Ухвала

від 18.08.2017 по справі 328/2161/17

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2161/17

18.08.2017

2 /328/816/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2017 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради Запорізької області, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Токмацької міської ради Запорізької області про захист прав споживача,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Комунального підприємства Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради Запорізької області, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Токмацької міської ради Запорізької області про захист прав споживача. В позовній заяві, посилаючись на законодавство в сфері захисту прав споживачів, просить розірвати Договір № 3103 про надання послуг з централізованого опалення від 17.01.2011 року, укладений між нею та ТОВ Токмак Теплоенергія в особі генерального директора ОСОБА_2 (правонаступником якого є КП Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради); визнати неправомірними безпідставні нарахування КП Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради неіснуючої заборгованості за ненадані послуги із централізованого опалення в сумі 7270,86 грн; стягнути солідарно з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в розмірі 15274,07 грн; стягнути солідарно з відповідачів на її користь моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн та стягнути судовий збір.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі(стаття 124), а статтею 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судами при розгляді справ як джерело права

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, за положеннями якої, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України.

Як зазначає Пленум ВС України у постанові № 2 від 12.06.2009 р. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суду першої інстанції у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Частиною 5 статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначені пільги щодо сплати судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що між нею та відповідачами виникли відносини, на які поширюється законодавство про захист прав споживачів. При цьому, позивач просить застосувати до даних правовідносин правові наслідки у виді розірвання договору.

Однак, посилання позивача на ОСОБА_3 України Про захист прав споживачів , як на підставу звільнення від сплати судового збору, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Аналогічні положення містились в п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року), яким було передбачено, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору № 484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України Про судовий збір було викладено в новій редакції, згідно якої не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. ОСОБА_3 спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, є ОСОБА_3 України Про судовий збір , то саме цей ОСОБА_3 підлягає застосуванню.

Крім того, з урахуванням дії темпоральних правил (принцип дії закону у часі) у разі колізії законів (суперечність один одному двох або більше чинних нормативних актів, прийнятих стосовно одного й того самого питання) застосовується акт, виданий пізніше, як у разі, коли про скасування старих норм прямо зазначено в новому законі, так і у разі, коли таких застережень у новому законі немає. ОСОБА_3 України Про судовий збір прийнятий пізніше, ніж ОСОБА_3 України Про захист прав споживачів , то саме він підлягає застосуванню для вирішення питання оплати судового збору.

Таким чином, пільги щодо сплати судового збору споживачами за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, скасовано згідно Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, який є спеціальним законом, що регулює відносини в сфері сплати судового збору, та прийнятий пізніше, ніж вказаний вище Закону України Про захист прав споживачів .

Аналогічні правові позиції викладені, зокрема, в ухвалах Верховного Суду України від 01.07.2016 по справі № 6-1566ц16, а також від 04.07.2016 по справі № 6-1206ц16.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в ухвалах від 14.01.2016 № 6-2782ц15, 02.02.2016 № 6-229ц16, 01.03.2016 № 6-484ц16, 23.05.2016 № 6-1211ц16, 04.07.2016 № 6-1603ц16, 06.09.2016 № 6-1834ц16, 22.09.2016 № 541/1227/14-ц, 11.11.2016 № 686/6355/15-ц.

Так, Верховним Судом України зазначено, що оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є ОСОБА_3 України Про судовий збір , то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону. За змістом змін до статті 5 Закону України Про судовий збір , які прийняті пізніше, ніж ОСОБА_3 України Про захист прав споживачів , вбачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях.

В Законі № 1023-XII "Про захист прав споживачів" передбачено право споживача вимагати розірвання договору: на підставі п. 1 абз. 2 ч. 1 ст. 8 у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника; на підставі ч. 4 ст. 10 за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків; на підставі ч. 7 ст. 15 у разі коли надання недоступної, недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Тобто, за змістом статті 1 цього ж Закону, послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача.

Житлово-комунальні послуги не є послугами, що здійснюються за індивідуальним замовлення, а тому врегульовані спеціальним законом - Законом України Про житлово-комунальні послуги , який не передбачає пільг зі сплати судового збору.

За положеннями ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України Про судовий збір . Виходячи з того, що цими нормами не передбачено звільнення позивачів даної категорії справ від сплати судового збору, то позивач не звільняється від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Така ж позиція міститься у п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, в якій роз'яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Так, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в повному обсязі, а саме доплатити 1920 грн. та надати суду оригінали документу про сплату судового збору.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів -Токмацьке УДКСУ (м. Токмак, Токмацький р-н); Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37942194; Банк отримувача ГУ ДКCУ у Запорізькій області; Код банку отримувача (МФО) 813015;Рахунок отримувача 31214206700014;Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Токмацький районний суд Запорізької області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, в позовній заяві позивачу слід уточнити виклад обставин (предмет та підстави позову), якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги та самі позовні вимоги, а саме: уточнити способи захисту відповідно до якого він просить захистити його порушенні права та інтереси з урахуванням ч. 2 ст. 16 ЦК України якою визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Так, зазначаючи співвідповідачем Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42 , позивач у позовній заяві взагалі не зазначає, яким чином цим відповідачем порушені права позивача, коли і в чому це виявилося, способи захисту, які суд може вжити.

Позивачу слід надати до суду посилання на докази у підтвердження порушення відповідачем Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42 , його прав та конкретизувати позовні вимоги, виклавши їх у в контексті ст.16 ЦПК України та ст.15 ЦК України. Це стосується і вимог щодо визнання неправомірними нарахування КП Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради заборгованості за ненадані послуги з централізованого опалення в сумі 7270,86 грн.

Звертаю увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні конкретна суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного,позовна заява відповідно до вимогст.121 ЦПК України має бути залишена без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення недоліків з дня отримання позивачем копії ухвали, та роз'яснити останньому, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Токмак Теплоенергія Токмацької міської ради Запорізької області, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 42 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Токмацької міської ради Запорізької області про захист прав споживача, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: