Постанова

від 17.08.2017 по справі 805/4811/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року справа №805/4811/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника позивача Чекменева Д.М.,

представника відповідача Колеснікової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 805/4811/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд (далі - ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд ) звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 від 02.08.2016 (т.1 а.с. 4-8).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року відмовлено повністю у задоволенні зазначеного позову ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд (т.3 а. с. 8-11).

Позивач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування посилався на те, що суд при ухваленні рішення не дослідив докази нарахування позивачем та сплати єдиного внеску та не порівняв їх з даними, наданими відповідачем, а керувався лише даними, зазначеними в інтегрованій картці. Крім того, суд не здійснив системний аналіз абзаців 1, 2, 4 п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст.101 Податкового кодексу України, вважає, що відповідно до зазначених норм відповідач звільняється від обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску, а податковий орган повинен обліковувати недоїмку без вимоги про її сплату до дати подання заяви про звільнення від обов'язку платника єдиного внеску з наступним її списанням, як безнадійного боргу або спливу граничного терміну подання такої заяви (т.3 а. с. 13-14).

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд зареєстрований в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 35151250, знаходиться на обліку в Маріупольській ОДПІ як платник єдиного внеску, раніше знаходився на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області та у Жовтневій об'єднаній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області (т.1 а. с. 26-28).

2 серпня 2016 року Маріупольською ОДПІ сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 щодо сплати ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.07.2016 в сумі 75 539,55 грн. (т.1 а.с. 9).

Позивачем подані скарги на зазначену вимогу до Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України, які рішеннями від 06.09.2016 №4979/10/05-99-10-01-12-1 та від 21.10.2016 №22793/6/99-99-11-02-02-25 відповідно залишені без задоволення (т.1 а.с. 10-12, 13).

З витягу з облікової картки позивача з єдиного внеску встановлено, що за ним рахується недоїмка з єдиного внеску станом на 31.07.2016 в сумі 75 539,55 грн. (т.1 а.с. 49-52).

Зазначена сума недоїмки з єдиного внеску виникла на підставі поданої позивачем звітності з єдиного внеску за період з жовтня 2013 по жовтень 2016 років, в якій ним самостійно було визначено суми єдиного внеску, що підлягають сплаті (т.1 а.с. 79-245, т.2 а.с. 1-198).

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень про сплату єдиного соціального внеску протягом 2013 - 2016 років (т.1 а.с. 15-25, т.2 а.с. 205-249).

Згідно листа Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України №04-34/17-27(313002) від 22.12.2016 повідомлено про чинну редакцію Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення (т.3 а.с. 1-2).

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 щодо сплати ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.07.2016 в сумі 75 539,55 грн. з урахуванням положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з того, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску відповідно до абзацу другого п.9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов'язків; за відсутності вказаної заяви у контролюючого органу відсутні підстави для звільнення позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності неправомірних дій податкового органу щодо формування та виставлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2016 №Ю-55-12 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон №1669 визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Колегія суддів звертає увагу відповідача на той факт, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону.

Місто Маріуполь Донецької області, на території якого розташована Маріупольська ОДПІ, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

З матеріалів справи встановлено, що спірна вимога від 02.08.2016 №Ю-55-12 сформована відповідно до статті 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги від 02.08.2016 №Ю-55-12 на момент її складання.

Таким чином, факт формування спірної вимоги про сплату недоїмки є протиправним на момент її формування.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Колегія суддів дійшла висновку, що пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464 є діючим на теперішній час, зміни безпосередньо до Закону №2464 щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було, чим спростовує доводи заявника апеляційної скарги щодо втрати чинності цього пункту.

На підставі встановлених обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що до позивача застосовуються положення п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 від 02.08.2016 з єдиного внеску в сумі 75539,55 грн.

При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, для повного захисту порушеного права та законних інтересів позивача, вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 від 02.08.2016 з єдиного внеску на суму 75539,55 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів присуджує позивачеві всі судові витрати, понесені при сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2973 грн., що підтверджується квитанціями про сплату судового збору (т.1 а.с.3, т.3 а. с. 12).

Отже, судом першої інстанції при вирішенні спору порушені норми матеріального закону і спір вирішений неправильно, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про задоволення позову.

В повному обсязі постанова суду складена 18 серпня 2017 року.

Керуючись ст.11 ч.2,ст.94 ч.1, ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст.207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 805/4811/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд про сплату боргу (недоїмки) №Ю-55-12 від 02.08.2016 з єдиного внеску на суму 75539,55 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд судові витрати в сумі 2973 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три гривні 00 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова