Постанова

від 18.08.2017 по справі 826/3081/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 18 серпня 2017 року                                 справа №826/3081/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовомПравобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.  Києві доОрендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” простягнення заборгованості В С Т А Н О В И В : Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі по тексту – позивач, Правобережне ОУПФУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Орендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” (далі по тексту – відповідач, ОП НДІБВ), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з різниці між сумою пенсії, призначено відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, за січень-грудень 2016 року в сумі 361  495,44 грн. ОП НДІБВ зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і перебуває на обліку як страхувальник в Правобережному ОУПФУ. Як зазначає позивач, ОП НДІБВ має заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначено відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, за січень-грудень 2016 року в сумі 361  495,44 грн. Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у судовому порядку на підставі норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із позовними вимогами ОУПФУ, виходячи з наступних підстав. Частина перша статті 24 Закону України “Про науку і науково-технічну діяльність” встановлює, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Згідно з частиною другою статті 24 Закону України “Про науку і науково-технічну діяльність” пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України “Про науку і науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24  березня 2004 року №372 (далі по тексту - Порядок). Відповідно до пункту 2 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Як визначає пункт 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Пункт 9 Порядку передбачає, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку. Наведене вказує, що вищі навчальні заклади, працівникам яких призначено пенсію на підставі норм Закону України “Про науку і науково-технічну діяльність”, зобов'язані фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України. З метою фінансування різниці у розмірі пенсії ОУПФУ надіслало відповідачу  повідомлення про суми витрат на фінансування різниці та претензійні листи. Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, ОП НДІБВ не відшкодувало різницю між сумами пенсії у розмірі 361  495,44  грн. Враховуючи, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі ОП НДІБВ відповідач у встановлений законодавством строк не сплатило, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку. Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Таким чином, позовні вимоги ОУПФУ є обґрунтованими та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Орендного підприємства “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва” (ідентифікаційний код 02498197; 03680, м. Київ, пр.-т. Червонозоряний , буд. 51) на користь Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (ідентифікаційний код 40375920; 03680, м. Київ, вул. Антоновича, 70; р/р 25608301232821, код платежу 50020600 в Головному управлінні Ощадбанку по місту Києві та Київській області, МФО 322669) заборгованість з різниці між сумою пенсії, призначено відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів в сумі 361  495,44 грн. (триста шістдесят одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень сорок чотири копійки). 3.  Допустити негайне виконання постанови. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Суддя                                                                                           В.А. Кузьменко