номер провадження справи 18/66/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2017 справа № 908/1109/17
за позовом департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)
до відповідача виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82)
про стягнення 164751,08 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 542/2 від 04.03.2002 р., розірвання договору оренди № 542/2 від 04.03.2002, звільнення нежитлового приміщення загальною площею 144,65 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 18/01/01-10 від 12.04.2017;
від відповідача: не з'явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 29.05.2017 звернувся департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з позовною заявою до виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» про стягнення 141245,87 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 542/2 від 04.03.2002, розірвання договору оренди № 542/2 від 04.03.2002, звільнення нежитлового приміщення загальною площею 144,65 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення. Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 542/2 від 04.03.2002 щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів, внаслідок чого за період користування об'єктом оренди з вересня 2015 року по березень 2017 року (включно) виникла заборгованість у розмірі 141245,87 грн. У зв'язку з наявністю систематичних порушень умов договору, враховуючи приписи діючого законодавства, позивач просив розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 542/2 від 04.03.2002 та звільнити нежитлове приміщення загальною площею 144,65 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 629, 785 ЦК України, ст.ст. 18, 26, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 193 ГК України.
Ухвалою суду від 30.05.2017 порушено провадження у справі № 908/1109/17, присвоєно справі номер провадження 18/66/17, судове засідання призначене на 05.07.2017 року, розгляд справи відкладався на 03.08.2017 та 14.08.2017, строк вирішення спору продовжувався. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу; за наявними у справі документальними доказами; закінчений 14.08.2017, оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
У судовому засіданні 03.08.2017 судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором № 542/2 від 04.03.2002 до 164751,08 грн., у зв'язку з чим судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 164751,08 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 542/2 від 04.03.2002 за період з вересня 2015 року по червень 2017 року, розірвання договору оренди № 542/2 від 04.03.2002, звільнення нежитлового приміщення загальною площею 144,65 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення.
У судовому засіданні 14.08.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з урахування збільшення, надав документи на виконання вимог суду.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Ухвала суду від 30.05.2017 про порушення провадження у справі, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, отримана уповноваженим представником відповідача 06.06.2017, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.
Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.08.2017 за відсутності представника відповідача.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2 (орендодавець, позивач у справі) та виробничо-комерційна фірма - товариство з обмеженою відповідальністю «Світозар» (орендар, відповідач у справі) 04.03.2002 уклали договір оренди нежитлового приміщення № 542/2 (надалі - договір).
Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець на підставі рішення місьвиконкому від 04.03.2002 № 72/89 передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею 135,4 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, яке знаходиться на балансі комунального підприємства ВРЕЖО № 2 , вартість якого становить 34589,00 грн. станом на 01.03.2002, згідно висновку експертної оцінки.
Додатковою угодою від 01.10.2002 до договору змінено з 01.10.2002 орендодавця Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2 на Управління житлового господарства Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 01.06.2011 до договору змінено орендодавця Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 1.2 договору приміщення використовується орендарем на правах оренди під офіс.
Додатковою угодою від 01.11.2008 до договору змінено орендну площу нежитлового приміщення підвалу № Х з 135,4 кв.м на 144,65 кв.м.
Вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення (п. 2.1 договору).
На виконання вказаного пункту договору сторонами 04.03.2002 підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 10.1 договору цей договір діє з 04.03.2002 до 03.03.2007 строком на п'ять років.
Додатковими угодами від 10.06.2007, 30.04.2009, 27.11.2009, 05.04.2011, 12.11.2014 строк дії договору оренди продовжувався до 24.05.2009, 30.06.2009, 31.12.2009, 23.03.2014, 23.02.2017 (відповідно).
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України та відповідного рішення виконкому Запорізької міської ради народних депутатів і складає на рік 5188,39 грн. без урахування Індексу інфляції та податку на добавлену вартість.
Надалі розмір орендної плати коригувався Додатковими угодами до договору.
Пунктом 3.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 02.02.2009) встановлено, що орендна плата перераховується орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, що здається в оренду, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.
Згідно п. 3.5 договору у випадках закінчення дії договору оренди або його дострокового припинення орендна плата перераховується орендарем по добу фактичної здачі приміщення по акту прийому-передачі.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату.
Відповідно до п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.
Керуючись п. 9 прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» , на виконання розпорядження Запорізького міського голови від 02.03.2016 № 103р Про індексацію орендної плати за користування орендним майном у 2016 році , орендна плата у 2016 році не індексувалася.
Відповідач орендні платежі у встановлений договором строк та розмірі не вносив, чим порушив умови договору.
Відповідач зобов'язання щодо внесення орендних платежів за користування об'єктом оренди належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 164751,08 грн. за період користування з вересня 2015 року по червень 2017 року (включно), з урахуванням переплати у сумі 184,52 грн. за попередній період.
Листом від 23.03.2017 № 1604/01/01-07 Департамент комунальної власності Запорізької міської ради повідомив відповідача, що у зв'язку із порушенням ВКФ ТОВ Світозар однієї із істотних умов договору оренди від 04.03.2002 № 542/2 в частині сплати орендних платежів, зазначений договір оренди продовжено не буде; заборгованість з орендної плати станом на 01.03.2017 становить 135343,79 грн.; Департамент вимагав у 10-ти денний строк з дня отримання даного листа сплатити заборгованість з орендної плати та у відповідності до п. 2.4 договору оренди передати балансоутримувачу нерухомого майна - КП Наше місто нежитлове приміщення за актом приймання-передачі. Зазначений лист отриманий відповідачем 30.03.2017, залишений ним без реагування.
Внаслідок порушення орендарем зобов'язань за договором, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 164751,08 грн. підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.
Оскільки предметом оренди за договором № 542/2 від 04.03.2002 є комунальне майно, правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» . Як передбачено ст. 18 зазначеного Закону орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату. У відповідності до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати орендних платежів, у встановлений строк, не виконав. Нараховану позивачем орендну плату відповідач за період користування з вересня 2015 року по червень 2017 року (включно) у розмірі 164751,08 грн. не сплатив.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 164751,08 грн. заборгованості з орендних платежів за період з вересня 2015 року по червень 2017 року (включно) задовольняється судом.
Пунктами 10.3, 10.4 договору № 542/2 від 04.03.2002 визначено, що зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не припускається. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду (суду) у випадках, передбачених законодавством.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він (договір) вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (10.7 договору).
Дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду (суду) (п.10.9 договору).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
З урахуванням того, що позивачем лист від 23.03.2017 № 1604/01/01-07 про припинення договору оренди направлено відповідачем після спливу місячного строку, згідно п. 10.7 договору, договір вважається продовженим на той самий строк.
Суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 04.03.2002 № 542/2, оскільки впродовж строку дії зазначеного договору орендар систематично порушував його умови шляхом несвоєчасного перерахування орендної плати.
Пунктом 2.4 договору визначено, що після закінчення строку дії договору оренди, якщо немає у встановленому порядку узгодження сторін про його продовження на новий строк, або дострокового його розірвання орендар зобов'язаний у 10-ти добовий строк здати орендодавцеві приміщення у відповідності з Актом приймання-передачі.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно вимог ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як зазначено у п. 5.10 договору оренди у разі припинення дії договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час його передачі в орендую, з урахуванням фізичного зносу.
Керуючись зазначеними нормами законодавства та умовами договору та приймаючи до уваги встановлені судом підстави для дострокового розірвання договору оренди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо звільнення нежитлового приміщення, загальною площею 144,65 кв.м., за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» на користь департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, є нормативно обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково суду не надав.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, ідентифікаційний код 22132587) 164751,08 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят одну грн. 08 коп.) заборгованості з орендної плати в дохід місцевого бюджету Олександрівського (Жовтневого) району м. Запоріжжя на р/р № 33216871700003, ідентифікаційний код 38025440, ГУДКСУ в Запорізькій області, код банку отримувача 813015, код платежу: 22080401. Стягувач за наказом - департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний 206, ідентифікаційний код 37573068). Видати наказ.
3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 542/2 від 04.03.2002, укладений Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та виробничо-комерційною фірмою - товариством з обмеженою відповідальністю «Світозар» .
4. Звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 144,65 кв.м., за адресою м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, шляхом виселення виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, ідентифікаційний код 22132587) на користь департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код 37573068). Видати наказ.
5. Стягнути з виробничо-комерційної фірми - товариства з обмеженою відповідальністю «Світозар» (69095, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 82, ідентифікаційний код 22132587) на користь департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код 37573068, р/р № 35417001078540 в УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 5671,27 грн. (п'ять тисяч шістсот сімдесят одну грн. 27 коп.) судового збору. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18 серпня 2017 року.
Суддя В.В. Носівець
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2017 |
Оприлюднено | 19.08.2017 |
Номер документу | 68377226 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Носівець В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні