Постанова

від 19.05.2017 по справі 804/2100/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2017 р. Справа № 804/2100/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства Ромнана до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

28 березня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селянського фермерського господарства Ромнана до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2017 №5460/10/04-18-12 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Селянського фермерського господарства Ромнана .

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що 13.03.2017 контролюючим органом прийнято рішення № 5460/10/04-18-12 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Селянського фермерського господарства Ромнана . Із тексту оскарженого рішення позивачу стало відомо, що підставою для його прийняття стала наявність податкового боргу підприємства з податку на додану вартість, сума якого станом на 01.01.2017 склала 7053,00 грн., чим допущено порущення вимог п. 291.5-1.3. та 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та слугувало підставою для анулювання свідоцтва реєстрації платника єдиного податку 4 групи.

Позивачем 19.12.2016 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року за допомогою електронної системи, що підтверджується квитанцією №2, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14106,00 грн. 27.12.2016 підприємством позивача сплачена сума грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року в розмірі 14106,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2016 № 175 та випискою АТ Райффайзен Банк Аваль по рахунку №26005319073 за період з 01.12.2016 по 31.12.2016. Таким чином позивач зазначає, що всі грошові зобов'язання з податку на додану вартість ним виконуються вчасно та в повному обсязі. За наведених обставин, рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2017 №5460/10/04-18-12 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Селянського фермерського господарства Ромнана є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 12 квітня 2017 року. Останнє судове засідання відбулося 19 травня 2017 року.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Селянське фермерське господарство Ромнана помилково сплатило кошти в сумі 40500,00 грн. напряму до особової картки платника (код 14010100), а не на електронний рахунок в УДКУ, у зв'язку із чим на електронному рахунку позивача утворилася недоїмка на суму 40500,00 грн. Отже, оскільки на рахунку №37511000034136 існує борг по декларації за грудень 2015 року в сумі 40500,00 грн. по коду бюджетної класифікації 14010100, кошти 7053,00 грн знімаються у рахунок часткового погашення боргу по такому коду та зараховуються у КОР (14010100) у вигляді переплати, відповідно у КОР по коду бюджетної класифікації 14010901 виникає борг, який рахується станом на 01.01.2016.

Представник позивача в судове засідання 19.05.2017 з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 19.05.2017 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що Селянське фермерське господарство "Ромнана" (далі - СФГ "Ромнана") (ідентифікаційний код юридичної особи 24226803) зареєстроване як юридична особа 20.01.1995, взято на облік органами державної податкової служби 11.04.1995, перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та з 04.03.2016 перебуває на спрощеній системі оподаткування, якому присвоєно статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Зпгідно ст. 200-1.2 ПК України платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються:

а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Судом встановлено, що Селянське фермерське господарство "Ромнана" (код 24226803), у 2016 році перебувало на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ, у зв'язку з чим декларувало ПДВ, що підлягало сплаті у бюджет за двома формами податкових декларацій: загальній та скороченій.

По загальній декларації позивачем декларувалося ПДВ, отримане за реалізацію товарів та послуг, що не відносяться до сільськогосподарської діяльності, та сума ПДВ належна до сплати підлягала 100% сплаті до бюджету По скороченій декларації - ПДВ отриманий від сільськогосподарської діяльності та розрахований до сплати, розподілявся у залежності від виду сільськогосподарської діяльності:

по коду 14010901 - 50% перераховувалось до державного бюджету, 50% на рахунок господарства;

по коду 14011001- 15 % перераховувалось до державного бюджету, 85% на рахунок господарства;

по коду 14011101-80% перераховувалось до державного бюджету, 20% на рахунок господарства.

Для обліку нарахування та сплати податку на додану вартість, отриманого від різних видів господарської діяльності в органах ДФС відкрито окремі особові рахунки (КОР), зокрема, СФГ "Ромнана" відкрито особовий рахунок за кодом бюджетної класифікації 14010100 - для загальної декларації та 14010901, 14011001 та 14011101- для скороченої, в залежності від виду сільськогосподарської діяльності.

