Постанова

від 21.08.2017 по справі 816/1239/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м.ПолтаваСправа № 816/1239/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Дочірнього підприємства "Аурис" Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2017 року Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Аурис" Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 4041 грн. 88 коп., за липень 2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем не відшкодовано суми виплачених пільгових пенсій відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про проведення судового засідання без його участі /а.с. 17/.

          Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

          Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

          Відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства, України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вказані норми, а також на частину 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про можливість розглядати справу в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

          Дочірнє підприємство "Аурис" Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад" (ідентифікаційний код 25162620), зареєстроване як юридична особа 21.01.1998 року /а.с. 19-23/ та перебуває на обліку в Управлінні /а.с. 8/.

          Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

          До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

          До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 №400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому за змістом пунктів 1, 2 статті 1 цього Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм Закону свідчить, що, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 2, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

В силу вимог пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

          Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

          Згідно із пунктом 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Судом встановлено, що Лубенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України надсилався відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 2017 року /а.с. 5-6/.

Згідно з розрахунком місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівникам відповідача складає 4041 грн. 88 коп.

          Поштове відправлення з відповідним розрахунком, направлялось на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань /а.с. 6/, та було отримане уповноваженою особою 14.06.2017.

У встановлений чинним законодавством строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за липень 2017 року, в сумі 4041 грн. 88 коп., що підтверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 /а.с. 18/.

          В силу положень статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначені за списком № 2, за липень 2017 року в загальній сумі 4041 грн. 88 коп., підлягають стягненню із відповідача у судовому порядку.

          Отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Дочірнього підприємства "Аурис" Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад" про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аурис" Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад" (ідентифікаційний код 25162620) на користь Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 37710525) витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у розмірі 4041 грн. 88 коп. (чотири тисячі сорок одна гривня вісімдесят вісім копійок).          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков