Ухвала

від 15.08.2017 по справі 921/433/17-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15 серпня 2017 рокуСправа №921/433/17-г/17 УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль

до відповідача - 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Київ

відповідача - 2: товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК - Трейд", м.Тернопіль

про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача -1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Тернопіль, звернувся 10.07.2017 (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового звязку на поштовому конверті) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК - Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту для проїзду та заїзду транспорту ФОП ОСОБА_1, її контрагентів, а також транспорту аварійних та екстрених служб на земельній ділянці, площею 3,21га за кадастровим НОМЕР_2, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка перебуває у власності ТОВ "Еко-Тернопіль" та ТОВ "ТДК-Трейд".

Ухвалою суду від 17.07.2017 порушено провадження по справі; в порядку підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК України) від сторін витребувано додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору по суті; явку представників сторін в судовому засіданні визнано обов'язковою. Судове засідання призначено на 01.08.2017 з подальшим відкладенням, в порядку ст.77 ГПК України, на 15.08.2017, зважаючи на неявку в судове засідання представників сторін та не подання ними витребуваних документів та з урахуванням клопотання представника відповідача-2 про відкладення розгляду справи.

Повноважний представник позивача в судове засідання жодного разу не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Натомість, 15.08.2017 через канцелярію суду зареєстрував клопотання без номеру від 14.08.2017 (вх.№125711) про залишення позову без розгляду, посилаючись на неподання документів та обґрунтовуючи заяву фактом досягнення між сторонами домовленості про врегулювання спору шляхом визначення шляху для проїзду автотранспорту у позасудовому порядку.

Повноважні представники відповідачів в судове засідання також не з'явилися, витребуваних судом документів не надали, будь-яких клопотань в порядку господарського процесуального закону України не заявили. Про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до правил ст.64 ГПК України, шляхом направлення ухвал суду від 01.08.2017, 15.08.2017 рекомендованими поштовими відправленнями на адреси, вказані у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяги №№1002819288, 1002819293 від 17.07.2017).

Зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.4 3 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання витребуваних судом доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За нормами ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем предметом позову у даній справі визначено як встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту для проїзду та заїзду транспорту підприємця, його контрагентів, а також транспорту аварійних та екстрених служб на земельній ділянці, площею 3,21га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка перебуває у власності ТОВ "Еко-Тернопіль" та ТОВ "ТДК-Трейд".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач - підприємець ОСОБА_1, стверджує, що він є власником об'єктів нерухомості, а саме: нежитлової будівлі, компресорної станції з підвалом під літ.А з допоміжними будівлями і спорудами, загальною площею 1074,2м 2 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 531070661252, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним №31136295 від 17.12.2014, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №84062756 від 03.04.2017). З метою обслуговування вказаних об'єктів нерухомого майна має на праві власності земельну ділянку, площею 1,32га за кадастровим №6125281700010010422, що підтверджується договором купівлі - продажу від 19.09.2009 за реєстровим №5677, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу та зареєстрований в Поземельній книзі 07.09.2009, та додатково підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 07.08.2009.

Однак, за твердженнями підприємця доступ до власних об'єктів нерухомості та до земельної ділянки обмежений через деструктивну протиправну поведінку власників суміжних (сусідніх) земельних ділянок, а саме товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль" та товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", що виражалася у блокуванні під'їзної частини дороги, котра є єдиним заїздом/виїздом. Дане блокування спричинене проведенням відповідачами будівництва, а також реконструкції самої проїзної дороги, що знаходиться в межах земельної ділянки, котра належить відповідачам на праві власності. На підтвердження даних обставин до матеріалів справи долучено односторонній Акт про блокування заїзду без номеру від 21.06.2016.

При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до ст.401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно п.1 ст.98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений (п.4 ст.98 ЗК України).

За статтею 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. При цьому, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Аналогічні положення містить ст.402 ЦК України.

Зі змісту вказаних норм закону вбачається, що встановлення сервітуту здійснюється у правових формах, таких як договір, закон, заповіт або рішення суду. Цей перелік є вичерпним.

