Постанова

від 07.08.2017 по справі 826/22135/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 серпня 2017 року №826/22135/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0002242202 та від 03.07.2015 №0002232202.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 17.06.2015 №24/26-53-22-02-24-38648076, прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2015 №0002242202 та від 03.07.2015 №0002232202.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 17.06.2015 №24/26-53-22-02-24-38648076 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 03.07.2015 №0002242202 та від 03.07.2015 №0002232202.

Адміністративну справу №826/22135/15 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП за період з 01.01.2013 по 30.04.2015.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 380 828,00 грн.; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 415 426,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 17.06.2015 №24/26-53-22-02-24-38648076 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 03.07.2015 №0002242202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 519 283,00 грн., у тому числі: 415 426,00 грн. - основний платіж, 103 857,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 03.07.2015 №0002232202, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 476 035,00 грн., у тому числі: 380 828,00 грн. - основний платіж, 95 207,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акта перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.06.2015 №24/26-53-22-02-24-38648076 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг та товариством з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП за договорами субпідряду від 11.08.2014 №11/08/14, від 03.09.2013 №03-09/13, від 24.01.2014 №24-01/14, від 10.07.2014 №10/07/14.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП (субпідрядник) укладено типові договори субпідряду, відповідно до умов яких підрядник доручає, а субпідрядник бере на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по влаштуванню систем опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації на об'єкті:

за договором від 03.09.2013 №03-09/13 - Будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вулиці Черняховського, 36 в місті Броварах, Київської області. Житловий будинок №1. Секція Б ;

за договором від 24.01.2014 №24-01/14 - Будівництво багатоквартирних житлових будинків та будинку дитячої і юнацької творчості по вулиці Михайла Грушевського, 21-А в місті Бровари Київської області. Житловий будинок №3 ;

за договором від 10.07.2014 №10/07/14 - Будівництво комплексу житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення по вулиці Черняховського, 36 в місті Бровари, Київської області. Житловий будинок №3. Секція А ;

за договором від 11.08.2014 №11/08/14 - Будівництво складського комплексу Логістичний центр Калинівка по вулиці Індустріальній, 5 в смт. Калинівка Васильківського району Київської області .

Згідно тверджень позивача укладенням спірних договорів передували договори з товариством з обмеженою відповідальністю Енерговентиляція .

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів субпідряду від 11.08.2014 №11/08/14, від 03.09.2013 №03-09/13, від 24.01.2014 №24-01/14 (додаткових угод), від 10.07.2014 №10/07/14, договірних цін, довідок про вартість виконання будівельних робіт, актів приймання виконання будівельних робіт, податкових накладних, виписок по особовому рахунку.

Також, як на підтвердження реальності виконаних робіт за спірними договорами позивачем надано копії декларацій про готовність об'єктів до експлуатації.

На обґрунтування можливості виконання умов зазначених договорів позивачем надано копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України на право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури видану товариству з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП .

Окрім того позивачем додатково надано суду копії робочого проекту та робочої документації.

Однак, надані позивачем документи не відображають ходу виконання спірних операцій у відповідності з умовами укладених договорів.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як на підставу спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг та товариством з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП надано вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2015 в кримінальній справі № 755/14554/15-к, щодо фіктивного характеру діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Вода СП .

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_1 визнала те, що зареєструвала товариство з обмеженою відповідальністю Чиста вода СП на своє ім'я та підписала наказ на призначення себе на посаду директора товариства. Також, у вироку встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвала товариство з обмеженою відповідальністю Чиста Вода СП без наміру на його використання, на прохання невстановленої особи, та за грошову винагороду підписала документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації товариства.

За результатами розгляду кримінальної справи №755/14554/15-к Дніпровський районний суд міста Києва затвердив угоду про винуватість від 27.07.2015, укладену між ОСОБА_1 та прокурором, визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, та призначив їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом, і пояснень товариства з обмеженою відповідальністю Сантехінжиніринг в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.2015 по справі №826/15036/14 та від 12.01.2016 №21-3706а15: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Водночас у постанові від 26.01.2016 №21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку: первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними .

В силу приписів частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Виходячи з вищенаведених правових позицій Верховного Суду України, та враховуючи встановлений в судовому порядку факт фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Вода СП , Окружний адміністративний суд міста Києва оцінює первинні документи, підписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю Чиста Вода СП , як такі, що мають нелегальних характер, а тому приходить до висновку про те, що вони не підтверджують належним чином реальність виконаних господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції на користь позивача.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що матеріалами справи достовірність вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2015 в кримінальній справі №755/14554/15-к не спростовується.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені позову.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.