Ухвала

від 28.07.2017 по справі 757/43668/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43668/17-к

У Х В А Л А

28 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення корпус №22 (літ Г) загальною площею 1053,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Головним слідчим управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017000000001215 від 20.04.2017 за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ДП завод «Арсенал» з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи підконтрольним їм юридичним особам: ТОВ «Нова ТОР», ТОВ «Скайнет LTD», Корпорація «НВО «Арсенал» з метою незаконного привласнення державного майна нежитлових приміщень, корпусів, цехів, градирень, в супереч інтересам служби, використовуючи технічну документацію розроблену ДП «НДПІ Містобудування», ініціювали перед Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) видачу розпорядження про виділення одинадцяти земельних ділянок з єдиної земельної ділянки кадастровий номер № 8000000000:82:033:0002, державної власності, спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам держави, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Постановою слідчого в ОВС третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 27.07.2017 року нежитлове приміщенням корпус АДРЕСА_1 , визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № №42017000000001215 від 20.04.2017 року.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, як вбачається з витягу ЄРДР органом досудового розслідування розслідується кримінальне правопорушення-злочин, вчинене з метою незаконного відчуження вказаних нежитлових приміщень.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення корпус №22 (літ Г) загальною площею 1053,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, та на праві власності належить ТОВ «КІНГФІШЕР» (код ЄДРПОУ 33787380), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1