Ініціатором встановлення земельного сервітуту за договором може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.

В такому випадку він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.

Складовою договору про встановлення земельного сервітуту має бути план земельної ділянки . Користування сервітуарієм чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту може бути підставою для визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним у судовому порядку.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. Отже, судове рішення є окремою формою сервітуту.

Умовою встановлення земельного сервітуту, як на договірних засадах, так і за рішенням суду, є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.

Одночасно на позивача покладається обов'язок обґрунтувати площу і межі чужої земельної ділянки , встановлення сервітуту на яку він вимагає, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки (п.2.35 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд не пов'язаний доводами будь-якої із сторін в процесі, а обов'язок доказування своїх доводів лежить на стороні, яка на них посилається.

Згідно ст.42 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Зважаючи на визначений позивачем предмет позову у даній справі та факти, на яких ґрунтуються його вимоги, з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вбачається, що для розгляду позовних вимог по суті заявленого позову суду необхідно встановити та оцінити ряд обставин, зокрема щодо виконання позивачем у справі вимог закону, які в подальшому нададуть право на встановлення земельного сервітуту в судовому порядку, як-от: чи позивачем у справі обґрунтовано площу і межі чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку він вимагає; чи виготовлявся проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки; чи перед зверненням до суду направлено власнику (володільцю) земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут, проект договору про встановлення сервітуту; чи до договору про встановлення земельного сервітуту були додані проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки, план земельної ділянки, документи щодо визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту на чужій земельній ділянці; а також які умови встановлення земельного сервітуту в судовому порядку позивач вимагає. Тобто, позовні вимоги підлягають додатковому доказовому обґрунтуванню позивачем.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.65 ГПК України з метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення господарського спору та встановлення всіх обставин справи суд витребовує у сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. В свою чергу, згідно приписів ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, відповідно до ухвал суду від 17.07.2017 та 01.08.2017 судом зобов'язано позивача надати: проект договору про встановлення земельного сервітуту (ст.402 ЦК України); уточнити умови встановлення земельного сервітуту за рішенням суду; а відповідачів - правовстановлюючі документи на земельну ділянку кадастровий НОМЕР_2 (з урахуванням того, що позовні вимоги можуть пред'являтися лише до власника земельної ділянки, а не до третіх осіб).

Представник позивача жодного разу в судові засідання не з'явився, а витребуваних судом матеріалів на підтвердження та обґрунтування заявлених позовних вимог, не надав. Натомість, його представником через канцелярію суду подано клопотання без номеру від 14.08.2017 (вх.№15711 від 15.08.2017) про залишення позовної заяви без розгляду.

Повторне нез'явлення в судове засідання представника позивача, ненадання ним витребуваних судом документів, а також пояснень щодо неможливості їх надання, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог статті 43 ГПК України.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Наведені вище обставини унеможливлюють прийняття рішення по суті у даному спорі, а тому суд доходить висновку про залишення позову без розгляду.

При цьому, судом відхиляється клопотання позивача про залишення позову без розгляду від 14.08.2017, оскільки за приписами статті 81 ГПК України, що визначає вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду, наведена позивачем підстава (за клопотанням сторони) без зазначення мотивів та обґрунтувань - не міститься.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 43, п.5 ч.1 ст.81, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Тернопіль, до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Київ, та товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК - Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту для проїзду та заїзду транспорту ФОП ОСОБА_1, її контрагентів, а також транспорту аварійних та екстрених служб на земельній ділянці, площею 3,21га за кадастровим НОМЕР_2, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка перебуває у власності ТОВ "Еко-Тернопіль" та ТОВ "ТДК-Трейд", - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити: фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46002; товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", вул.Соляна, 70, офіс 11, м.Київ, 04107; товариству з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", вул.Текстильна, 32А, м.Тернопіль, 46010.

Дана ухвала може бути оскаржена в загальному порядку, передбаченому ст.ст.91, 106 ГПК України.

Суддя Н.О. Андрусик