Рішення

від 17.08.2017 по справі 920/623/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2017 Справа № 920/623/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", м. Миронівка, Київська область,

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Сфера» , м. Суми,

про стягнення 11 423 грн. 66 коп.,

СУДДЯ Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 143Д від 08.07.2017);

Від відповідача - не з'явився;

У засіданні брав участь секретар судового засідання - Вдовенко Д.В.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 11423 грн. 66 коп., в тому числі: 8792 грн. 28 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № МКВ16-97П/ЦО від 01.01.2016, 225 грн. 47 коп. 3% річних, 1325 грн. 09 коп. пені, 1080 грн. 82 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач подав довідку Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області № 05-6/1126-6082 від 24.07.2017 щодо підтвердження зарахування сплаченого судового збору до державного бюджету.

Позивач надіслав суду для огляду (вх. № 6521 від 25.07.2017) оригінали доданих до позовної заяви документів, в тому числі договору поставки №МКВ16-97П/ЦО від 01.01.2016 з додатками, видаткових накладних, акту звірки взаємних розрахунків. У судовому засіданні 17.08.2017 судом оглянуті подані позивачем суду оригінали. Наявні в матеріалах справи копії вказаних документів є тотожними оглянутим оригіналам.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача: вул. Привокзальна, буд. 25, м. Суми, 40022.

Ухвала господарського суду Сумської області від 07.07.2017 про порушення провадження у справі № 920/623/17, ухвала господарського суду Сумської області від 24.07.2017 про відкладення розгляду справи, які були надіслані за місцезнаходженням відповідача повернуті до суду з відмітками пошти за закінченням строку зберігання , за зазначеною адресою не значиться .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2016 між сторонами укладено договір поставки № МКВ16-97П/ЦО, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товару у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару.

Умови поставки товару визначені сторонами у розділі 4 договору.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (відповідно до правил Інкотермс 2010). За домовленістю сторін поставка товару може бути здійснена на умовах FCA склад постачальника (відповідно до правил Інкотермс 2010). Якщо сторони домовляються про умови FCA, зазначені умови поставки вказуються у додатку № 1, п. 2 умови поставки (п. 4.2. договору).

За умовами п. 4.3. договору, датою постачання вважається дата підписання товарно-транспортної накладної та акту прийому-передачі обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. Сторони погодилися, що особи, які підписали накладні (товарно-транспортну) з прикладанням печатки (або штампу), являються уповноваженими особами на підписання даних документів та їхні підписи свідчать про приймання-передачу товару.

Відповідно до п. 2.3. договору, строки та порядок оплати товару визначаються за кожним асортиментом товару й зазначаються в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з додатком № 1 до договору сторони домовилися про строк оплати товару - 10 банківських днів з моменту поставки.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 26-149), в тому числі видатковою накладною № КО_0163203 від 24.06.2016 на суму 47 889 грн. 24 коп., підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на загальну суму 2 922 087 грн. 07 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 8792 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем та отримання відповідачем за договором поставки товару на загальну суму 2 922 087 грн. 07 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Разом з цим, доказів оплати отриманого товару у повному обсязі чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідачем не подано.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за договором № МКВ16-97П/ЦО від 01.01.2016, що підписаний сторонами та скріплений печатками, заборгованість відповідача складає 8792 грн. 28 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8792 грн. 28 коп. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3. договору, за прострочення оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату отриманого товару відповідачу нараховано пеню в загальній сумі 1325 грн. 09 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 8792 грн. 28 коп. за період з 08.07.2016 по 08.01.2017.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3% річних в загальній сумі 225 грн. 47 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 1080 грн. 82 коп., виходячи з суми заборгованості в розмірі 8792 грн. 28 коп. за період з 08.07.2016 по 15.05.2017.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Враховуючи вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, судом встановлено, що остання поставка товару за договором була здійснена позивачем згідно з накладною № КО_0163203 від 24.06.2016 на суму 47 889 грн. 24 коп.; відповідно, з урахуванням умов договору, кінцевий строк оплати - 08.07.2016, прострочення оплати товару - з 09.07.2016, а не з 08.07.2016, як зазначено позивачем при розрахунку.

З урахуванням вказаного, судом здійснено перерахунок пені, 3 % річних та інфляційних збитків за несвоєчасну оплату товару, виходячи з суми заборгованості в розмірі 8792 грн. 28 коп., згідно з яким пеня за період з 09.07.2016 по 08.01.2017 (в межах визначеного позивачем строку нарахування) складає 1317 грн.16 коп., 3% річних за період з 09.07.2016 по 15.05.2017 - 224 грн. 40 коп., сума інфляційних збитків складає - 1080 грн. 82 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми Ліга:Закон Еліт 9.5.3. ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» , ТОВ «Ліга Закон» , 2017 та долучений до матеріалів справи.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1317 грн. 16 коп. пені, 224 грн. 40 коп. 3% річних, 1080 грн. 82 коп. інфляційних збитків.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 грн. 93 коп. пені, 1 грн. 07 коп. 3 % річних, суд відмовляє за необґрунтованістю розрахунку.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Сфера» (вул. Привокзальна, буд. 25, м. Суми, 40022, код 30344629) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (вул. Елеваторна, буд. 1, м. Миронівка, Київська область, 08800, код ЄДРПОУ 25412361) 8792 грн. 28 коп. заборгованості за товар, 224 грн. 40 коп. 3% річних, 1317 грн. 16 коп. пені, 1080 грн. 82 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.08.2017.

Суддя О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО