Постанова

від 16.08.2017 по справі 904/9638/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017 року Справа № 904/9638/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вечірка І.О. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

секретар: Манчік О.О.

Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", м. Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року

у справі № 904/9638/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС", м. Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року у справі № 904/9638/16 (суддя - Полєв Д.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС", м. Дніпро. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено розгляд справи на 15.11.2016 року.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року у даній справі, припинити провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що:

- ТОВ "ІК "Укркапітал" є власником нерухомого майна, а саме - квартири В4-2, що розташована у м. Києві по вул. М. Грушевського, 9а, загальною площею 250,0 кв. м. та на даний час протиправно перебуває на балансі боржника;

- 15.12.2016 року ТОВ "ІК "Укркапітал" як кредитор у справі про банкрутство звернулось до суду з грошовими вимогами до боржника;

- боржником не було дотримано порядок добровільної ліквідації:

- всупереч вимогам статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статті 105 Цивільного кодексу України, пункту 15.5 статуту боржника не було створено ліквідаційну комісію;

- на час звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство до заяви не було додано матеріали щодо проведення інвентаризації майна боржника відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, а надані матеріали не відповідають вимогам вказаного Положення, що є порушенням процедури добровільної ліквідації (постанова ВГСУ від 13.10.2015 року у справі № 910/12163/15);

- всупереч вимогам статті 111 Цивільного кодексу України, пункту 15.6 статуту боржника не було проведено оцінку майна боржника (постанова ВГСУ від 03.03.2016 року у справі № 902/1367/15);

- в матеріалах справи відсутні докази подання органам Державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації, в тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку (постанова ВГСУ від 20.07.2016 року у справі № 927/177/16);

- голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство з порушенням строку, встановленого рішенням власника боржника від 23.05.2016 року - тобто до 23.11.2016 року (постанова ВГСУ від 03.03.2016 року у справі № 902/1367/15);

- у зв'язку із непроведенням оцінки активів боржника не було встановлено дійсної вартості квартири, яка перебуває на балансі боржника. Позовна заява про витребування вказаної квартири перебуває на розгляді в господарському суді міста Києва.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено в судовому засіданні на 16.08.2017 року.

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка представників учасників провадження у справі в судове засідання не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про розгляд справи у відсутності представників учасників провадження у справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Розглядаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції встановив наступне.

24.10.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" прийнято до розгляду в підготовчому засіданні та призначено на 03.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС", м. Дніпро. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Призначено розгляд справи на 15.11.2016 року.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що:

- із доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство доказів судом встановлено, що 23.05.2016 року учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено головою ліквідаційної комісії Лунєгова О.А.;

- відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 21.10.2016 року, затвердженого учасником боржника, кредиторська заборгованість становить 2 387,6 тис. грн.; основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи - 2 150,0 тис. грн.; залишок грошових коштів та дебіторська заборгованість відсутні, що свідчить про наявність ознак неоплатності боржника та є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;

- в судовому засіданні перевірено обґрунтованість заяви про порушення справи про банкрутство на наявність підстав для порушення провадження;

- судом не встановлено підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство.

При з'ясуванні законності та обґрунтованості винесеної місцевим господарським судом ухвали апеляційний господарський суд враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно із статтею 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.10.2016 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" Чабан Я.І. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону (т. 1, а. с. 4-7).

У вказаній заяві викладено обставини, пов'язані із неможливістю боржника в процедурі добровільної ліквідації задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Так, в заяві про порушення справи боржник посилається на те, що 23.05.2016 року єдиним учасником ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення головою ліквідаційної комісії Лунєгова О.А.. На офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України 23.05.2016 року за № 53 оприлюднено відомості про внесення рішення учасника юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 23.07.2016 року. 24.05.2016 року головою ліквідаційної комісії боржника направлено до ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомлення про ліквідацію підприємства та заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП. Також, про ліквідацію підприємства було повідомлено УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська. 17.10.2016 року єдиним учасником ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" прийнято рішення про припинення повноважень голови ліквідаційної комісії Лунєгова О.А. та призначення головою ліквідаційної комісії Чабана Я.І. Загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 2 387 642,82 грн. В ході інвентаризації майна підприємства було встановлено, що його загальна вартість складає 2 150 000,00 грн. 21.10.2016 року єдиним учасником ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" затверджено проміжний ліквідаційний баланс станом на 21.10.2016 року, а також прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється судом в підготовчому засіданні.

