Постанова

від 16.08.2017 по справі 817/1770/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2017 р.Р і в н е 817/1770/16

          Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС України у Рівненській області

до Державного підприємства МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси"

простягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках у сумі 48348,22 грн.

Зі змісту заявленого адміністративного позову вбачається, що за Державним підприємством МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси" рахується податкова заборгованість в загальній сумі 48348,22 грн., яка виникла у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання по податку на додану вартість, по земельному податку, по податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. У зв'язку із тим, що сума заборгованості не сплачена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач подав суду через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) письмові заперечення на позовну заяву (а.с.80-81), у яких зазначив, що відповідно до проведеного з податковою інспекцією звірення розрахунків платника за період з 01.01.2016 по 31.08.2016 було складено та підписано відповідні акти, згідно яких підприємство погодилось із існуючою заборгованістю. Однак, як вважає представник відповідача, враховуючи те, що підприємство перебуває у стані припинення у зв'язку із реорганізацією, відповідна сума заборгованості має бути переведена саме на правонаступника підприємства, про що було повідомлено податковий орган з поданням плану реорганізації та відповідних документів, визначених наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, проте відповіді від контролюючого органу підприємством отримано не було. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви щодо стягнення коштів за податковим боргом підприємства.

До початку судового розгляду представник позивача подала через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) клопотання, у якому просила суд розглянути справу за відсутності представника інспекції (вх.№11842/17 від 16.08.2017).

Представник відповідача також подав суду письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу без участі відповідача (вх.№11842/17 від 16.08.2017).

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.

За даними обліку позивача за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 48348,22 грн., у тому числі по податку на додану вартість у сумі 13541,51 грн. (а.с.4, 10-11), по земельному податку у сумі 8601,62 грн. (а.с.8-9, 12-16), по податку на прибуток підприємств у сумі 6084,96 грн. (а.с.6-7, 17-21), по податку на доходи фізичних осіб у сумі 20120,13 грн. (а.с.5, 22).

Заборгованість по податку на додану вартість виникла на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2015 (а.с.24-26);

- податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 №0000452202 (а.с.31);

- нарахованої пені на податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 №0000452202;

- уточнюючого розрахунку по декларації з податку на додану вартість від 10.09.2015 (а.с.28-30).

Заборгованість по земельному податку виникла на підставі:

- податкового розрахунку земельного податку від 23.02.2015 №9021204331 (а.с.32-35);

- податкового розрахунку земельного податку від 22.02.2016 №1600021540 (а.с.36-38).

Заборгованість по податку на прибуток підприємств виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 20.03.2015 №0000442202 (а.с.39);

- рішення про застосування податкового компромісу від 10.04.2015 №8273/17-16-22-02 (а.с.40-41);

- податкового повідомлення-рішення від 01.12.2015 №0022141540 (а.с.44);

- нарахованої пені.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0000211702 (а.с.45);

- податкового повідомлення-рішення від30.09.2015 №0000621702 (а.с.46);

- нарахованої пені.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 та п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу положень п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Оскільки обставини виникнення податкового боргу за вказаними платежами у загальній сумі 48348,22 грн. були предметом розгляду у адміністративній справі №817/1769/16 та встановлені постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №817/1769/16, що набрала законної сили 20.06.2017, згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України відповідні обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

02.02.2015 контролюючим органом платнику податків виставлялась податкова вимога форми "Ю" №223-25 на суму податкового боргу в розмірі 14654,78 грн., яку отримано бухгалтером підприємства 04.02.2015, що підтверджується доказами в матеріалах справи (а.с.23). Докази оскарження податкової вимоги у встановленому законом порядку у суду відсутні.

Станом на дату розгляду справи судом доказів сплати податкової заборгованості в сумі 48348,22 грн. відповідачем не надано.

Між тим, судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси" (ідентифікаційний код 08576917) перебуває в стані припинення з 08.09.2014.

Відповідно до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент розгляду справи у суді відомості про припинення Державного підприємства МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси" (ідентифікаційний код 08576917) до Єдиного державного реєстру не внесені.

Таким чином, відповідач несе обов'язок зі сплати податків та зборів у встановленому законом порядку, на загальних підставах. При цьому суд зазначає, що положення ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України щодо переходу майна, прав та обов'язків до правонаступників у разі реорганізації юридичної особи слід застосовувати поряд з положенням ч.4 ст.87 Цивільного кодексу України, згідно з яким юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Тому, покликання представника відповідача на переведення наразі його боргу на правонаступника є безпідставним.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінивши усі наявні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків - Державного підприємства МВС України "Рівне - Інформ - Ресурси" (ідентифікаційний код 08576917), який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків на суму податкового боргу 48348 (сорок вісім тисяч триста сорок вісім) грн. 22 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Жуковська Л.А.