Постанова

від 14.08.2017 по справі 904/1187/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2017 року Справа № 904/1187/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Синельниківської міської ради "Ритуальна служба" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі №904/1187/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Синельникове Дніпропетровської області

до Комунального підприємства Синельниківської міської ради "Ритуальна служба", м. Синельникове Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Синельниківська міська рада, м. Синельникове Дніпропетровської області

про спонукання до укладення договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі №904/1187/17 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково.

Вважати укладеним Договір про надання ритуальних послуг між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Комунальним підприємством Синельниківської міської ради "Ритуальна служба" на умовах поданого позивачем проекту договору від 26 жовтня 2016 року у наступній редакції:

ДОГОВІР

про надання ритуальних послуг

Комунальне підприємство Синельниківської міської ради "Ритуальна служба" в особі директора Лобанова Володимира Володимировича, з одного боку, та Суб'єкт господарської діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, з другого боку (далі - Виконавець послуг), уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору

1.1. Предметом договору є надання ритуальних послуг.

1.2. Взаємовідносини між Ритуальною службою і Виконавцем послуг регулюються Конституцією України, Законом України "Про поховання та похоронну справу", іншим законодавством України та цим договором.

1.3. Господарські відносини між Ритуальною службою та Виконавцем послуг визначаються за згодою сторін.

2. Права сторін

2.1. Ритуальна служба має право:

2.1.1. Здійснювати організацію та проведення поховання.

2.2. Виконавець послуг має право:

2.2.1. Відповідно до договору-замовлення надавати ритуальні послуги:

- оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання;

- надання транспортних послуг;

- копання могил (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території могили);

- монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації під поховання в існуючу могилу;

- поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю.

2.2.2. Самостійно, на підставі звернення осіб, які зобов'язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, передбаченим законодавством (стаття 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу").

3. Обов'язки сторін

3.1. Ритуальна служба зобов'язана:

3.1.1. При зверненні особи, що зобов'язалася поховати померлого, забезпечити укладання договорів-замовлень, урахувавши при цьому побажання Замовника щодо Виконавців послуг.

3.1.2. Відповідно до договору-замовлення забезпечити організацію та проведення поховання померлого у встановленому законодавством порядку, з урахуванням волевиявлення померлого, висловленого при житті, а в разі його відсутності з урахуванням побажання родичів.

3.1.3. У місцях оформлення договорів-замовлень надати Замовникові (виконавцю волевиявлення або особі, яка зобов'язалася поховати померлого) наочну інформацію, передбачену п. 6 Типового положення про ритуальну службу в Україні.

3.1.4. Створити рівні умови для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

3.1.5. Забезпечити безоплатне виділення земельної ділянки для поховання труни з тілом чи урни з прахом померлого на кладовищі.

3.1.6. Створити рівні умови Виконавцям послуг.

3.1.7. Забезпечити своєчасне оформлення договору-замовлення та в термін 30 хвилин з моменту звернення,

передати замовлення Виконавцю негайно після оформлення послуг особисто.

3.2. Виконавець послуг зобов'язаний:

3.2.1. Подати до ритуальної служби перелік ритуальних послуг, їх характеристику та вартість. У разі внесення змін до вартості ритуальних послуг Виконавець послуг забезпечує доведення нової ціни до ритуальної служби шляхом письмового попередження.

3.2.2. При наданні послуги з копання могили на кладовищі гарантувати збереження могил та намогильних споруд, інших елементів благоустрою могил, що розміщені поруч з новими похованнями, та відшкодовувати матеріальні збитки у разі їх пошкодження.

3.2.3. Видавати працівникам, що беруть участь у наданні ритуальних послуг, відповідні посвідчення.

4. Відповідальність сторін

4.1. Ритуальна служба несе відповідальність:

4.1.1. За ненадання інформації Замовникові про Виконавців послуг та перелік ритуальних послуг, що можуть надаватися ними.

4.1.2. За неякісну і несвоєчасну організацію, оформлення договору-замовлення. За порушення термінів та неякісне надання ритуальних послуг, установлених договором-замовленням, згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

4.1.3. За недотримання положень чинного законодавства, стандартів та технологій при організації поховання померлих.

4.1.4. За безпідставну відмову Замовнику в оформленні договору-замовлення, виконавцем якого Замовник вибрав суб'єкт господарської діяльності фізичну-особу підприємця ОСОБА_2 за невчасне передання замовлення на послуги Виконавцю послуг.

4.2. Виконавець послуг несе відповідальність:

4.2.1. За порушення термінів та неякісне надання ритуальних послуг, установлених договором-замовленням, згідно з вимогами Закону України "Про захист прав споживачів".

4.2.2. При недотриманні вимог п. 3.2.2 цього договору Виконавець послуг усуває пошкодження, відшкодовує матеріальні збитки.

4.2.3. За недотримання положень чинного законодавства в частині вимог затверджених стандартів та технологій при наданні ритуальних послуг.

5. Порядок вирішення спорів

5.1. Спори і розбіжності, що можуть виникати внаслідок цього договору, за змогою вирішуватимуться шляхом переговорів між учасниками.

У разі неврегулювання спорів і розбіжностей шляхом переговорів розв'язання спорів здійснюється в судовому порядку.

6. Інші умови

6.1. Інші умови відсутні.

7. Прикінцеві положення

7.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01 жовтня 2019 року.

7.2. Договір укладається у двох примірниках (по одному для кожної сторони), які мають однакову юридичну силу.

8. Місцезнаходження сторін

Ритуальна служба Комунальне підприємство Синельниківської ради "Ритуальна Служба", 52500, м. Синельникове, вулиця Каштанова, будинок №42, ЄДРПОУ 40518426, р/р 26004300779301 в АКБ "Новий" м. Дніпро, МФО 305062

---

В.В. Лобанов (підпис керівника) печатка

Суб'єкт господарської діяльності Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (52500, АДРЕСА_1, Реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1)

---

ОСОБА_2підпис керівника) печатка.

В іншій частині позовних вимог відмовлено .

Стягнуто з Комунального підприємства Синельниківської міської ради "Ритуальна служба" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач ухиляється від укладення з позивачем договору про надання ритуальних послуг.

В силу вимог Закону України Про поховання і похоронну справу і абзацу 2 п.п.8 п.8 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом № 193 Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року, протягом 14 робочіх днів з дня отримання заяви відповідач мав укласти з позивачем такий договір.

Правовим обгрунтуванням висновків суду зазначено положення ст.187 Господарського кодексу України, ст.648 Цивільного кодексу України, норми Закону України Про поховання і похоронну справу .

23.05.2017 року на виконання рішення видано наказ господарського суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, неналежну оцінку доказів.

Скаржник вважає, що:

- нормами чинного законодавства не передбачений обов'язок відповідача укладати договір, який зазначив позивач;

-Комунальне підприємство Синельниківської ради Ритуальна Служба відповідно до п.8 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 року №193, забезпечує укладання договорів (про надання ритуальних послуг) із суб'єктами господарювання;

-відповідач надавав позивачу на його звернення необхідну інформацію щодо порядку укладення договору про надання послуг, пов'язаних з похованням, надання необхідних документів. Однак за відсутності дій позивача щодо надання належним чином оформлених документів, проекту договору та у звязку з відсутністю згоди обох сторін, договір не був укладений.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що приймаючи рішення, господарський суд втрутився в господарську діяльність відповідача, порушив принцип свободи договору, оскільки позивач та відповідач є суб'єктами господарювання і сторони мають визначати зміст договору за своєю волею та погодженням.

Вважає, що в спірному договорі не зазначено його істотні умови, зокрема, ціна договору.

У розділі обов'язки сторін прописано виключно обов'язки відповідача.

Також представник відповідача посилався на відсутність у позивача затвердженого органом місцевого самоврядування тарифів на ритуальні послуги.

Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що позивач подав до відповідача неналежним чином оформлені та недостовірні документи, тому відмова відповідача від укладення договору не є безпідставною, як зазначив суд в оскаржуваному рішенні.

Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки самостійно визначив перелік послуг позивача, який не відповідає переліку, зазначеному позивачем при зверненні до відповідача.

Скаржник просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі №904/1187/17 скасувати, відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта.

Зазначає, що необхідний для укладання договору про надання ритуальних послуг перелік документів подано ним до відповідача. Однак від укладення договору відповідач безпідставно ухиляється.

Тому позивач вважає, що суд в оскаржуваному рішенні дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позову і правомірно задовольнив заявлені вимоги.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 26.07.2017 року (а.с.226-227).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ч.3 та ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч 4. вказаної норми права при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

-вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

-примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

-типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

-договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Частинами 1,2 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що 1. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Комунальне підприємство Синельниківської ради Ритуальна Служба укласти з нею договір про надання ритуальних послуг.

При розгляді справи встановлено, що такий договір раніше - 01.05.2014 року, укладався між позивачем та Ритуальною службою Синельниківської міської ради.

Судом встановлено, що відповідач у даній справі - комунальне підприємство Синельниківської міської ради Ритуальна служба створено відповідно до рішення Синельниківської міської ради від 20.04.2016 року №93-6/VII.

Згідно з п.1.1 Статуту відповідача вказане підприємство створене згідно з Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , є спеціалізованим комунальним підприємством, яке виконує функції ритуальної служби м. Синельникове відповідно до Закону України Про поховання та похоронну справу .

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України Про поховання та похоронну справу надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг (ч.1 ст. 12 Закону України Про поховання та похоронну справу ).

Відтак, суб'єкт підприємницької діяльності, який бажає працювати на ринку ритуальних послуг, має обов'язково укласти договір про надання ритуальних послуг із відповідною територіальною ритуальною службою.

Пунктом 8 Типового положення про ритуальну службу, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України 19.11.2003 року №193, встановлено, що саме ритуальна служба забезпечує укладання договорів (про надання ритуальних послуг) із суб'єктами господарювання, а також регламентовано порядок укладання таких договорів.

Згідно з абз. 1 п.п. 8.1 п. 8 Типового положення про ритуальну службу суб'єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи: копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання суб'єктами господарювання; режим роботи та номер телефону.

В абз.2 цього підпункту зазначено, що протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви територіальна ритуальна служба укладає з суб'єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.

У додатку до Типового положення про ритуальну службу наявний Примірний договір про надання ритуальних послуг.

Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що є доведеним той факт, що позивач неодноразово звертався до комунального підприємства Синельниківської міської ради Ритуальна служба із заявами про укладення договору про надання ритуальних послуг.

При цьому, до заяв було надано необхідний перелік документів для укладання договору, в тому числі сам проект договору, який за змістом відповідає Типовому договору.

Оскільки укладення договору передбачено вимогами закону, відповідач від його підписання ухиляється, висновок оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог є обґрунтованим та правомірним.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про обов'язок відповідача укласти договір про надання ритуальних послуг з позивачем, оскільки саме вищезгаданими нормами закону такий обов'язок покладено на відповідача.

Також не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про те, що спірним договором не погоджено істотну умову - ціну договору, обов'язки за договором покладено лише на відповідача, то ці доводи також не приймаються судом, оскільки, як зазначено вище, проект договору, наданий позивачем, в повній мірі відповідає Примірному договору, який є додатком до п.8.2 Типового положення про ритуальну службу в Україні. Інші, не передбачені Примірним договором, умови, можуть бути погоджені лише за згодою сторін,

За змістом ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Доводи скаржника про ненадання позивачем належним чином завірених документів, а саме нотаріально завірених, також є безпідставними, оскільки такі вимоги Типовим положенням про ритуальну службу не передбачені.

Доводи відповідача про те, що в поданих позивачем документах відсутня затверджена виконавчим органом Синельниківської міської ради вартість на мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, що протирічить ч.1 ст.10 Закону України Про поховання та похоронну справу також не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки такі дії має вчиняти саме Синельниківська міська рада, а не позивач.

В матеріалах справи наявне рішення Синельниківської міської ради від 26.02.2014 року №34, яким встановлено Синельниківському міському комунальному підприємству Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства вартість ритуальних послуг, які передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Інше рішення, відносно відповідача, як новоствореної юридичної особи, не приймалось, про що не заперечує відповідач.

Між тим, відповідач помилково тлумачить ч.1 ст. 10 Закону України Про поховання та похоронну справу в контексті того, що вартість послуг, які пропонує надавати позивач для населення, також повинна бути затверджена рішенням місцевого органу самоврядування.

Згідно абз. 1 п.п. 8.1 п. 8 Типового положення про ритуальну службу суб'єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, не зобов'язаний подавати відповідачу відомості про вартість послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на необхідність надання позивачем інформації щодо вартості послуг передбачено п.7 Положення про порядок організації поховання та надання ритуальних послуг населенню на території м. Синельникове КП СМР Комунальна служба є безпідставним, оскільки зазначене Положення на території міста Синельникове не затверджено, що підтверджується довідкою від 24.04.2017 за № 01-12/1401.

Посилання апелянта на невідповідність запропонованих позивачем послуг зареєстрованим видам його діяльності, відсутність ліцензії на перевезення громадян, відсутність техніки та виробничої бази, транспорту з затвердженою ритуальною символікою, інші доводи, викладені в додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 11.08.2017 року, є безпідставними, оскільки не є визначальними при вирішенні спору про спонукання до укладення договору, укладення якого є обов'язковим в силу закону.

Також є правомірним висновок суду першої інстанції про те, що запропонована позивачем у п.2.2.1 проекту договору послуга з оформлення свідоцтва на поховання суперечить вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України Про поховання та похоронну справу організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.

Кожне поховання та перепоховання померлих реєструється спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі реєстрації поховань померлих, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ч.1 ст. 27 Закону України Про поховання та похоронну справу ).

Отже, вимога позивача зобов'язати відповідача укласти договір на умовах запропонованого ним договору в редакції від 26.10.2016 року правомірно задоволена судом частково.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України). Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оскільки апелянт висновки, що покладені в основу оскаржуваного рішення, не спростував, апеляційна скарга не доведена, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017 року у справі № 904/1187/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: Л.А. Коваль

Підписано в повному обсязі 17.08.2017 року.