З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" для задоволення вимог кредиторів, наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Проте, такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів статті 111 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

В заяві про порушення справи про банкрутство голова ліквідаційної комісії посилається на те, що за результатами проведеної інвентаризації, а також згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 71066247 від 21.10.2016 року на балансі підприємства знаходяться основні засоби - нерухоме майно загальною вартістю 2 150 000,00 грн., а саме квартира загальною площею 250 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 9А, кв. В4-2. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення оцінки майна боржника.

Необхідно зауважити, що частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.

В матеріалах справи міститься довідка № 8 від 21.10.2016 року, згідно з якою станом на 09.09.2016 року розрахунково-касове обслуговування ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" здійснюється в ПАТ КБ "АКБ "Конкорд" поточний рахунок у національній валюті № 26009000229002 (т. 1, а с. 27).

Згідно з приписами п. 11.16 "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року "Про затвердження Порядку обліку платників податків та зборів" (в редакції Наказу Міністерства Фінансів України № 462 від 22.04.2014 року "Про внесення змін до Порядку обліку платників податків та зборів")) належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є Довідка Державної податкової інспекції. Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття не була надана боржником на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство.

Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання головою ліквідаційної комісії ТОВ "АНТЕЙ ПЛЮС" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання головою ліквідаційної комісії боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Слід звернути увагу, що в матеріалах справи міститься заява кредитора - Приватного підприємства "ВВ-09" з грошовими вимогами до боржника від 14.06.2016 року. Проте, відомості про дату подання до голови ліквідаційної комісії такої заяви та доданих до неї документів в матеріалах справи відсутні.

За наведених обставин, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Оскільки, висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Щодо процесуального статусу скаржника та його права на апеляційне оскарження ухвали у даній справі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним зазначити наступне.

Положенням статті 1 Закону регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "ІК "Укркапітал" 13.12.2016 року було подано заяву з грошовими вимогами до боржника. Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ "ІК "Укркапітал" посилалось на те, що воно є власником нерухомого майна, а саме - квартири В4-2, що розташована у м. Києві по вул. М. Грушевського, 9а, загальною площею 250,0 кв. м. та на даний час протиправно перебуває на балансі боржника.

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.01.2017 року у справі № 910/15890/16, тобто на час звернення скаржника із апеляційною скаргою, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" квартири В4-2, що розташована у м. Києві по вул. М. Грушевського, 9а, загальною площею 250,0 кв. м.; скасовано рішення приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ярмолюк М.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31800390 від 10.10.2016 року 20:35:53, відповідно до якого 10.10.2016 року 20:29:39 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" на квартиру В4-2, що розташована у м. Києві по вул. М. Грушевського, 9а, загальною площею 250,0 кв. м.; скасовано запис від 10.10.2016 року 20:29:39 приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ярмолюк М.М. про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" на квартиру В4-2, що розташована у м. Києві по вул. М. Грушевського, 9а, загальною площею 250,0 кв. м.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що хоча скаржник на час розгляду апеляційної скарги і не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, але його право підлягає судовому захисту.

Відповідно до частини 7 статті 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" без достатніх правових підстав. В зв'язку із чим, апеляційну скаргу необхідно задовольнити. Ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі має бути скасована. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" про порушення провадження у справі про банкрутство слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на боржника.

Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", м. Київ задовольнити. .

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року у справі № 904/9638/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

"Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС", м. Дніпро про порушення провадження у справі про банкрутство".

Копію постанови направити державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 19 360,00 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.08.2017 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

М.О. Дармін

Суддя

---

О.Г. Іванов