Рішення

від 16.08.2017 по справі 278/1294/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/1294/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Дубовік О. М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут конопель про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні працівника та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2017 року позивач звернулася до суду з зазначеною вище позовною заявою.

Зазначила, що 03 травня 2017 року була звільнена за власним бажанням за посади бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український інститут конопель» . Заборгованість по заробітній платі за квітень 2017 року та компенсацію за невикористану відпустку була виплачена 26 травня 2017 року. Вказала, що через невиплату заробітної плати зазнала моральних страждань.

У зв'язку з наведеним просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати та кошти в рахунок завданої моральної шкоди.

У судове засідання сторони не з'явились.

Позивач подала заяву про розгляд справи під час її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 25).

Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 19, 24).

З огляду на те, що в справі є достатньо матеріалів стосовно прав та взаємовідносин сторін, зі згоди позивача суд, на підставі наявних доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам частини 2 статті 158 та статті 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з наказом № 6-к від 30 квітня 2017 року позивача було наказано звільнити 03 травня 2017 року з посади бухгалтера за сумісництвом та виплатити їй усі належні виплати по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку (а.с. 7).

З довідки № 26 від 30 травня 2017 року вбачається, що позивач працювала в ТОВ «Український інститут конопель» з 13 лютого 2017 року по 03 травня 2017 року на посаді бухгалтера за сумісництвом. ЇЇ дохід за цей за період з 13 лютого 2017 року по 03 травня 2017 року склав 15422 грн 62 коп. (а.с. 8).

Частина 1 статті 16 ЦК України закріплює право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 94 КЗпП України)

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Усі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці (ч. 5 ст. 97 КЗпП України).

Зі змісту ч. 1 ст. 115 України вбачається, що заробітна плата виплачується працівникам не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч. 1 ст. 116 КЗпП України).

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).

Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21 Конституції України).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП України).

З огляду на наведене, зважаючи на те, що відповідач своїм правом з`явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористався, суд дійшов висновку, що дійсно мала місце невиплата належних позивачу сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 4433,94 грн (15422,62 грн заробітної плати за 80 відпрацьованих днів = 192,78 грн - заробіток за 1 відпрацьований день; 192,78 грн х 23 дні затримки виплати = 4433,94 грн).

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (ст. 237-1 КЗпП України).

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, суд, з огляду на характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за потрібне задовольнити позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди частково та стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, з відповідача на користь позивача має бути стягнено судовий збір у розмірі 960 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88 ЦПК України, ст.ст. 94, 97, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21, 43 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут конопель" (код в ЄДРПОУ 39892182) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час заримки виплати заробітної плати з 03 травня 2017 року по 26 травня 2017 року в розмірі 4433 грн 94 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут конопель" (код в ЄДРПОУ 39892182) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в розмірі 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інститут конопель" (код в ЄДРПОУ 39892182) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 960 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів із дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня його отримання.

Суддя О. М. Дубовік