Рішення

від 15.08.2017 по справі 923/1438/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 року Справа № 923/1438/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синевір", м. Херсон

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до відповідача-2 : Херсонська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства "Україна", м.Херсон

про визнання частково недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність № 59 від 27.02.2017; ОСОБА_2, дов. б/н від 14.12.2016 р.;

від відповідача-1 : уповноважений представник ОСОБА_3;

від відповідача-2 : не прибув.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Синевір" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач-1), до Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (відповідач-2) про визнання недійсним договору № 24 від 01.02.2016, укладеного між ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" та Херсонською обласною організацією Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" в частині визначення опалювальної площі в розмірі 21,1 м 2 з моменту укладення.

Розгляд справи відбувався поза межами строку, встановленого ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 15.03.2017 оголошувалась перерва до 15.03.2017 р. до 12 год.00 хв., після чого розгляд справи було продовжено.

Ухвалою суду від 15.03.2017 за клопотанням позивача було призначено інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_4 (м.Херсон, бул.Мирний, 3, к.408).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.03.2017 суд зупинив провадження у справі у зв'язку із проведенням експертизи.

31.07.2017 до Господарського суду Херсонської області надійшов висновок № 12/17 від 27.07.2017 судового експерта ОСОБА_4 у зв'язку з чим провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач-1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. В судовому засіданні 15.08.2017 р. представник відповідача 1 наполягав на відкладенні розгляду справи.

Представники відповідача-2 в судове засідання не прибули, посилаючись на зайнятість в інших судових процесах та відпустку, також письмово просять відкласти розгляд справи на іншу дату.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, суд -

в с т а н о в и в:

1 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (відповідач 1, виконавець) та Херсонською обласною організацією Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (відповідач 2, споживач, ХОО ФСТ Україна ) було укладено договір №24 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги. Пунктом 3 договору було визначено опалювальну площу приміщення - 21,1 кв.м .

Суд звертає увагу сторін, що підставою для внесення розміру опалювальної площі у вищевказаний договір слугував акт обстеження стану системи теплопостачання приміщень, які належать ХОО ФСТ "Україна" в будівлі літ. "А" за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 7 (проїзд Військовий, 6) від 15 лютого 2016 року за участю представника Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", який складено вже після укладення вищевказаного договору (т.1, а.с.95).

Господарським судом Херсонської області розглядається справа №923/1234/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль до Товариства з обмеженою відповідальністю Синевір за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, Херсонської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна про стягнення боргу за теплову енергію, втрат від інфляції, 3% річних та пені. Провадження у справі №923/1234/16 зупинено до моменту

набрання законної сили рішення у даній справі - № 923/1438/16.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що ПАТ Херсонська ТЕЦ самостійно здійснюється перерозподіл обсягів споживання теплової енергії між власниками будівлі - позивачем та відповідачем 2, система теплопоспоживання в якій є неподільною та облік в якій здійснюється за допомогою одного теплолічильника.

Відповідно до умов укладеного між ТОВ Синевір та ПАТ Херсонська ТЕЦ

договору надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 17.10.2012р. , опалювальна площа ТОВ Синевір складає 1 725 кв. м.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.11.2008 між ТОВ Синевір та ХОО

ФСТ Україна було складено Протокол погодження часткового споживання теплової енергії на опалення приміщень, розташованих у будівлі за адресою: м. Херсон, Військовий проїзд, 6 (т.1, а.с.37). Сторонами було погоджено, що частка споживання теплової енергії на опалення приміщень в будівлі ТОВ Синевір становить 83,3672%, тоді як ХОО ФСТ Україна - 16,6328%.

Позивач стверджує, що до листопада 2013 року ПАТ Херсонська ТЕЦ здійснювало нарахування ТОВ Синевір , виходячи з частки споживання теплової енергії 83,3672%, тоді як ХОО ФСТ Україна - 16,6328%. З Розрахунку споживання теплоенергії за період, що розглядається в межах справи №923/1234/16 вбачається, що відповідачем 1 здійснено розподіл спожитої теплової енергії між власниками вже у наступному співвідношенні:

- з грудня 2015 року по січень 2016 року включно: ТОВ Синевір - 0,77396 (77,396%), з опалювальної площі 1725 кв. м, а ХОО ФСТ Україна - 0,22604 (22,604%), виходячи з опалювальної площі 503,8 кв. м;

- з лютого 2016 року по березень 2016 року включно: ТОВ Синевір - 0,98792 (98,792%), з на опалювальну площу 1725 кв. м, а ХОО ФСТ Україна - 0,01208 (1,208%), виходячи з опалювальної площі 21,1 кв. м.

Судом встановлено, що підставою для вказаного визначення опалювальної площі є Акти від 15.02.2016 (т.1, а.с.95, 96) стану системи теплопостачання приміщень, які належать ХОО ФСТ Україна в будівлі літ. А за адресою м. Херсон, вул. Перекопська, 7 (проїзд Військовий 6), яким було встановлено, що система опалення працює від вузлу обліку, який знаходиться у приміщенні №УШ підвального поверху. Приміщення тиру, розташоване в підвальному поверсі, не опалюється, теплоносій не подається, вентиль, який забезпечує подачу теплоносія у вказані приміщення опломбований двома пломбами (03.02.2015 - пломбою ТЕЦ, 01.11.2015 - пломбою ТОВ Синевір ). У приміщеннях підвального поверху №№ II, III, VI загальною 21,1 кв. м батареї приєднані до системи опалення. У приміщеннях першого поверху, батареї відрізані від системи опалення, а труби, до яких приєднувалися батареї, закриті заглушками. Через приміщення першого поверху проходять труби зворотного руху теплоносія.

Позивач вважає, що умова договору №24 від 01.02.2016, укладеного між ПАТ Херсонська ТЕЦ та ХОО ФСТ Україна про визначення опалювальної площі ХОО Україна на рівні 21,1 кв. м порушує права та інтереси ТОВ Синевір , є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та просить визнати недійсним договір в цій частині.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно приписів п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 - відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно із п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» - правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

У відповідності до пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання

послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630 (далі - Правила надання послуг №630) у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу).

Згідно з пунктом 2 Правил надання послуг №630 опалювана площа (об'єм) будинку - це загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.

Тобто, за наявності будинкового засобу обліку теплової енергії, зменшення опалювальної площі одного зі споживачів, неминуче призводить до збільшення нарахувань за спожите тепло іншому споживачу, у зв'язку зі зміною пропорції, на підставі якої визначається частка споживання теплової енергії.

Згідно приписів ст. 217 ЦК України - недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення недійсної частини.

Статтею 277 ГК України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 26 Правил надання послуг №630 відключення споживачів від

мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою постачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

У відповідності до пункту 11 Правил користування тепловою енергією, затверджених новою КМУ від 03.10.2007 №1198, та пункту 25 Правил надання послуг №630 самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання та самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Суд також звертає увагу відповідачів на роз'яснення, надане Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі від 06.04.2017 року №8/9-1046-17 - з огляду на положення ст..9 Закону України Про архітектурну діяльність та чинних ДБН щодо опалення і теплової ізоляції будівель складений у довільній формі акт обстеження стану системи теплопостачання приміщень не є підставою для зміни опалювальної площі. Приміщення, через які проходять труби зворотного руху теплоносія діючої системи опалення будівлі, є опалювальними.

Судом 15.03.2017 року було призначено інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: визначити розмір опалювальної площі Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" та ТОВ "Синевір" (окремо у кожної особи) у нежитлових приміщеннях, що належать вказаним особам та знаходяться за адресою: м.Херсон, вул. Перекопська,7.

Згідно висновку судового експерта ОСОБА_4 №21/14 від 27.07.2017 року - розмір опалювальної площі у нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою: м.Херсон, проїзд Військовий, 6 (вул.Перекопська, 7) становить 2040,1 м.кв., у тому числі:

ХООФСТ Україна - 281,6 кв.м .; ТОВ Синевір - 1726,8 кв.м.; ОСОБА_5 - 31,7 кв.м.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідачів спростовуються матеріалами справи.

З огляду на неявку представника відповідача 2, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять витрати за проведення судової експертизи. Позивачем надано докази оплати інженерно-технічної експертизи в сумі 2971,20 грн. (платіжне доручення №1194 від 13.07.2017), які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 7582-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати недійсним договір №24 від 01.02.2016 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль та Херсонською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства Україна , в частині визначення опалювальної площі в розмірі 21.1 кв.м. з моменту укладення.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (73036, м.Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р 26037300012029 в ВАТ Державни ощадбанк України , МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Синевір (73000, м.Херсон, проїзд Війвськовий, 6, р/р 26006694091 в ПАТ Марфінбанк , МФО 328168, код ЄДРПОУ 33014738) 2174,60 грн. судового збору.

4.Стягнути з Херсонської обласної організації Фізкультурно-спортивного товариства Україна (73000, м.Херсон, вул.Перекопська, 7, код ЄДРПОУ 02660812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Синевір (73000, м.Херсон, проїзд Війвськовий, 6, р/р 26006694091 в ПАТ Марфінбанк , МФО 328168, код ЄДРПОУ 33014738) 2174,60 грн. судового збору.

Повне рішення складено 17.08.2017

Суддя В.В.Литвинова