Рішення

від 15.08.2017 по справі 909/666/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2017 р. Справа № 909/666/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вул. Набережна ім.В.Стефаника, 34б, м. Івано-Франківськ, 76010,

до відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано - Франківській області, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано - Франківськ, 76018; поштова адреса: вул. Юності, 23, м. Івано - Франківськ, 76000,

про стягнення коштів в сумі 25730,21 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність № 775-01/19-17 від 24.03.2017 року; паспорт серія СЕ № 507463 від 18.08.2009 року)

від відповідача представники не з'явилися

встановив: Івано-Франківський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано - Франківській області (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 25 730 грн.21 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані виникнення зобов"язання у відповідача на підставі ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та факту поновлення капітана міліції ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області з 06.11.2015 року.

25 липня 2017 року відповідачем подано до суду відзив (вх.№11718/17) згідно якого відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що Управління ДАІ не є роботодавцем в розумінні ст. 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому посилання позивача на наказ голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Івано-Франківській області №8о/с від 04.11.2016 року є безпідставним, оскільки даний розпорядчий акт не є і не може бути обов"язковим до виконання Управління ДАІ в області, оскільки ліквідаційна комісія УДАІ в області жодним чином не підпорядкована ліквідаційній комісії Управління МВС України в Івано-Франківській області. Разом з тим зазначає, що ДАІ з часу звільнення ОСОБА_2 (06.11.2015 року) не вчиняло жодних дій щодо поновлення його на роботі, в тому числі і на виконання судових рішень, та не проводило жодних виплат заробітної плати (грошового утримання), у зв"язку із чим не виникали будь-які трудові відносини.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, та просить суд позов задовольнити.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про поважність причини неявки суду не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи ту обставину, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (зокрема про даний факт свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 25.07.2017 року), останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, суд встановив наступне.

Згідно наказу УМВС України №591 о/с від 06.11.2015 року ОСОБА_2 звільнено з з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України на підставі п.10,11 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію".

11 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи, де йому був наданий статус безробітного та призначена до виплати допомога по безробіттю.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області №8о/с від 04.11.2016 року, виданий на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року у справі №809/4378/15 про скасування наказу Управління МВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 року, залишеної у силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року у справі №876/3278/16, з врахуванням Виконавчого листа Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року по справі №809/4378/15 ОСОБА_2, капітана міліції, поновлено на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області з 06.11.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період перебування на обліку з 18.12.2015 року по 11.12.2016 року ОСОБА_2 отримав з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомогу по безробіттю в сумі 25 730 грн. 21 коп.

20 червня 2017 року Листом №2090-06/18-17 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення виплаченої позивачем допомоги по безробіттю ОСОБА_2 Однак, дана вимога залишилась без задоволення.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України(ст.3 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню(ч.7 ст.235 Кодексу законів про працю України).

Поновлення на роботі відбувається не з дати винесення рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка, відповідно, вважається недійсною.

Постановою Івано-Франківського адміністративного суду від 06.04.2016 року 13.01.15 та наказом УМВС України в Івано-Франківській області №8о/с від 04.11.2016 року ОСОБА_2, капітана міліції, поновлено на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області з 06.11.2015 року.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У пункті 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Пунктом 6 статті 34 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (п.4ст.35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Аналізуючи наведені приписи законодавства, суд зазначає, що у разі поновлення на роботі за рішенням суду незаконно звільненого працівника, якому після такого звільнення в установлених законом порядку та розмірах виплачувалася допомога по безробіттю, роботодавець в силу закону зобов'язаний повернути суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному.

Згідно законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцем вважається власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і фізичні особи, які використовують найману працю.

З огляду на викладене, суд констатує, що чинним законодавством передбачено утримання із роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, яку має право стягувати з нього Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач заперечуючи позовні вимоги з причин непідпорядкованості ліквідаційної комісії УДАІ в області, якою видано наказ №8о/с від 04.11.2016 року (наказ про поновлення ОСОБА_2, капітана міліції, на посаду старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області з 06.11.2015 року) ліквідаційній комісії Управління МВС України в Івано-Франківській області.

Вказані заперечення спростовуються у відповідності до норми ст. 35 ГПК України встановленим у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.16 по справі №809//4378/15 фактом підпорядкування управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області Управлінню ДАІ МВС України в Івано-Франківській області.

Разом з тим слід зазначити, що згідно інформаційних даних із ЄДРПОУ відповідач свою діяльність не припинив, а отже підлягає виконанню зобов'язання останнього по поверненню сум виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_2.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідачем не спростовано належними доказами доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення виплаченої суми допомоги по безробіттю.

В контексті наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 34, 35 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 33, 35, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

задовольнити позов Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області про стягнення коштів в сумі 25730 грн.21 коп.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано - Франківськ, 76018, код 08807340) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (вул. Набережна ім.В.Стефаника, 34б, м. Івано-Франківськ, 76010, код 19390067) 25 730 грн. 21 коп. (двадцять п"ять тисяч сімсот тридцять гривень двадцять одну копійку).

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано - Франківськ, 76018, код 08807340) в дохід Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул.Липська,18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету: ГУК у м. Київ, 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 1600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.08.17

Суддя Фанда О.М.