Рішення

від 19.08.2017 по справі 364/677/17

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/677/17

Провадження № 2/364/252/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

за участю секретаря Кулинич Г.І.,

за участю сторін:

Позивача,

представника Відповідача - головного лікаря КП Володарський ЦПМСД ОСОБА_1 (копія рішення Володарської районної ради Київської області від 09.11.2012 р. № 158-17(II)-VI),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до Комунального закладу охорони здоров'я Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги

про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 13.06.2017 р. надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Комунального закладу охорони здоров'я Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги (далі - КП Володарський ЦПМСД ) про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження, в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача на її користь заборгованість по витратах на її відрядження в розмірі 1 454,50 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що вона з 17.11.2014 р. до 16.12.2014 р. та з 27.04.2017 р. до 27.04.2017 р., працюючи лікарем загальної практики сімейної медицини І категорії, перебувала у службовому відрядженні у м. Києві згідно з наказом КП Володарський ЦПМСД від 14.11.2014 р. № 102 та наказом КП Володарський ЦПМСД від 18.04.2017 р. № 24-1. Незважаючи на її неодноразові звернення до головного лікаря названого комунального закладу охорони здоров'я ОСОБА_1, гроші на відрядження їй не виплатили через відсутність коштів. Позивач вважає, що такі дії Відповідача є неправомірними, тому вирішила звернутися до суду.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 15.06.2017 р. відкрито провадження в справі та призначено судовий розгляд на 18.07.2017 р., відкладений за неявкою Відповідача на 15.08.2017 р.

У судовому засіданні 15.08.2017 р. Позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, проти задоволення позову не заперечував. Додатково пояснив, що заборгованість по витратах за два службові відрядження Позивача у 2014 році та 2017 році в загальному розмірі 1 454,50 грн., зазначеному в позовних вимогах про їх стягнення, склалася через відсутність виділення бюджетних коштів на відповідну статтю видатків упродовж останніх кількох років, незважаючи на його неодноразові звернення до вищого керівництва про виділення коштів.

Відповідно до статті 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, заслухавши пояснення Позивача і представника Відповідача, надані у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_2 працює лікарем загальної практики сімейної медицини І категорії у КП Володарський ЦПМСД , двічі перебувала у службових відрядженнях, а саме: у період з 17.11.2014 р. до 16.12.2014 р. (30 календарних днів) на курсах підвищення кваліфікації в м. Києві, а також 27.04.2017 р. (1 календарний день) на Асоціації сімейних лікарів, що підтверджено копіями витягів з наказів Відповідача відповідно від 14.11.2014 р. № 102 (а.с. 7) та від 18.04.2017 р. № 24-1 (а.с. 8), доданими до позовної заяви оригіналами посвідчень на відрядження та розрахункових документів (а.с. 9-14). Загальна сума витрат на наведені відрядження склала 1 454 грн. 50 коп., щ підтверджено довідкою-розрахунком витрат на відрядження працівника від 08.06.2017 р. № 372, виданою Відповідачем (а.с. 16). Звернення Позивача за відшкодуванням витрат до керівництва Відповідача підтверджено, зокрема, її заявою від 30.05.2017 р. (а.с. 15) та не заперечувалося в судовому засіданні сторонами. Про недостатність фінансового забезпечення медичних закладів первинної ланки охорони здоров'я у 2014 році та відсутність відповідних коштів й у поточному 2017 році Позивача було поінформовано, зокрема, письмово листом Відповідача від 08.06.2017 р. № 371 (а.с. 17).

За визначенням пункту 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 (з подальшими змінами), далі - Інструкція № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженням; працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством; працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються, зокрема, витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях; на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до названої постанови, за всі дні проживання; на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу; на користування постільними речами в поїздах.

Аналогічні гарантії оплати праці закріплені й у пункті 13 розділу I, пункту 6 розділу II Інструкції № 59, а також роз'ясненнях, викладених у листі Міністерства соціальної політики України від 05.03.2012 р. № 204/13/184-12.

З огляду на викладене суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову Відповідачем, а позов слід задовольнити.

Крім того, за імперативними вимогами частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 121, 221, 233 Кодексу законів про працю України, статтями 3, 8, 10, 11, 13, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, 222, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Комунального закладу охорони здоров'я Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження - задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги , код ЄДРПОУ 38416475, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по витратах на відрядження в розмірі 1 454 (одна тисяча чотириста п'ятдесят чотири) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Володарський центр первинної медико-санітарної допомоги , код ЄДРПОУ 38416475, на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку оскарження або після перегляду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повне рішення складено 19.08.2017 р.

Суддя Л.А. Макаренко