Ухвала

від 21.08.2017 по справі 805/3898/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року справа №805/3898/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

представника позивача Лебедєва В.В.,

представника відповідача Сенникова А.А.

розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №805/3898/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовконтракт до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Азовконтракт (далі - ТОВ Азовконтракт ) звернувся до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ), в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001071401 від 04.10.2016 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1089330,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272333,00 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001081401 від 04.10.2016 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2701239,00 грн. (т.1 а.с. 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року зазначений позов ТОВ Азовконтракт задоволений, а саме:

скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ від 04.10.2016 року за №0001071401 від 04.10.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1361663грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 1089330 грн., за штрафними санкціями в розмірі 272333грн.;

скасовано податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ від 04.10.2016 року за №0001081401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 2701239 грн. (т.3 а. с. 12-17).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову повністю через порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначав, що податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, є правомірними та законними, оскільки в ході документальної планової виїзної перевірки позивачем не підтверджено здійснення ним господарських операцій з контрагентами (т.3 а. с. 71-78).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як обгрунтовану та законну.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ Азовконтракт (код ЄДРПОУ 24065464) зареєстрований в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1 а. с. 59-62).

Маріупольською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Азовконтракт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 31.03.2016, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 до 31.03.2016, за результатами якої складено акт № 603/05-19-14-01/24065464 від 16.09.2016 року (т.1 а. с. 13-58).

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, зокрема, порушено п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до:

- заниження податку на додану вартість на загальну суму 1089330 грн., у тому числі у листопаді 2015 року - 398439 грн., у грудні 2015 року - 690891 грн.;

- завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у березні 2016року у сумі 2701239 грн. (т.1 а. с. 56 зворотній бік).

23.09.2016 позивачем подані заперечення до акту перевірки, які листом Маріупольської ОДПІ від 29.09.2016 в частині донарахованого податку на прибуток, податок на додану вартість, екологічного податку залишені без задоволення, а висновки акту в цій частині - без змін (т.1 а. с. 225-229).

04.10.2016 року Маріупольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0001071401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1361663грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями - 1089330 грн., штрафні (фінансові) санкції - 272333 грн. (т.1 а.с.10);

- №0001081401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 2701239 грн. (т.1 а. с. 12).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є наявність (відсутність) правових підстав для визначення спірним податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2016 №0001071401 грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопад та грудень 2015 року на загальну суму 1361663,0 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 1089330 грн., штрафні (фінансові) санкції - 272333 грн. та зменшення від'ємного значення ПДВ податковим повідомленням-рішенням №0001081401 за березень 2016року в розмірі 2701239 грн.

Таким чином, у межах даної справи досліджується два різновиди спірних податкових правовідносин.

Щодо збільшення сум грошового зобов'язання.

Як встановлено під час апеляційного провадження підставою збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПВД) за листопад-грудень 2015 відповідачем застосовані положення п.198.5 ст.198 ПК України ( в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року) відповідно до якої податковим органом донараховані податкові зобов'язання на обсяг умовного продажу залишків зернових, які мав позивач станом на 01.07.2015 року. Зазначене зерно було придбане позивачем у період з липня 2015 року до грудня 2015 року.

Під час апеляційного провадження встановлено, що податковим органом розрахунок суми заниження податкових зобов'язань здійснений в додатку №25 до акту перевірки (т.2 а.с.30) без врахування того, що позивачем частина зерна реалізована самостійно з нарахуванням ПДВ у період з 01.07.2015 до 31.12.2015 року.

Крім того, за цей же період, позивачем самостійно нарахований умовний продаж на виконання зазначеної норми ПК України, а залишок реалізований після 01.01.2016 року, коли вимоги зазначеної норми ПК України втратили чинність.

Аналіз розрахунку, здійсненого податковим органом доводить правомірність формування позивачем податкового зобов'язання та податкового кредиту при здійсненні операцій бухгалтерського та податкового обліку з пшеницею та ячменем.

Колегія суддів під час апеляційного провадження встановила, що відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України нарахування умовного продажу на залишки товарів має місце в чітко окресленому колі господарських операцій. Операції, в яких законодавець вимагав такого нарахування позивачем використані та податкові зобов'язання нараховані. В інших операціях, які не підпадають під регулювання зазначеної норми, а саме, наявність самого факту залишку зернових на складі позивача безпідставно покладені в основу умовного продажу та визначення грошового зобов'язання податковим органом.

Таким чином, відповідачем грубо порушені норми матеріального права при донарахуванні податкового зобов'язання на весь обсяг залишків зернових на складі за листопад 2015 року та грудень 2015 року, придбаних позивачем за період з липня 2015 року до грудня 2015 року.

Безпідставне визначення грошових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника податків.

Щодо зменшення від'ємного значення ПДВ за березень 2016 року.

Спірним податковим повідомленням-рішенням №0001081401 від 04.10.2016 визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 2701239 грн. за березень 2016року з посиланням на декларацію від 06.05.2016 року №9071199032.

Під час апеляційного провадження встановлено, що підставою зменшення від'ємного значення, на думку відповідача, формування позивачем податкового кредиту за фактом придбання цукру-піску у липні 2015 року. Саме в цьому місяці відбулися всі події, пов'язані з формуванням податкового кредиту.

Правовою підставою прийняття цього податкового повідомлення-рішення наведені норми, які співпадають з висновком акту перевірки цього правопорушення, а саме, п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України та п.200.4 ст.200 цього ж Кодексу. Положення зазначених норм вимагають наявності підстави формування податкового кредиту, момент його формування та розміру кредиту.

Впродовж розгляду справи судом першої інстанції, під час апеляційного провадження, при дослідженні спірних операцій за актом перевірки, жодних порушень зазначених норм стосовно формування податкового кредиту за взаємовідносинами позивача з його контрагентами: ТОВ Цукорагропром та ТОВ Торговий дім ТАН не доведено.

Господарські операції, в межах яких, був придбаний цукор були предметом судового дослідження при розгляді правомірності формування позивачем валових витрат за фактом придбання цукру у адміністративній справі №805/3899/16а від 14.02.2017, рішення, в якій набрало законної сили ( т.3 а.с.114-130). Судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у цій справі встановлені обставини фактичного придбання цукру, розрахунку за нього, оприбуткування та подальшого продажу, внаслідок чого мають місце обставини, які у відповідності до ч.1 ст.72 КАС України, звільнені від доказування.

З огляду на зазначене, будь-які підстави для зменшення від'ємного значення, що зараховуються до складу наступного звітного податкового періоду відсутні.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений вірно, правильно, яке не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 21серпня 2017 року.

Керуючись ст.72 ч.1, ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №805/3898/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовконтракт до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова