Постанова

від 09.08.2017 по справі 804/15200/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 р. Справа № 804/15200/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача: представника відповідача: Бичкова В.В., Горобець К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Такт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) за основним платежем в розмірі 129394,98 грн., штрафні санкції 64697,49 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Д Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ PK-Торг (код ЄДРПОУ 36563965) за основним платежем у розмірі 44001,98 грн., штрафні санкції у розмірі 22001,00 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Глорія ЛТД (код ЄДРПОУ 38836242) за основним платежем у розмірі 14365,80 грн., штрафні санкції у розмірі 7182,90 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Бреап (код ЄДРПОУ 38905415) за основним платежем у розмірі 28649,00 грн., штрафні санкції у розмірі 14324,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) за основним платежем в розмірі 132078,00 грн., штрафні санкції у розмірі 66039,00 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ PK-Торг (код ЄДРПОУ 36563965) за основним платежем в розмірі 48891,00 грн., штрафні санкції у розмірі 24445,50 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Глорія ЛТД (код ЄДРПОУ 38836242) за основним платежем в розмірі 15962,00 грн., штрафні санкції у розмірі 7981,00 грн.,

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Бреап (код ЄДРПОУ 38905415) за основним платежем в розмірі 955000,00 грн., штрафні санкції у розмірі 477500,00 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003502202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість про зменшення розміру від'ємного значення в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) у розмірі 11694,00 грн. за грудень 2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 134, 135, 138, 139, 198 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарських операцій підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів. Висновок податкового органу про те, що товар придбаний у контрагентів позивача не міг бути в подальшому реалізований позивачем, а грошові кошти, які надійшли як сплата за товар є безповоротною фінансовою допомогою є таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію тим, що актом перевірки № 2151/22-02/21858879 від 10.07.2015 року встановлено, що ТОВ Такт , в порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України занижено доходи на загальну суму 450715,00 грн. за 2014 рік, за рахунок не включення до їх складу сум безповоротної фінансової допомоги отриманої від ТОВ Раміра Люкс , ТОВ Деймос ІНВ та ТОВ Прогресс-СК , а також завищено витрати на загальну суму 1501305,16 грн. за 2014 рік, за рахунок віднесення до них складу сум витрат за господарськими операціями (перелік яких наведений в акті перевірки) з ТОВ Глорія ЛТД , ТОВ Лонгкон , ТОВ ФІНАНС РІЛЕЙШНЗ ГРУП , ТОВ Праймері сервіс , ТОВ Екологічні ресурси України , ТОВ БК Карамбола , ТОВ Термаш , ТОВ PK-Торг , ТОВ Бізнес-СЛЛ-Консалт , ТОВ Будактив-ТМ , ТОВ Бреап , ПП Фірма Гіярви та ТОВ ВЕМЗ , які не направлені на реальне настання правових наслідків. Зазначене призвело до заниження податку на прибуток на суму 351383,00 грн. за 2014 рік. Крім того, в порушення пунктів 198.1, 98.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу, ТОВ Такт завищено податковий кредит на загальну суму 1227864,00 грн., в тому числі за січень 2014р. - у сумі 15904,00 грн., лютий 2014р. - у сумі 977730,00 грн., березень 2014р. - у сумі 14721,00 грн., квітень 2014р. - у сумі 23520,00 грн., травень 2014р. - у сумі 31996,00 грн., червень 2014р. - у сумі 6019,00 грн., липень 2014р. - у сумі 58645,00 грн., серпень 2014р. - у сумі 42596,00 грн., жовтень 2014р. - у сумі 40098,00 грн. та листопад 2014р. - у сумі 16041,00 грн. Зазначене призвело до заниження податку на додану вартість на суму 1227864,00 грн., у відповідних податкових періодах, та завищення від'ємного значення по податку на додану вартість у сумі 27101,00 грн. за грудень 2014 року.

Документальне підтвердження проведених господарських операцій з зазначеними підприємствами відповідач не визнав, зважаючи на те, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Також на думку контролюючого органу позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його постачальників, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Таким чином, за твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань та порушували приписи господарського та цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведена перевірка ТОВ ТАКТ з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт № 2151/22-02/21858879 від 10.07.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог чинного законодавства України, зокрема:

- п.п. 139.1.5.П. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 351383 грн.

п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1227864 грн., в т.ч. січень 2014р - 15904 грн., лютий 2014 р.- 978324 грн., березень 2014 р. - 14721 грн., квітень 2014 - 23520 грн., травень 2014 - 31996 грн., червень 2014 р. - 6019 грн., липень 2014 р,- 58645 грн., серпень 2014 р. - 12596 грн., жовтень 2014 - 40098 грн., листопад 2014 р,- 16041 грн., завищено від'ємне значення по ПДВ у грудні 2014 року на 27101 грн.

На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2015 року № 0003522202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 527 054,50 грн., № 0003512202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 840 905,00 грн., № 0003502202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 27 101,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, зокрема подав до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скарги від 11.08.2015 року за вих. №1459 на податкові повідомлення-рішення №0003522202, № 0003512202, № 0003502202; від 12.08.2015 року за вих. № 1471 доповнення до скарги від 11.08.2015 року за № 1459; від 13.08.2015 року за вих. №1476 на податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202; від 14.08.2015 року за вих. №1485 на податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202; від 17.08.2015 року за вих. №1496 на податкове повідомлення-рішення № 0003522202; від 19.08.2015 року за вих. №1524 на податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202.

Скарги подавалися позивачем не в цілому на податкові повідомлення-рішення, а на певні суми визначених грошових зобов'язань по взаємовідносинам з різними контрагентами.

Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2015 року № 7583/10/04-36-10-07-09 продовжений термін розгляду скарг ТОВ ТАКТ від 11.08.2015 року за вих. № 1459 та від 13.08.2105 року за вих. № 1476 до 10.10.2015 року.

Листом від 03.09.2015 року № 7784/10/04-36-10-07-09 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ ТАКТ про отримання інших скарг на податкові повідомлення-рішення № 0003522202, № 0003512202, № 0003502202, які зареєстровані за вх. № 12728/С від 14.08.2015 року, вх. № 12786/С від 17.08.2015 року , вх. № 12923/С від 19.08.2015 року, які і будуть розглянуті в порядку та у строки, визначені рішенням від 27.08.2015 року № 7583/10/04-36-10-07-09, тобто до 10.10.2015 року.

09.10.2015 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято Рішення № 8589/10/04-36-10- 07-09 про результати розгляду скарг ТОВ ТАКТ від 11.08.2015 року за вих. № 1459 та від 13.08.2105 року за вих. № 1476 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.08.2015 року № 0003522202, № 0003512202, № 0003502202. Вказаним Рішенням зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін. Вважаючи, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було допущено бездіяльність в частині щодо неприйняття передбачених п.56.8, п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України рішень за скаргами ТОВ ТАКТ від 14.08.2015 року № 1485, 17.08.2015 року № 1496 та 19.08.2015 року № 1524 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.08.2015 року № 0003522202, від 07.08.2015 року № 0003512202, від 07.08.2015 року № 0003502202, а також щодо неприйняття вмотивованих рішень про результати розгляду скарг ТОВ ТАКТ від 11.08.2015 року за вих. № 1459 (вх. № 12515/10/С від 11 серпня 2015 року) та від 13.08.2105 року за вих. № 1476 (вх. № 12665/10/С від 13 серпня 2015 pоку), позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року у справі № 804/15072/15 позов було задоволено частково. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.10.2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року залишено без змін.

Таким чином, під час розгляду вказаної справи судом було встановлено, що твердження ТОВ ТАКТ , що контролюючим органом не прийнято у визначений законодавством строк рішення за скаргами позивача та не прийнято рішення про продовження строку розгляду скарг є необґрунтованим та спростовуються наданими доказами, зокрема, рішенням від 27.08.2015 року № 7583/10/04-36-10-07- 09, яким продовжений термін розгляду скарг ТОВ ТАКТ від 11.08.2015 року та від 13.08.2105 року до 10 жовтня 2015 року, листом від 03.09.2015 року № 7784/10/04-36-10-07-09, яким позивача повідомлено про отримання інших скарг та їх розгляд в порядку та у строки, визначені рішенням від 27.08.2015 року № 7583/10/04-36-10-07-09, тобто до 10 жовтня 2015 року, а також рішенням від 09.10.2015 року № 8589/10/04-36-10- 07-09 про результати розгляду скарг.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд не бере до уваги твердження позивача щодо необхідності доведення відповідачем факту дотримання вимог чинного законодавства під час розгляду вищезазначених скарг позивача, оскільки по-перше вказані обставини вже встановлені судовими рішеннями у справі № 804/15072/15, а по-друге правомірність дій податкового органу під час розгляду скарг не є предметом розгляду даної справи.

Щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині господарських відносин з ТОВ Глорія ЛТД , ТОВ PK-Торг , ТОВ Бреап , ПП Фірма Гіярви суд зазначає наступне.

Я вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТАКТ мало взаємовідносини з ТОВ Глорія ЛТД (код ЄДРПОУ 38836242) на підставі договору від 25.02.2014 року №2158-Т про надання послуг по переробці давальницької сировини на загальну суму 95770,90 грн. (ПДВ - 15961,82 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 79810,00 грн. за 2014 рік. У складі податкового кредиту відображено суму у розмірі 15962,00 грн., у тому числі: за березень 2014р. - у сумі 5736,00 грн., квітень 2014р.- у сумі 4533,00 грн. та травень 2014р. - у сумі 5693,00 грн.;

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту позивач надав наступні документи: видаткова накладна № 58 від 10.06.2014 року, видаткова накладна № 52 від 29.05.2014 року, видаткова накладна № 48 від 26.05.2014 року, видаткова накладна № 41 від 13.05.2014 року, видаткова накладна № 36 від 22.04.2014 року, видаткова накладна № 30 від 08.04.2014 року, видаткова накладна № 31 від 08.04.2014 року, видаткова накладна № 22 від 05.03.2014 року, податкова накладна № 528001 від 28.05.2014 року, податкова накладна № 514003 від 14.05.2014 року, податкова накладна № 423004 від 23.04.2014 року, податкова накладна № 410007 від 10.04.2014 року, податкова накладна № 326011 від 26.03.2014 року, а також товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, подорожні листи, платіжні доручення.

ТОВ ТАКТ також мало взаємовідносини з TOB PK-Торг на підставі договору від 02.06.2014 року № 2242-Т про надання послуг по переробці давальницької сировини на загальну суму 293346,55 грн. (ПДВ - 48891,10 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 244455,45 грн. за 2014 рік. У складі податкового кредиту відображено суму у розмірі 48891,10 грн., в тому числі: за липень 2014р. - у розмірі 22251,00 грн., серпень 2014р. - у розмірі 12268,00 грн., вересень 2014р. - у розмірі 6538,00 грн. та жовтень 2014р.- у розмірі 7834,00 грн.;

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту позивач надав наступні документи: видаткова накладна № 79 від 10.06.2014 року, видаткова накладна № 80 від 10.06.2014 року, видаткова накладна № 81 від 10.06.2014 року, видаткова накладна № 66 від 26.06.2014 року, видаткова накладна № 67 від 26.06.2014 року, видаткова накладна № 73 від 09.07.2014 року, видаткова накладна № 75 від 09.07.2014 року, видаткова накладна № 84 від 21.07.2014 року, видаткова накладна № 85 від 21.07.2014 року, видаткова накладна № 90 від 04.08.2014 року, видаткова накладна № 91 від 04.08.2014 року, видаткова накладна № 103 від 02.09.2014 року, видаткова накладна № 104 від 02.09.2014 року, видаткова накладна № 113 від 16.09.2014 року, видаткова накладна № 122 від 01.10.2014 року, податкова накладна № 612007 від 12.06.2014 року, податкова накладна № 627009 від 27.06.2014 року, податкова накладна № 710001 від 10.07.2014 року, податкова накладна № 723002 від 23.07.2014 року, податкова накладна № 806002 від 06.08.2014 року, податкова накладна № 815004 від 15.08.2014 року, податкова накладна № 903001 від 03.09.2014 року, податкова накладна № 917001 від 17.09.2014 року, податкова накладна № 930001 від 30.09.2014 року, податкова накладна № 1020001 від 20.10.2014 року, а також товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, подорожні листи та платіжні доручення.

ТОВ ТАКТ також мало взаємовідносини з ТОВ Бреап на підставі договору підряду від 23.10.2013 року №2114/Т про надання послуг по ремонтно-будівельним роботам та внутрішнім ремонтним роботам за адресою вул. Фурманова, 16 на загальну суму 5730000,00 грн. (ПДВ - 955000,00 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 159161,11 грн. за 2014 рік. У складі податкового кредиту відображено суму у розмірі 955000,00 грн. за лютий 2014 року.

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту позивач надав наступні документи: податкова накладна № 50 від 08.01.2014 року, податкова накладна № 51 від 28.01.2014 року, податкова накладна № 52 від 28.01.2014 року, акт прийому виконаних будівельних робіт № 50 від 28.01.2014 року та платіжні доручення. Також надано фото об'єкту до та після виконаних будівельних робіт.

Крім того, ТОВ ТАКТ мало взаємовідносини з ПП Фірма Гіярви на підставі договору від 20.03.2013 року №320 про надання послуг по переробці давальницької сировини та виготовлення готової продукції на загальну суму 862833,19 грн. (ПДВ - 143772,20 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 718861,00 грн. за 2014 рік. У складі податкового кредиту відображено суму у розмірі 143772,20 грн. за відповідні податкові періоди.

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту позивач надав наступні документи: видаткова накладна № 1 від 09.01.2014 року, видаткова накладна № 5 від 17.01.2014 року, видаткова накладна № 10 від 23.01.2014 року, видаткова накладна № 12 від 11.02.2014 року, видаткова накладна № 14 від 17.02.2014 року, видаткова накладна № 15 від 19.02.2014 року, видаткова накладна № 16 від 24.02.2014 року, видаткова накладна № 17 від 25.02.2014 року, видаткова накладна № 19 від 03.03.2014 року, видаткова накладна № 20 від 04.03.2014 року, видаткова накладна № 23 від 12.03.2014 року, видаткова накладна № 27 від 27.03.2014 року, податкова накладна № 1 від 09.01.2014 року, податкова накладна № 4 від 17.01.2014 року, податкова накладна № 41 від 11.02.2014 року, податкова накладна № 46 від 17.02.2014 року, податкова накладна № 59 від 24.02.2014 року, податкова накладна № 79 від 04.03.2014 року, податкова накладна № 84 від 12.03.2014 року, податкова накладна № 98 від 27.03.2014 року, а також товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, подорожні листи та платіжні доручення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно та розсудливо.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Аналіз викладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Отже, для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту були надані первинні, розрахункові документи, податкові накладні. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, закон не вимагає.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0003512202 від 07.08.2015 року щодо збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, що були нараховані по взаємовідносинам з ТОВ Глорія ЛТД , ТОВ PK-Торг , ТОВ Бреап , ПП Фірма Гіярви та податкового повідомлення-рішення № 0003502202 від 07.08.2015 року.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0003522202 від 07.08.2015 року щодо збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток, що були нараховані по взаємовідносинам з ТОВ Глорія ЛТД , ТОВ PK-Торг , ТОВ Бреап , ПП Фірма Гіярви суд зазначає наступне.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що у зв'язку з не підтвердженням реальності господарських операції із підприємствами ТОВ Глорія ЛТД , ТОВ PK-Торг , ТОВ Бреап , ПП Фірма Гіярви , кошти отримані від зазначених підприємств для позивача вважаються безповоротною фінансовою допомогою з відповідним відображенням їх у податковому обліку.

Проте, з таким висновком податкового органу погодитися не можливо, з огляду на наступне.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.14.1.36 Податкового кодексу України).

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.1.1. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 135.5.4. ст.135 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що інші доходи включають, зокрема, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. (п.14.1.257 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавством віднесення товару до безоплатно наданого або віднесення суми заборгованості за товар до безповоротної фінансової допомоги пов'язується відповідно з видом та змістом договору, за яким передано товар, та закінченням строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за такий товар, а не відсутністю поставок товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постання від вказаних платників податків.

З огляду на викладене, висновок відповідача про обов'язок позивача здійснити коригування валових витрат у зв'язку з придбанням безоплатно переданого товару шляхом відповідного збільшення валового доходу є необґрунтованим.

Висновок відповідача про обов'язок позивача додатково включити до складу валового доходу вартість товару як безповоротної фінансової допомоги є також необґрунтованим.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказав, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду

Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо .

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не надав.

Незнаходження контрагентів позивача за юридичними адресами не можуть слугувати доказами спрямованості умислу позивача та його контрагентів на порушення публічного порядку при укладанні спірних договорів.

Крім того, зміст акту перевірки вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати спірні договори нікчемними є твердження відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій, не створення цими договорами реального настання правових наслідків та відсутність ділової мети.

Проте вказані обставини у відповідності зі статтею 234 ЦК України є ознаками фіктивного правочину, який може бути визнаний судом недійсним, і не вказують на нікчемність такого правочину.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки покупцем (замовником) намірів продавця (виконавця) щодо сплати ним державі податків.

При цьому наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій, не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 11, 14, 69, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) за основним платежем в розмірі 129394,98 грн., штрафні санкції 64697,49 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Д Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ PK-Торг (код ЄДРПОУ 36563965) за основним платежем у розмірі 44001,98 грн., штрафні санкції у розмірі 22001,00 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Глорія ЛТД (код ЄДРПОУ 38836242) за основним платежем у розмірі 14365,80 грн., штрафні санкції у розмірі 7182,90 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003522202 від 07.08.2015 р. з податку на прибуток в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Бреап (код ЄДРПОУ 38905415) за основним платежем у розмірі 28649,00 грн., штрафні санкції у розмірі 14324,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) за основним платежем в розмірі 132078,00 грн., штрафні санкції у розмірі 66039,00 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ PK-Торг (код ЄДРПОУ 36563965) за основним платежем в розмірі 48891,00 грн., штрафні санкції у розмірі 24445,50 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Глорія ЛТД (код ЄДРПОУ 38836242) за основним платежем в розмірі 15962,00 грн., штрафні санкції у розмірі 7981,00 грн.,

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003512202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість в частині взаємовідносин позивача з ТОВ Бреап (код ЄДРПОУ 38905415) за основним платежем в розмірі 955000,00 грн., штрафні санкції у розмірі 477500,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 0003502202 від 07.08.2015 р. з податку на додану вартість про зменшення розміру від'ємного значення в частині взаємовідносин позивача з ПП фірма Гіярві (код ЄДРПОУ 30224328) у розмірі 11694,00 грн. за грудень 2014 р.

Присудити із Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" (код ЄДРПОУ 21858879) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 30963,12 грн. відповідно до платіжного доручення №4399 від 21.10.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2017 року

Суддя Р.З. Голобутовський