Рішення

від 17.08.2017 по справі 583/1377/17

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/1377/17

2/583/717/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2017 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

при секретарі Безрядіній О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка цивільну справу за позовом

Релігійної громади (парафія) Єлисаветинська обитель милосердя Сумської єпархії Української Православної Церкви до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивує тим, що 18.05.2007 року рішенням Чернеччинської сільської ради Охтирського району жіночій обителі милосердя в ім'я Преподобномучениці Єлисавети передано у безстрокове користування безхазяйну нерухому річ - житловий будинок № 14 по вул. Першотравневій с.Журавне Охтирського району, Сумської області. Позивач впродовж 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє нерухомим майном (житловим будинком), веде догляд за цим майном, проводить поточні роботи з його ремонту.

Просить визнати за Релігійною громадою (парафією) Єлисаветинська обитель милосердя с.Журавне Охтирського району Сумської області Сумської єпархії Української Православної Церкви право власності на нерухоме майно - житловий будинок № 14 по вул. Першотравневій с.Журавне Охтирського району Сумської області, загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м. за набувальною давністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. В послідуючому подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав у повному обсязі.

Допитані в судовому засіданні 15.06.2017 року свідки підтвердили в суді, що дійсно релігійна громада впродовж 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіє нерухомим житловим будинком, веде догляд за цим майном.

За даних обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу, відповідно до ст. ст. 169, 197 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, пояснення свідків, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішенням посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду від 27.03.2007 року безхазяйну нерухому річ - житловий будинок по вул. Першотравневій, 14 с.Журавне, Охтирського району Сумської області передано у комунальну власність Чернеччинської сільської ради (а.с. 38).

Рішенням Чернеччинської сільської ради Охтирського району від 18.05.2007 року прийнято у комунальну власність Чернеччинської сільської ради нерухому річ - житловий будинок по вул. Першотравневій, 14 с.Журавне Охтирського району Сумської області на позабалансовий рахунок та передано безкоштовно у безстрокове користування безхазяйну нерухому річ - житловий будинок по вул. Першотравневій,14 с.Журавне, Охтирського району Сумської області жіночій обителі милосердя в ім'я Преподобномучениці Єлисавети (а.с.10), державна реєстрація релігійної організації здійснена 13.09.2015 року, код ЄДРПОУ 33168502, яка згодом 07.07.2015 року змінила повне найменування на Релігійну громаду (парафія) Єлисаветинська обитель милосердя Сумської єпархії Української Православної Церкви, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.23-27).

За ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по вул. Першотравневі, 14 с.Журавне Охтирського району Сумської області, виготовленого станом на 28.02.2014 року загальна площа житлового будинку складає 79,7 кв.м., корисна площа - 78,4 кв.м., житлова - 32,9 кв.м., підсобна - 45,5 кв.м., площа приміщень, не включена в корисну - 1,3 кв.м. (а.с. 4-8).

За нормами ст. 17 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Відповідно до п. 7 Статуту Релігійної громади (парафія) Єлисаветинська обитель милосердя Сумської єпархії Української Православної Церкви, ухваленого парафіяльними зборами 21 жовтня 2014 року протокол № 2, зареєстрований розпорядженням голови Сумської державної адміністрації 20.05.2015 року за № 269-ОД та затверджений керуючим Сумською єпархією Української Православної Церкви парафія може отримувати від органів державної влади у власність або у користування наданий їй храм, земельну ділянку (для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, церковне начиння та інше майно, у такому випадку парафія несе відповідальність за збереження цього майна (а.с.12-13).

Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи та які повинен довести саме позивач (ч. 1 ст. 60 ЦПК України), є: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови)

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно володіти житловим будинком за адресою вул. Першотравневій в с.Журавне Охтирського району Сумської області, а також те, що відповідач та інші особи не претендують на спірне майно, суд вважає, що маються законні підстави визнати право власності за Релігійною громадою (парафія) Єлисаветинська обитель милосердя Сумської єпархії Української Православної Церкви за набувальною давністю.

На підставі викладеного ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Релігійної громади (парафія) Єлисаветинська обитель милосердя Сумської єпархії Української Православної Церкви задовольнити повністю.

Визнати за Релігійною громадою (парафією) Єлисаветинська обитель милосердя с.Журавне Охтирського району Сумської області Сумської єпархії Української Православної Церкви право власності на нерухоме майно - житловий будинок № 14 по вул. Першотравневій в с.Журавне Охтирського району Сумської області, загальною площею 79,7 кв.м. житловою площею 32,9 кв.м. за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко