Рішення

від 14.08.2017 по справі 922/2012/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2017 р.Справа № 922/2012/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ про стягнення 75440,42 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 76-1 від 14.07.2017 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м`ясокомбінат" про стягнення інфляційних втрат в сумі 66641,00 грн. та 3% річних в сумі 8799,42 грн. за невиконання рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2011 року про стягнення заборгованості за договором поставки. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 року відкрито провадження по справі №922/2012/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2017 року о 12:20 год.

03.07.2017 року на адресу суду надійшло клопотання (вх.№1364) від ТОВ "Агропродукт" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Житомирської області.

Вищезазначене клопотання позивача було задоволено судом 03.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2017 року розгляд справи було відкладено на 24.07.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.07.2017 року представник позивача надав заяву про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 23456).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2017 року розгляд справи було відкладено на 14.08.2017 року.

В порядку ст. 74-1 ГПК України участь представника позивача в судовому засіданні проводиться в режимі відеоконференції; серійний номер носія відеозапису DVDX-00508, який є додатком до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 14.08.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.2017 року не з`явився, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Присутній в судовому засіданні 14 серпня 2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2011 року по справі № 5023/2621/11 за позовом ТОВ "Агропродукт" до ТОВ "Вовчанський м`ясокомбінат" позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Вовчанський м`ясокомбінат" на користь ТОВ "Агропродукт" заборгованість в розмірі 168146,52 грн., 10000,00 грн. витрат по правовій допомозі, суму державного мита в розмірі 1681,47 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року рішення господарського суду Харківської області від 09.06.11 у справі №5023/2621/11 скасовано в частині стягнення з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Агропродукт" 19905,93 грн. пені та 10000,00 грн. витрат по правовій допомозі, і в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. В частині стягнення з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Агропродукт" 148240,59 грн. (98000,00 грн. основного боргу, 43099,64 грн. інфляційних, 7140,95 трьох відсотків річних) рішення господарського суду Харківської області від 09.06.11 у справі №5023/2621/11 залишено без змін.

Вищезазначене рішення набрало законної сили 27.07.2011 року.

05.08.2011 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2011 року та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року по справі № 5023/2621/11 судом видано відповідний наказ.

Проте, як зазначає позивач станом на момент подачі даного позову, заборгованість відповідача згідно вищезазначеного рішення складає 98000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем належним чином зазначене судове рішення не виконано, а борг в повному обсязі не погашено, позивачем було нараховано відповідачу 8799,42 грн. 3% річних за період з 23.05.2014 року по 22.05.2017 року та 66641,00 грн. інфляційних втрат за період з червня 2013 року по квітень 2017 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, доказів погашення заборгованості перед позивачем до суду не надав.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що останнім не вірно встановлено період нарахування, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, період нарахування 3% річних становить з 23.05.2014 року по 22.05.2017 року.

Також позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у період з червня 2013 року по квітень 2017 року.

Проте з урахуванням ст. 257 ЦК України та приймаючи до уваги те, що позов було подано до суду 16.06.2017 року, період нарахування 3% річних становить з 16.06.2013 року, а інфляційних втрат з липня 2013 року.

Проте перевіривши суму нарахування у розрахунку позивача в розмірі 8799,42 грн. 3% річних та 66641,00 грн. інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, сума його нарахування є вірною, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м`ясокомбінат" (62500, Харківська область, Вовчанський район, вул. Новоселівська, 1, код ЄДРПОУ 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт" (21050, м. Вінниця, вул. Визволення, буд. 2, оф. 203, код ЄДРПОУ 31650272) 8799,42 грн. три відсотки річних, 66641,00 грн. інфляційних втрат та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

922/2012/17