Рішення

від 08.08.2017 по справі 917/890/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2017 Справа № 917/890/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростармаркет» , 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 26, оф. 27

До відповідача ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» , 38611, Полтавська область, Котелевський район, с. Деревки, вул. Шкільна, 4

Про стягнення 206 008, 16 грн., з яких 86 000, 00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності (мінеральні добрива) за умовами Договору поставки №АСМ-П-2012-04-06 від 06.04.2012р. за видатковою накладною №12 від 28.04.2012р., 20 168, 06 грн. - 3% річних та 99 840, 10 грн. - інфляційні нарахування,

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники в судовому засіданні:

Від позивача: ОСОБА_2 (див. протокол судового засідання)

Від відповідача: не з'явились (див. протокол судового засідання)

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 13.07.2017 року в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами.

08.08.2017 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агростармаркет про стягнення з ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» 206 008,16 грн., з яких 86 000,00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності (мінеральні добрива) за умовами Договору поставки №АСМ-П-2012-04-06 від 06.04.2012р. за видатковою накладною №12 від 28.04.2012р., 20 168,06 грн. - 3% річних та 99 840,10 грн. - інфляційні нарахування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги за мотивами, викладеними в позовній заяві (а.с. 2-4) та запереченнях на відзив (а.с. 90-91).

Відповідач позов не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву від 13.07.2017 року (вх№ 8733) та за заявою від 13.07.2017 року (вх№ 8732) просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

За клопотанням від 07.08.2017 року (вх№9758) відповідач просить розглядати справу без участі представника СТОВ Промінь .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

06.04.2012 року між ТОВ Агростармаркет (постачальник) та СТОВ Промінь (покупець) був укладений договір поставки мінеральних добрив № АСМ-П-2012-04-06.

Умовами даного договору сторони погодили:

- позивач зобов'язався передати у власність відповідача мінеральні добрива та іншу продукцію (товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в специфікаціях, що є додатками до цього договору, а відповідач зобов'язався сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах договору (п. 1.1 договору);

- вартість договору складає грошову суму, яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість та конкретизується у додатках до договору (п. 3.1 договору);

- загальна сукупна вартість товару, вказана в додатках до цього договору, складає суму договору (п. 3.2 договору);

- оплата за кожну окрему партію товару по договору здійснюється покупцем на умовах, вказаних у відповідних додатках та специфікаціях до договору, у повному обсязі (п. 3.4 договору);

- основні умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначаються додатками-специфікаціями до договору та можуть передбачати як повну, так і часткову передплату за товар грошовими коштами банківського переказу на рахунок продавця до фактичного відвантаження товару з оплатою решти вартості товару з відстроченням платежу (п. 3.5 договору);

- зобов'язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними в повному обсязі та в строк, з моменту зарахування на поточний рахунок постачальника суми, вказаної в специфікації до договору, та кореговані у відповідності до розрахунків, наведених в актах до відповідних специфікацій(п. 3.6 договору).

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р. (п. 10.1 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності (мінеральні добрива) відповідно до специфікації № 1 від 06.04.2012 року до договору поставки № АСМ-П-2012-04-06 (а.с. 17) за видатковою накладною № 12 від 28.04.2012 року (а.с. 18) на загальну суму 181 123,20 грн. В зазначеній специфікації, що є додатком до договору, сторони погодили умови оплати: 80% - попередня оплата, до 14 квітня 2012 року; 20% - до 15 вересня 2012 року.

Відповідач оплату вартості отриманого товару провів частково в сумі 95 123,20 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 20).

Станом на 29.05.2017 року залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки мінеральних добрив № АСМ-П-2012-04-06 від 06.04.2012 року складає 86 000,00 грн.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 20 168, 06 грн. 3% річних та 99 840, 10 грн. - інфляційні нарахування, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

(1) Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором поставки. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей не провів в повному обсязі.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 86 000,00 грн. заборгованості підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

(2) Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дотриманням цієї норми, позивачем приведено розрахунок 3 % річних у розмірі 20 168,06 грн., нарахованих за період 16.04.2012 р. - 29.05.2017 р. та інфляційних нарахувань у розмірі 99 840,10 грн. за період 08.11.2013 р. - 29.05.2017 р.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вимог у розмірі 19 855,13 грн. та 99 840,10 грн. відповідно. У стягненні 312,93 грн. 3 % річних позовні вимоги задоволенню не підлягають як завищені щодо розміру (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛЗ Підприємство 9.5.3" та залучений до матеріалів справи).

Заява відповідача про застосування строків позовної давності в порядку ст. 257 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню за наступного.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк позовної діяльності встановлений у три роки.

Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору, оплата здійснюється покупцем на умовах, вказаних у відповідних додатках та специфікаціях до цього договору, а саме: 80% - попередня оплата, до 14 квітня 2012 року; 20% - до 15 вересня 2012 року.

Відповідно до п.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до пунктом 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів роз'яснено, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно до п. 3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Оскільки відповідач здійснював платежі 2013, 2014, 2015 роках (виписка банку, а.с. 20), то такі дії є такими, що переривають перебіг позовної давності, а тому відсутні підстави для задоволення заяви позивача про застосування строків позовної давності від 13.07.2017 року (вх№ 8732) .

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав. Судом не оцінюються як правомірні посилання у відзиві на позов твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування послуг за договором, оскільки це не є підставою для звільнення від обов'язку оплати отриманих послуг.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 205 695, 23 грн., з яких 86 000, 00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності (мінеральні добрива) за умовами Договору поставки №АСМ-П-2012-04-06 від 06.04.2012р. за видатковою накладною №12 від 28.04.2012р., 19 855,13 грн. - 3% річних та 99 840, 10 грн. - інфляційні нарахування підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні з даним позовом, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» (38611, Полтавська область, Котелевський район, с. Деревки, вул. Шкільна, 4, код ЄДРПОУ 03773205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростармаркет» , 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 26, оф. 27, код ЄДРПОУ 33053122) - 205 695, 23 грн., з яких 86 000, 00 грн. - заборгованість відповідача за отримані товарно-матеріальні цінності (мінеральні добрива) за умовами Договору поставки №АСМ-П-2012-04-06 від 06.04.2012р. за видатковою накладною №12 від 28.04.2012р., 19 855,13 грн. - 3% річних та 99 840, 10 грн. - інфляційні нарахування та 3085,43 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 312,93 грн. - 3% річних.

Повне рішення складено 11.08.2017р.

Суддя Г.І.Бунякіна