Рішення

від 15.08.2017 по справі 910/9792/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2017Справа №910/9792/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біокомпонент

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарант Плюс

про стягнення 22346,98 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Серебряніков В.Є. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Біокомпонент звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарант Плюс про стягнення заборгованості за Договором №2/23-24 від 21.03.2017 суборенди нежилих приміщень в розмірі 22346,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч умов укладеного між сторонами Договору оренди, відповідач належним чином не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати за період з травня 2017 року по червень 2017 року внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 10540,80 грн.

Крім того, на вказану заборгованість, у зв'язку з простроченням оплати відповідачем орендної плати, позивачем на підставі ст.625 ЦК України та п.6.1 Договору нараховано 3% річних в розмірі 37,90 грн., інфляційні втрати в сумі 107,52 грн., штраф 0,1% в розмірі 461,16 грн. та неустойку 25% в сумі 11199,60 грн., які позивач просить стягнути.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будгарант Плюс (суборендар, відповідач), та Товариством з обмеженою відповідальністю Біокомпонент (орендар, позивач), укладено Договір №2/23-24 відповідно до умов якого, орендар передає суборендареві, а суборендар приймає за плату на певний строк у користування (суборенду) наступний об'єкт нерухомого майна - частину нежитлового приміщення в Бізнес центрі DIAMIN по вул. Ольжича, 9, приміщення №2-23, №2-24 загальною площею 35,9 кв. м. Вартість приміщення з урахуванням її індексації на дату укладення даного договору за згодою сторін становить 300000 грн. без ПДУВ (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, приймання-передача приміщення в суборенду здійснюється сторонами по Акту передачі приміщення в суборенду у строк не пізніше 21.03.2017.

Згідно з п.3.4 Договору, суборендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі, передбачені даним договором.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що сторони погоджують, що нарахування суборендної плати за користування приміщенням згідно з даним договором розпочинається з дня підписання сторонами акту передачі приміщення в суборенду згідно з розділом 2 даного договору та закінчується на наступний день з дня підписання сторонами акту повернення приміщення з суборенди згідно з розділом 5 даного договору.

Розмір суборендної плати у розрахунку за один повний календарний місяць суборенди приміщення згідно з даним договором з урахуванням її індексації складає 7905,60 грн., в тому числі ПДВ 1317,60 грн. (п.4.1 Договору).

У відповідності до п.4.5 Договору, сторони погоджують, що суборендар зобов'язаний сплачувати суборендну плату у повному обсязі згідно з п.п.4.1 даного договору за перший місяць суборенди - у строк не пізніше 3 календарних днів з дня підписання сторонами даного договору, а за наступні місяці суборенди - не пізніше останнього банківського дня попереднього календарного місяця (передплата).

Згідно з п.6.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань згідно з п.п.4.5, 5.5 даного договору суборендар сплачує на користь орендаря штрафну неустойку у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. За кожні 10 календарних днів прострочення суборендар додатково сплачує орендарю неустойку в розмірі 25% від суми боргу.

Пунктом 6.6 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання суборендарем будь-якого із зобов'язань згідно з даним договором орендар має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору із звільненням орендаря від будь-якої відповідальності за це.

Відповідно до п.7.1 Договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.03.2018 включно, а в частині виконання зобов'язань по здійсненню розрахунків - до моменту виконання зобов'язань у повному обсязі.

У випадку відмови орендаря від даного договору згідно п.6.6, даний договір вважається припиненим через 15 календарних днів з дня отримання суборендарем повідомлення орендаря про його відмову від даного договору.

Актом передачі приміщення в суборенду від 21.03.2017 до Договору оренди підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення обумовлені догом оренди.

На підтвердження факту користування відповідачем орендованим майном, позивачем долучено до матеріалів справи копії Актів надання послуг №11 від 31.03.2017, №15 від 30.04.2017, №24 від 31.05.2017 та №27 від 10.06.2017 на загальну суму 21251,62 грн.

Проте відповідач свої зобов'язання зі своєчасної сплати за оренду виконав лише частково на суму 10710,82 грн., у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по орендній платі за травень 2017 року та червень 2017 року в розмірі 10540,80 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виходячи із вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За приписами ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині своєчасної сплати орендних платежів, позивач звертався до відповідача із претензією №11/05-17 від 11.05.2017 в якій просив відповідача протягом трьох робочих днів з дня отримання претензії сплатити існуючу перед позивачем заборгованість та штрафні санкції. Проте відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

В подальшому, 22.05.2017 позивачем, на підставі п.6.6 договору, було направлено відповідачеві повідомлення №22/05-17 від 22.05.2017 про відмову від договору у зв'язку із несплатою останнім орендних платежів. Докази направлення вказаного повідомлення наявні в матеріалах справи. Факт отримання відповідачем зазначеного повідомлення підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1000307944840 від 22.05.2017, з якого вбачається, що 26.05.2017 повідомлення було вручено уповноваженому представнику відповідача.

Таким чином, враховуючи приписи п.7.2 укладеного між сторонами договору, вказаний договір припинив свою дію з 10.06.2017.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 10540,80 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №19/07-17 від 19.07.2017 про стан заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до якої заборгованість відповідача становить 10540,80 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів в розмірі 10540,80 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 107,52 грн., сума 3 % річних становить 37,90 грн., суд дійшов висновку, що позивачем при здійснені вказаного розрахунку було допущено арифметичні помилки, зокрема в частині розрахунку інфляційних втрат. Таким чином, провівши власний перерахунок заборгованості суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 37,90 грн. та інфляційних втрат в сумі 102,77 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 461,16 грн. та неустойки в розмірі 11199,60 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом п.6.1 Договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань згідно з п.п.4.5, 5.5 даного договору суборендар сплачує на користь орендаря штрафну неустойку у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. За кожні 10 календарних днів прострочення суборендар додатково сплачує орендарю неустойку в розмірі 25% від суми боргу.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 29.04.2017 по 19.06.2017, відповідно до якого сума штрафу складає 461,16 грн. та сума неустойки становить 11199,60 грн., суд дійшов висновку, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарант Плюс (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код 39613276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Біокомпонент (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 9, оф.25; ідентифікаційний код 38937955) 10540 (десять тисяч п'ятсот сорок) грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі, 102 (сто два) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 37 (тридцять сім) грн. 90 грн. 3% річних, 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 16 коп. штрафу, 11199 (одинадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. неустойки та 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 19.08.2017

Суддя Я.В. Маринченко