Рішення

від 16.08.2017 по справі 908/1188/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/43/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017 Справа № 908/1188/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Солюшн» (02068, місто Київ, вул. Урлівська, буд. 21-А, офіс 41)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (69076, місто Запоріжжя, вулиця Василя Стуса, буд. 6)

про стягнення суми 1580897,61 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, угода про надання правової допомоги № 11-6/17 від 10.06.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 42-2017 від 30.12.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Солюшн» звернулось в господарський суд Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» грошових коштів в розмірі 1683165,37 грн., з яких: сума 1380961,22 грн. - заборгованість за надані послуги, сума 80489,32 грн. - інфляційні втрати, 21778,44 грн. - 3% річних, 199936,39 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.06.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1188/17, справі присвоєно номер провадження № 9/43/17, судове засідання призначено на 13.07.2017р. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2017р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на вісім днів, цією ж ухвалою на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.08.2017р.

Справу розглянуто 16.08.2017р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Розглянувши подану представником позивача заяву, судом встановлено, що фактично своєю заявою позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

В судовому засіданні 16.08.2017р. позивач подав заяву про зміну та уточнення позовних вимог, в якій вказує, що у зв'язку з виявленими недоліками звіту, надані відповідачу послуги було остаточно прийнято за ОСОБА_3 виконаних робіт від 20.10.2016 р., тому строк виконання зобов'язання - до 04.12.2016 р., а не 16.11.2016 р., як зазначено у позовній заяві, відповідно, змінюється період нарахування пені, інфляційних втрат. В заяві зазначено, що позивач частково відмовляється від позовних вимог, а саме: в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Щодо позовних вимог про стягнення пені, вказує, що за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 04.12.2016 р. по 16.08.2017р. розмір пені складає 287764,66 грн., проте, позивач просить стягнути з відповідача суму 199936,39 грн. пені, в межах раніше заявленої в позові суми.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову за вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи, що вказана відмова не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд вважає за доцільне прийняти відмову позивача від позову за вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, провадження у справі у цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, предметом спору у справі № 908/1188/17 є позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» заборгованості за договором у сумі 1580897,61 грн., в тому числі: 1380961,22 грн. основного боргу та 199936,39 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав зазначені вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 526, 530, 549, 550, 625, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 265 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. Вказує, що позивачем на виконання своїх зобов'язань за Договором надано, а відповідачем без будь-яких зауважень прийнято послуги на загальну суму 1380961,22 грн., що підтверджується актом надання послуг від 20.10.2016р. В свою чергу, відповідачем договірні зобов'язання щодо оплати послуг не виконано, станом на момент подання позову заборгованість за договором складає 1380961,22 грн. За доводами позивача, неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором санкцій.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечив, в усній формі підтвердив факт отримання від позивача послуг на загальну суму 1380961,22 грн. та наявність боргу. Також представником відповідача у судовому засіданні до матеріалів справи надано копії реєстраційних документів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Солюшн» (Виконавцем, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством «Карлсберг Україна» (ОСОБА_4, відповідачем у справі) було укладено Договір № 2645/16 про надання послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець в інтересах ОСОБА_4 надає послуги з реклами фірмового найменування Львівська пивоварня маркетингові послуги та проводить рекламні компанії з метою просування ОСОБА_4 під фірмовим найменуванням Львівська пивоварня (надалі - найменування), перелік і характер яких визначається Додатком № 1, що є невід'ємною складовою цього договору (надалі - рекламні послуги), а ОСОБА_4 зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем рекламні послуги.

Згідно із п. 2.4.1 Договору зобов'язаний прийняти та оплатити рекламні послуги Виконавця належної якості в порядку і відповідно до умов даного Договору та Додатків до нього.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що загальна вартість рекламних послуг за цим договором складає 1380961,22 грн., ПДВ складає - 230 160,20 грн.

Згідно з умовами п. 4.2 Договору ОСОБА_4 зобов'язується оплатити рекламні Послуги Виконавця з відстрочкою 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати підписання Сторонами відповідного ОСОБА_4 про надання рекламних послуг та надання повного звіту про проведення заходів за цим Договором, але тільки у платіжний день (на момент підписання Договору платіжний день - вівторок і четвер). Якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, то оплата переноситься на перший наступний платіжний день. У разі, якщо термін оплати припадає на останні 7 (сім) календарних днів місяця, то оплата може переноситися на перший платіжний день наступного місяця.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що по завершенні надання рекламних послуг відповідно до даного Договору Виконавець надсилає (вручає) ОСОБА_4 наданих послуг. ОСОБА_4 зобов'язаний не пізніше 10 (десять) робочих днів з моменту отримання ним ОСОБА_4 надання рекламних послуг підписати його та надіслати (вручити) його Виконавцю, або надіслати (вручити) Виконавцю мотивовану відмову від прийняття рекламних послуг та підписання ОСОБА_4.

Відповідно до п. 6.4 Договору за затримку оплати послуг ОСОБА_4 на вимогу Виконавця сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинній в період затримки оплати, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

Згідно із п. 8.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту належного підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку припиняє свою дію після повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов Договору та Додатків до нього.

