Рішення

від 16.08.2017 по справі 910/12508/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017 Справа №910/12508/17 За позовом Об єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників Чайка

До Київської міської ради

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Степаненко О.С. - по дов. №б/н від 12.01.2017р.

від відповідача: Глобенко Л.В. - по дов. №225-КМР- 2181 від 20.06.2017р.

від третьої особи: Шадура А.М. - по дов. №05703-9300 від 29.05.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об єднання громадян Колектив індивідуальних забудовників Чайка звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Об єднанням громадян Колектив індивідуальних забудовників Чайка , зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.09.2002р. за № 75-6-00034.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017р. порушено провадження у справі № 910/12508/17 та призначено її до розгляду на 16.08.2017р.

16.08.2017р. позивачем через відділ діловодства суду було подано додаткові докази по справі. Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача в судовому засіданні 16.08.2017р. було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа письмових пояснень на позов не надала, представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 16.08.2017р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2002р. між Об єднанням громадян Колектив індивідуальних забудовників Чайка (далі - позивач) та Київською міською радою (далі - відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), посвідчений 21.08.2002р. нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори Петровою Т.М.. та зареєстрований в реєстрі за № 3-5001. Вказаний Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 25.09.2002р. за № 75-6-00034 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з п. 1 Договору, об'єктом оренди є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування: 15 км Житомирського шосе у Святошинському районі міста Києва

- розмір 199339 кв.м;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування котедж них малоповерхових будівель

- довгострокова оренда на 50 років.

На виконання умов Договору відповідачем було передано позивачу земельну ділянку, відповідно до умов договору.

В подальшому відповідачем були прийняті рішення №741/1797 від 18.06.2009р. та № 866/8203 від 12.07.2012р., відповідно до яких частина території КІЗ Чайка передана у власність громадянам, членам колективу індивідуальних забудовників Чайка у приватну власність для будівництва, експлуатація та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і спору на 15 км Житомирського шосе у Святошинському районі м. Києва.

На підставі даних рішень було сформовано нові земельні ділянки на які було зареєстровано право власності фізичних осіб членів кооперативу з кадастровими номерами:

НОМЕР_2 НОМЕР_2 НОМЕР_2 06.10.2016р. відповідачем було прийнято рішення №226/1230, відповідно до якого було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 19.9339 (кадастровий номер НОМЕР_3 на 15 км Житомирського шосе у Святошинському районі м. Києва колективу індивідуальних забудовників Чайка для будівництва та обслуговування котедж них малоповерхових будівель на 26 земельних ділянок.

З огляду на вказане, позивач, листом № 18 від 12.04.2017р. звернувся до Київської міської ради в якому виклав прохання припинити (розірвати) Договір оренди від 25.09.2002р. №75-6-00034 за угодою сторін згідно п. 13 даного договору та укласти новий договір земельної ділянки з урахуванням прийнятих Київської міською радою рішень.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 057025-7920 від 05.054.2017р. вказав позивачу на те, що вирішення даного питання можливе підля прийняття рішення Киїрадою про передачу у власність нерухомого майна необхідно виявити ініціативу в оформленні права користування вказаною земельною ділянкою та подати відповідне клопотання до Київської міської ради.

Оскільки відповідачем не вчинено жодних дій на припинення Договору оренди земельної ділянки, вказане і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду з вимогами про розірвання Договору оренди від 25.09.2002р. зареєстрованого за № 75-6-00034.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що оскільки до фізичних осіб перейшло право власності на частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 то позивач припинив фактичне користування вказаною земельною ділянкою, а отже, добровільно відмовився від права користування спірною земельною ділянкою, то є підстави для розірвання Договору.

Заперечуючи проти позову Київська міська рада вказує на те, що ні умовами договору ні положеннями законодавства не передбачено такої підстави для розірвання договору, як перехід права власності на частину спірної земельної ділянки до інших осіб; розірвання договору оренди потягне за собою нанесення збитків територіальній громаді міста Києва; позивачем невірно вибрано спосіб захисту порушеного права, та невірно застосовано вимоги статей 120, 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Зі змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Зважаючи на те, що позивач на час розгляду справи не є орендарем всієї спірної земельної ділянки, оскільки на частину земельної ділянки оформлено право власності фізичних осіб, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про розірвання договору.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (частина 1 статті 2 вказаного Кодексу).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення.

Зі з місту вказаної норми вбачається, що припинення правовідношення, пов'язане з необхідністю змінити чи припинити існуюче правовідношення у зв'язку з, наприклад, зміною обставин, якими в даному випадку є перехід права власності на частину земельної ділянки до інших осіб.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з тим, що фактичне користування частиною земельної ділянки здійснюють нові власники земельних ділянок, а попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою на умовах оренди.

Існування підстав для розірвання договору за умов фактичного користування земельними ділянками новими власниками, добровільної відмови користувача від права оренди земельної ділянки та можливості розірвання договору за вказаних обставин за рішенням суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 06.06.2011 у справі №11/227, від 19.06.2012 у справі № 36/368-9/63.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на те, що такий спосіб захисту, як розірвання договору у даному випадку є неналежним, суд вважає безпідставними, оскільки орендні правовідносини виникли саме на підставі Договору, припинення права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи передбачено законом, а такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання в судовому порядку прямо передбачено Законом України "Про оренду землі", а тому припинення правовідносин по ньому без його розірвання не призведе до відновлення порушеного права позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 25.09.2002р., укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) та Об єднанням громадян Колектив індивідуальних забудовників Чайка (01010, м. Київ, пров. Хрестовий , 8/9, ідентифікаційний код 25289728) зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.09.2002р. за № 75-6-00034.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.