Кошти, що підлягають сплаті за поданими підприємством деклараціями, підлягають перерахуванню до бюджету виключно на електронні рахунки, які також відкриті підприємству окремо за кожним видом діяльності в УДКУ, а саме:

- 37511000034136 - для акумуляції коштів, що підлягали перерахуванню до державного бюджету;

- 3753010034136, 3754100034136 та 37552100034136 - транзитні рахунки, на яких здійснювався розподіл коштів у залежності від виду діяльності (3753010034136 для коду бюджетної класифікації - 14010901 - 50% до державного бюджету, 50% на рахунок господарства, 3754100034136 - по коду 14011001-15% до державного бюджету, 85 % на рахунок господарства, 37552100034136 - по коду 14011101-80% до державного бюджету та 20% на рахунок господарства);

- 37521000034136 для зарахування коштів на спецрахунок підприємства.

Перерахування коштів до бюджету та занесення даних в КОР здійснюється шляхом надання до УДК реєстру на списання коштів.

У відповідності до п. 200-1.4, 200-1.5, 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначено пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Відповідно до п.200-1.7 ст.200 Податкового кодексу України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Як зазначив відповідач, податковий борг СФГ "Ромнан" утворився, з огляду на таке.

По коду 14010100 (ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт) у січні 2016 року по терміну сплати 30.01.2016, згідно поданої загальної декларації за грудень 2015 року №9273170621 від 17.01.2016 у позивача виникли зобов'язання у сумі 40500,00 грн. Помилково СФГ "Ромнана" сплатило вказані кошти платіжним доручення від 28.01.2016 № 7, напряму до особової картки платника (код бюджетної класифікації 14010100), а не на електронний рахунок у УДКУ. Внаслідок цього, коли до УДКУ було надано реєстр на списання ПДВ у сумі 40500,00 грн., через відсутність коштів на електронному рахунку платника утворився борг у сумі 40500,00 грн.

19.12.2016 позивачем задекларовано по скороченій декларації № 9245045400 від 19.12.16 - по коду 14010901 (Податок на додану вартість сільгосппідприємств за операціями з сільськогосподарськими товарами (послугами) - 14106,00 грн., 50% цієї суми -7053,00 грн. підлягає сплаті до державного бюджету, 50% підлягає перерахуванню на спецрахунок платника.

28.12.2016 СФГ "Ромнана" перераховано на електронний рахунок 37530100034136, суму 14106,00 грн., вказані кошти розподілено наступним чином: 50% суми -7053,00 грн. зараховано до державного бюджету на рахунок 37511000034136, 50% -7053,00 грн. перераховано на рахунок 37521000034136 - та повернуто на спецрахунок платника.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Статтею 10 Закону України від 25.12.2015 № 928-VIII Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону) з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17 та 17-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України,

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 Бюджетного кодексу України).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 28.01.2016, тобто, у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 40500,00 грн. зазначивши вірний код бюджетної класифікації 14010100, проте помилково у платіжному дорученні №7 невірно вказав розрахунковий рахунок, на який сплачено кошти - сплативши ці кошти безпосередньо до бюджету, а не рахунок №37511000034136, призначений для акумуляції коштів, що підлягали перерахуванню до державного бюджету.

Оскільки суми, які підлягають перерахуванню до державного бюджету зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку чи коду бюджетної класифікації в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк.

Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.11.2016 К/800/21587/16.

Також суд зважає на положення п. 200-1.8. ст. 200 ПК України, відповідно до якої після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як визначено у п. 59.1, п. 59.3 та п.59.4 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкова вимога відповідачем на суму податкового боргу у сумі 7053,00 грн. не формувалася та відповідно, на адресу СФГ Ромнана не направлялася. Більш того, про відсутність у позивача податкового боргу свідчить лист Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №9257/10/04-83-17.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про протиправність винесеного відповідачем рішення від 13.03.2017 №5460/10/04-18-12 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Селянського фермерського господарства "Ромнана".

За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Селянського фермерського господарства "Ромнана" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.03.2017 № 5460/10/04-18-12 про анулювання реєстрації платником єдиного податку Селянського фермерського господарства "Ромнана".

Стягнути з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Селянського фермерського господарства "Ромнана" (і.к. 24226803) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова