Постанова

від 15.08.2017 по справі 903/162/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р. Справа № 903/162/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача 1 - не з'явився

від відповідача 2 - ОСОБА_2

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Нива" на рішення господарського суду Волинської області від 10.05.17 р. у справі № 903/162/17

за позовом Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство "Нива"

до Луцька районна державна адміністрація

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Веселівська сільська рада

про визнання поновленим договору оренди землі від 31.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.05.17 року у справі № 903/162/17 (суддя Костюк С.В.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач - Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство "Нива" подало апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах. Зазначає, що продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує за неї орендну плату. Згідно довідки ДФС, як уповноваженого державного органу в частині контролю за сплатою плати за землю, СГ ПАТ "Нива" не має заборгованості по орендній платі, факт переплати по орендній платі підтверджено додатково платіжним дорученням. Вказує, що повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк ніяким чином не впливає на розгляд даної справи виходячи з правових позицій Верховного суду України, висловлених у справі №6-219 цс14. Вважає, що в даному випадку саме державний орган допустив порушення, не надіславши орендареві в місячний строк після закінчення дії договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. Звертає увагу, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка не вчиняла порушень. При цьому посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» . З огляду на вказане просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 10.05.17 року у справі № 903/162/17 скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Луцька районна державна адміністрація Волинської області у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечує. Зазначає, що з 2013 року не є розпорядником спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення та не наділена такими повноваженнями, як укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Веселівської сільської ради Луцького району за межами населених пунктів. Просить розглядати справу без участі свого представника.

Відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач, як орендар земельної ділянки по договору не повідомив у встановлений законом строк орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не надіслав проект додаткової угоди, тому втратив дане право і відмова Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у поновленні договору оренди землі, як орендодавця, є законною. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Волинської області від 10.05.17 року у справі № 903/162/17 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2009 року між Луцькою районною державною адміністрацією в особі голови Веселівської сільської ради (Орендодавець по договору) та СГ ЗАТ «Нива» (перейменоване в СГ ПАТ «Нива» (Орендар по договору) було укладено договір оренди землі загальною площею 56,0371 га, у т.ч. землі резервного фонду (рілля) - 56,0371 га (п.2 договору) (а.с.7-10).

Даний договір зареєстровано у Луцькому районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» , про що зроблено запис від 28.05.2009 року за № 040907600008.

Згідно п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що акт визначення меж земельної ділянки в натурі, яким Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку площею 56,0371 га, підписаний сторонами 31.03.2009 року (а.с.63).

Відповідно до матеріалів наданих 3-ю особою даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 0722881200:03:000:1532 (а.с.103).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з 14.06.2016 року земельній ділянці присвоєно два кадастрові номери, а саме площею 41,7516 га кадастровий номер 0722881200:03:000:2000 та площею 11,5042 га кадастровий номер 0722881200:03:000:2013, тобто на даний час земельна ділянка за кадастровим номером 0722881200:03:000:1532 не значиться.

Згідно п.8 договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Тобто, за умовами договору, саме на Орендаря - позивача було покладено обов'язок повідомити про намір продовжити дію договору за місяць до його закінчення. Строк дії договору сплинув 28.05.2014 року, оскільки його відлік починається з моменту державної реєстрації договору.

Однак, як слідує з матеріалів поданих позивачем, останній листом від 04.03.2015 року, вих.. № 33 (а.с.27) звернувся до Головного управління Держземагенства у Волинській області про продовження договорів оренди землі, в т.ч. від 31.03.2009 року на площу 56,0371 га, строк дії якого закінчився 31 березня 2014 року.

В листі-відповіді № 28-3-07-3401/2-15 на звернення позивача, Головне управління Держземагенства у Волинській області зазначило, що термін договорів оренди землі на площу, в т.ч. 56,0371 га, закінчився у 2014 році, а тому дані договори вважаються припиненими згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , зазначивши, що Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, зобов'язаний був повідомити про це Орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар повинен додати проект додаткової угоди.

Також у листі зазначено, що з 1 січня 2013 року розпорядником земель є Головне управління Держземагенства у Волинській області, до якого звернень про продовження договорів оренди від СГ ЗАТ «Нива» не надходило.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати поновленими до 31.03.2019 року на тих самих умовах договір оренди землі від 31.03.2009 року, укладений між Луцькою РДА та ГС ПАТ «Нива» , державна реєстрація від 28.05.2009 року № 040907600008, на підставі ч.6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 ЦК України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

За змістом вказаної норми по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, що передбачено також в п.8 договору.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у ч. 1 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , на яку посилається позивач як на правову підставу позову, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди .

Таким чином, зважаючи на висновки Верховного Суду України та з огляду на правову конструкцію ст. 33 Закону України "Про оренду землі", поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 відбувається на тих самих умовах і на той самий строк які були передбачені договором автоматично з наступної дати після дати його припинення. Однак в подальшому такий юридичний факт (автоматичне поновлення) потребує відповідного оформлення сторонами додатковою угодою. На момент підписання такої угоди, враховуючи приписи ст.ст. 203, 628, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 179, 180 ГК України, сторони мають привести умови договору у відповідність до чинних вимог законодавства, тобто внести зміни до пролонгованого договору, які (зміни), відповідно набирають чинності в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору (ч. 2 ст. 187 ГК України).

Відтак, предметом судового захисту прав орендаря в такому випадку буде відмова орендодавця (уповноваженого органу або власника земельної ділянки) укласти в обов'язковому порядку додаткову угоду про пролонгацію договору, а підставами - встановлені юридичні факти про продовження користування виділеною земельною ділянкою після закінчення дії договору; належне виконання орендарем своїх обов'язків за договором; відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Оскільки позивачем не надано доказів існування переддоговірного спору щодо укладення додаткової угоди, позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" задоволенню не підлягають.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 10.05.17 року відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Нива" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 10.05.17 року у справі № 903/162/17 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Огороднік К.М.