Рішення

від 02.08.2017 по справі 910/7135/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2017Справа №910/7135/17

За позовом Приватного підприємства "Логістік Компані"

до Колективного малого підприємства "Телець-Альфа"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента"

про стягнення 125 433,29 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Жмарьова О.М. - за довіреністю №12 від 23.05.2017 року;

від відповідача: Ясинецький О.А. - на підставі договору про надання правової допомоги від 17.07.2017 року;

від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Логістік Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Колективного малого підприємства "Телець-Альфа" про стягнення 125 433,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання перед позивачем щодо поставки вантажу у строк обумовлений Договором №557 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 10.01.2017 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 125 433,29 грн. - попередньої оплати, 1 881,50 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.06.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року відкладено розгляд справи на 02.08.2017 року та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" (30000, Хмельницька обл., місто Славута, ПРОВ. ПРИВОКЗАЛЬНИЙ, будинок 2А; код ЄДРПОУ 30801338 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

В судове засідання 02.08.2017 року представник третьої особи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.08.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.08.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2017 року між Приватним підприємством Логістік Компані (далі по тексту - позивач, експедитор, ПП Логістік Компані ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ювента (далі по тексту - замовник, ТОВ Ювента , третя особа) укладено Договір №556 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі по тексту - Договір №556), за умовою якого (п. 1.1. Договору №556) Експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних повідомленнях, залучаючи для здійснення перевезень третю сторону на підставі договору, укладеного між експедитором та третьою стороною.

Відповідно до п. 1.2. Договору №556 доходом Експедитора, який одночасно виступає повіреним (агентом) Замовника, є винагорода за надані транспортно-експедиторські послуги, які встановлюються після розрахунку Експедитора з учасниками транспортного процесу і розраховується як різниця сум, сплачених Замовником і виплачених за оплату послуг третіх сторін.

17.01.2017 року між позивачем та ТОВ Ювента укладено заявку №1049 на перевезення вантажу з м. Славута Хмельницької області до м. Алмати (Казахстан). Сума фрахту за погодженням сторін складала еквівалент 8200 доларів США (225 433,29 грн. за курсом 27,491865 грн. за один долар США). Половину суми вантажовідправник мав сплатити в день завантаження, а ще половину в день розвантаження автомобіля.

10.01.2017 року, на виконання перевезень у міжнародному сполученні, між позивачем (експедитор, ПП Логістік Компані ) та Колективним малим підприємством Телець-Альфа (далі по тексту - відповідач, виконавець, КМП Телець-Альфа ) укладено Договір №557 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом (далі по тексту - Договір №557), за умовою якого експедитор, діючи від свого імені і за рахунок коштів замовника, привертає третю сторону - виконавця для доставки вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні. виконавець доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги виконавця з коштів замовника на узгоджених в даному договорі умовах.

18.01.2017 року між позивачем та відповідачем укладено заявку №1049 до Договору №557 на перевезення вантажу з м. Славута (Україна) до м. Алмати (Казахстан). Сума фрахту за погодженням сторін складала еквівалент 8000 доларів США за курсом НБУ. Половину суми позивач мав сплатити на рахунок виконавця в день завантаження, а ще половину на протязі 3-5 днів після отримання оригіналів документів перевезення. Дата і час погрузки вантажу 19.01.2017р. - 20.01.2017р. Автомобіль DAF НОМЕР_1/НОМЕР_2.

На виконання Договору №557 позивачем здійснено попередню оплату відповідачу в розмірі 125 433,29 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1388 від 08.02.2017 року на суму 15 673,29 грн. та №1346 від 24.01.2017 року на суму 109 760,00 грн.

20.01.2017р. вантаж завантажено в належний відповідачу автомобіль, держ. номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2, за наслідками чого оформлено міжнародну вантажну накладну А №017527.

20.01.2017 року оформлено електронну митну декларацію ЕК/10/АА, в якій було встановлено строк доставки вантажу 02.02.2017р.

Позивач отримав узгоджену попередню плату від третьої особи та перерахував попередню оплату відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №1388 від 08.02.2017 року на суму 15 673,29 грн., №1346 від 24.01.2017 року на суму 109 760,00 грн.

21.02.2017 року (через місяць після завантаження вантажу) ТОВ Ювента направило позивачу лист-претензію, в якому вказано, що автомобіль з вантажем все ще знаходився в Чорноморську, та було висунуто вимогу про повернення попередньої плати у сумі 125 433,29 грн.

Таким чином відповідачем порушено строки доставки вантажу за Договором №557, доказів виконання відповідачем зобов'язання за Договором №557 з поставки в обумовлений строк суду не надано.

Позивачем повернуто ТОВ Ювента попередню оплату, що підтверджується платіжним дорученням №63_1N030/7 від 23.01.2017 року на суму 125 433,29 грн.

Листом вих. №1 від 21.02.2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вантажу та повернення передоплати в розмірі 125 433,29 грн. Однак відповіді на вказаний лист позивач не отримав, а грошові кошти не перерахував.

Листом від 27.02.2017 року ТОВ Ювента повідомило позивача, про те що станом на 27.02.2017 року вантаж не покинув кордон України, що свідчить про зрив поставки вантажу, також ТОВ Ювента просило позивача повернути вантаж ТОВ Ювента .

Листом від 17.03.2017 року ТОВ Ювента повідомило позивача, що вантаж доставлено до ТОВ Ювента , весь вантаж прийнято ТОВ Ювента в повній мірі, претензій щодо якості і кількості вантажу у ТОВ Ювента немає.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем здійснено передоплату за доставку вантажу, а відповідачем в порушення умов Договору та в обумовлений Договором строк не здійснено поставку вантажу, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 125 334,29 грн. авансового платежу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 909 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив передоплату за поставку вантажу в розмірі 125 433,29 грн., а відповідач в порушення умов Договору №557 не поставив вантаж третій особі, в зв'язку з чим має перед позивачем заборгованість в розмірі 125 433,29 грн. з повернення суми передоплати за невиконане зобов'язання.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 125 433,29 грн. (попередньої оплати) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного малого підприємства "Телець-Альфа" (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЛИБІДСЬКА, будинок 1, ЛІТЕРА А; код ЄДРПОУ 19125129) на користь Приватного підприємства "Логістік Компані" (49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ТАЛЛІННСЬКА, будинок 4; код ЄДРПОУ 39284432) 125 433 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 29 коп. - попередньої оплати, 1 881 (одну тисячу вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.08.2017 року.