Рішення

від 15.08.2017 по справі 922/2522/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р.Справа № 922/2522/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Союз, ЛТД", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 11 154,19 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз, ЛТД", про стягнення коштів у розмірі 11 154,19 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 600,00 грн. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 23-02/31-16 від 10 червня 2016 року, а саме - простроченням строків поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2522/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 15 серпня 2017 року. Судом долучено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від позивача, а саме письмові пояснення (вх. № 26231 від 14 серпня 2017 року) з додатками.

В призначене судове засідання 15 серпня 2017 року представники сторін не з'явилися; про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та поштовим повідомленням з відміткою поштової установи "за закінченим терміном зберігання" (арк. спр. 37-41).

Судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 8, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали. Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явилися у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для їх належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи. Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 червня 2016 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки № 23-02/31-16. На умовах цього договору та проведеної процедури відкритих торгів (протокол комітету з конкурсних торгів ПАТ "Укратранснафта" у місті Києві № 45/3 від 24.05.2016 року) постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки речовини поверхнево-активні органічні, крім мила (код 20.41.2 за ДК 016:2010) (органічні поверхнево активні речовини код 39820000-6 за ДК 021:2015) (піноутворювач загального призначення для гасіння пожеж класу А (А1, А2), В (В1), середньої кратності) (надалі за текстом "Товар"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар, визначений у специфікації (додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною. Номенклатура, кількість (обсяг), ціна, строк, місце та умови поставки та гарантії вказуються за погодженням сторін у специфікації (п.п. 1.1, 1.2 договору). Умови поставки в цьому договорі викладені сторонами відповідно до вимог "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року)", а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Кількість товару та умови гарантії вказуються в додатку № 1 до даного договору (п.п. 1.4, 2.1 договору). Умови поставки, які встановлюються відповідно до "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року)", місце, умови та строки поставки, вантажоодержувач та їх реквізити визначаються в специфікації до даного договору. Постачальник починає відвантаження товару покупцю за умов отримання від покупця письмової заявки про готовність до виконання договору (далі - заявка покупця) та у строки, які зазначені у специфікації до цього договору, а саме: впродовж 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця. Отримання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками акту приймання-передачі товару та видаткової накладної. Датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару. Прийом товару покупцем за кількістю здійснюється відповідно до товаро-супровідних документів та акту приймання-передачі товару, за якістю - відповідно до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару (п.п. 5.1, 5.2, 5.5, 5.6, 5.7 договору). При недотримання постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару визначеної у заявці покупця за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від вартості недопоставленого товару (п. 6.1 договору). Згідно п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2016 року включно. Як вбачається з специфікації № 1 до договору, згальна вартість товару за додатком № 1 (специфікацією) складає 478 600,06 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 79 766,6 грн. Строки поставки - впродовж 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем поставка товару здійснена з простроченням строку, встановленого п. 5.2 договору, що на думку позивача є підставою для застосування п. 6.1 договору поставки № 23-02/31-16 від 10 червня 2016 року та нарахування пені у розмірі 11 154,19 грн. Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 04-00/110/1916 від 15 травня 2017 року, яка була отримана відповідачем 30 травня 2017 року, та відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити на його користь 11 154,19 грн. пені. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не здійснено сплату на користь позивача пені, вищевказана обставини зумовила звернення позивача із даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. За внормованими приписами ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6 та 627 ЦК України). Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Як було зазначено вище у рішенні суду, в пункті 5.2 договору сторони передбачили обов'язок постачальника (відповідача у справі) поставити товар впродовж 10 календарних днів з моменту отримання постачальником заявки покупця. 14 червня 2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист (замовлення) за вих. № 23-00/904/2677, відповідно до якого просив здійснити поставку товару в повному обсязі. Відповідно до нормативних строків пересилання поштових відправлень (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), що належать до універсальних послуг поштового зв'язку, розміщених на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта", строк пересилання рекомендованих поштових відправлень між обласними центрами України складає 4 дні. З огляду на те, що замовлення позивача (про поставку товару) від 10 червня 2016 року було направлено на адресу відповідача 14 червня 2016 року (підтверджується відбитком штемпеля на списку згрупованих поштових відправлень (арк.спр. 19)), враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень ПАТ "Укрпошта", останнім днем поставки товару, згідно умов договору, є 01 липня 2016 року, що повністю узгоджується із нормами ст. 254 ЦК України.

Відповідачем здійснювались поставки товару у строк: 15 липня 2016 року на суму 136 000,08 грн. (акт приймання-передачі товару № 1 від 15 липня 2016 року, видаткова накладна № СЗ-0000019 від 15 липня 2016 року); 28 липня 2016 року на суму 81 600,05 грн. (акт приймання-передачі товару № 2 від 18 липня 2016 року, видаткова накладна № СЗ-0000016 від 28 липня 2016 року); 28 липня 2016 року на суму 260 999,93 грн. (акт приймання-передачі товару № 3 від 28 липня 2016 року, видаткова накладна № СЗ-0000018 від 28 липня 2016 року). Отже, відповідачем поставку товару здійснено поза межами строку, визначеного умовами договору на поставку товару, відповідно - із простроченням (порушенням визначеного умовами договору строку - 01 липня 2016 року).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Стаття 546 ЦК України передбачає види забезпечення виконання зобов'язання; зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено ст. 547 ЦК України. Згідно ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно п. 6.1 договору, при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, визначеної у заявці покупця за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по поставці товару з 02 липня 2016 року, про що в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі товару № 1 від 15 липня 2016 року, № 2 від 28 липня 2016 року, № 3 від 28 липня 2017 року та видаткові накладні від 15 липня 2016 року та від 28 липня 2016 року.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та виходячи з п. 6.1 договору, приписів ч. 1 ст. 530, ч. 5 ст. 254 ЦК України, судом встановлено, що позивачем не враховано вимоги вище вказаних норм, а саме здійснено нарахування пені на останній день, встановлений відповідачу для виконання свого зобов'язання (01 липня 2016 року, з огляду на направлення позивачем на адресу відповідача замовлення 14 червня 2016 року, нормативних строків пересилання поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" та вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України (20 червня 2016 року був вихідним днем). Враховуючи вище викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмір 10 675,60 грн. (за період з 02 липня 2016 року по 14 липня 2016 року та за період з 02 липня 2016 року по 27 липня 2016 року) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позову щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 478,59 грн. суд відмовляє як в необґрунтованому та безпідставно заявленому (внаслідок невірного визначення позивачем останнього дня, встановленого відповідачу для виконання свого зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 531,35 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 174 ГК України, ст. ст. 6, 11, 254, 509, 530, 546, 550, 610, 611, 626, 627, 655, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Союз, ЛТД" (61177, м. Харків, вул. Залютинська, 8, код ЄДРПОУ 32440539) на користь публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, п/р № 26001301944 в АТ "Ощадбанк", МФО 300456, код ЄДРПОУ 31570412) 10 675,60 грн. пені та 1 531,35 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 19.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/2522/17