АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.07.2015 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене старшим прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:301:0025 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , у вигляді заборони розпоряджатись будь-яким чином таким майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.05.2015 року.
Вказує на те, що у кримінальному провадженні №12015100090000509 підозра нікому не повідомлена, цивільний позов у справі не заявлений, апелянт володіє цим майном на законних підставах, її право власності ніким не оспорено ні в кримінальному, ні в цивільному провадженні. Таким чином, арешт на майно накладено без дотримання норм діючого законодавства, а тому ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Щодо строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт враховуючи, що розгляд клопотання слідчого проводився без повідомлення власника майна, про накладення арешту на майно апелянту стало відомо 12.06.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
В судове засідання у справі прокурор не з`явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був завчасно повідомлений, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 30.07.2015 року було постановлено без виклику власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, Солом`янським РУ ГУМВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100090000509 від 20.01.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
29.07.2015 року слідчий СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із старшим прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:301:0025 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.
30.07.2015 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене в клопотанні слідчого майно.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.
Однак, слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №12015100090000509 зареєстроване ще 20.01.2015 року повідомлення про підозру власнику майна ОСОБА_6 не вручено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на майно у кримінальному провадженні власник майна ОСОБА_6 в статусі підозрюваної не перебувала, в зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.
Тобто, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно постановлена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.
Крім того, як вважає апеляційний суд, слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що арештоване майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходом від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, а також є предметом кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідування вчиненого злочину, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.
Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні докази вчинення кримінального правопорушення власником майна ОСОБА_6 , то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту вказаного майна взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної фізичної особи, обмежившись лише посиланням на норму КПК України, що є порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.
На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Поновити власнику майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30.07.2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , погоджене старшим прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:301:0025 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , у вигляді заборони розпоряджатись будь-яким чином таким майном скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , погодженого старшим прокурором прокуратури Солом`янського району м. Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:72:301:0025 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/3334/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2017 |
Оприлюднено | 07.03.2023 |
Номер документу | 68364381 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні