний код 31728376) 50 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 005 грн. 70 коп. - 3% річних, 5 374 грн. 97 коп. - інфляційних нарахувань та 1 567 грн. 34 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 1 175 грн. 03 коп. - відмовити.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.08.2017 року.

Суддя Морозюк А.Я.