Додатком № 1 до Договору сторони затвердили адресну програму для надання рекламних послуг за Договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, у в період з 22 травня по 02 жовтня 2016 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято без жодних зауважень обумовлені Договором та Додатком № 1 до Договору послуги з реклами фірмового найменування Львівська пивоварня загальною вартістю 1380961,22 грн.

02.10.2016р. був складений ОСОБА_4 наданих послуг на суму 1380961,22 грн. ОСОБА_4 підписано ОСОБА_4 без зауважень.

Разом з тим, листом від 07.10.2016 р. відповідач повідомив позивача про виявлені у звіті про надання маркетингових послуг недоліки та просив їх виправити і надати ОСОБА_4 наданих послуг з повторним прийняттям послуг.

20.10.2016р. сторонами було повторно підписано ОСОБА_4 наданих послуг.

Відповідач за надані позивачем та прийняті відповідачем послуги за Договором не розрахувався. Як вказує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на момент розгляду справи становить 1380961,22 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» заборгованості за договором у сумі 1580897,61 грн., в тому числі: 1380961,22 грн. основного боргу та 199936,39 грн. пені, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи, правовідносини між позивачем та відповідачем у спірний період врегульовані укладеним між ними Договором про надання послуг, за умовами якого позивач зобов'язався надати в інтересах відповідача послуги з реклами фірмового найменування Львівська пивоварня , а відповідач - прийняти послуги та сплатити їх вартість.

Остаточне прийняття послуг за Договором на суму 1380961,22 грн. підтверджується долученим до матеріалів справи оригіналом ОСОБА_4 наданих послуг від 20.10.2016р., що підписаний керівниками та скріплений печатками підприємств.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, пунктом 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пункту 4.2 Договору ОСОБА_4 зобов'язується оплатити рекламні Послуги Виконавця з відстрочкою 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати підписання Сторонами відповідного ОСОБА_4 про надання рекламних послуг та надання повного звіту про проведення заходів за цим Договором, але тільки у платіжний день (на момент підписання Договору платіжний день - вівторок і четвер). Якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, то оплата переноситься на перший наступний платіжний день. У разі, якщо термін оплати припадає на останні 7 (сім) календарних днів місяця, то оплата може переноситися на перший платіжний день наступного місяця.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав. Як встановлено судом, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 1380961,22 грн.

Слід зазначити, що факт надання позивачем послуг та розмір заборгованості відповідачем не заперечується, про що повідомив суду представник відповідача у судовому засіданні.

В сулу ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача суми 1380961,22 грн. основного боргу за договором обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім вищезазначеної вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 199936,39 грн.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимоги про стягнення пені в сумі 199936,39 грн. за загальний період з 04.12.2016 р. по 16.08.2017 р., позивач обґрунтовує п. 6.4 Договору, яким передбачено, що за затримку оплати послуг ОСОБА_4 на вимогу Виконавця сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинній в період затримки оплати, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи. Таким чином, нарахування позивачем на підставі п. 6.4 Договору пені за порушення відповідачем умов Договору слід визнати правомірним.

Разом з тим, судом встановлено, що при визначенні строку настання у відповідача зобов'язання щодо оплати послуг позивачем не враховано умови 4.2 Договору, а саме настання зобов'язання з відстрочкою в 45 календарних днів від дати підписання ОСОБА_4 про надання послуг, але тільки у платіжний день (вівторок і четвер).

Строк виконання зобов'язання 04.12.2016 р. припадає на вихідний день - неділю. За умовами наведеного пункту Договору, якщо строк оплати припадає на неплатіжний день, то оплата переноситься на перший наступний платіжний день. Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті переноситься на перший наступний платіжний день 06.12.2016 р., вівторок.

Також, позивач вказуючи, що за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 04.12.2016 р. по 16.08.2017 р. розмір пені складає 287764,66 грн., при цьому просить стягнути з відповідача суму 199936,39 грн. пені в межах раніше заявленої в позові суми, не враховує приписи п. 6 ст. 232 ГК України щодо обмеження нарахування пені шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зважаючи на вищенаведене, суд визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою, проте, вважає необхідним розмір пені, яка підлягає стягненню, обмежити періодом у шість місяців, оскільки законом встановлений граничний період нарахування пені за прострочення платежу - нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, і у більшому розмірі вона не може бути стягнута.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги наведені вище приписи законодавства, представлені докази, а також роз'яснення, викладені у п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , відповідно до якого, з огляду на вимоги ч.1 ст. 47 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перерозрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , судом встановлено, що з урахуванням суми простроченої заборгованості (1380961,22 грн.) та періоду заборгованості (з 07.12.2016 р. - оскільки перший наступний платіжний день від дня виникнення зобов'язання по оплаті - 06.12.2017р., по 07.06.2017 р. - що відповідає п. 6 ст. 232 ГК України), сума пені становить 189138,24 грн., і в цій сумі вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню. В решті заявлених вимог щодо стягнення пені суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку позивачем доведено частково, а відповідачем не спростовано визнані судом обґрунтованими позовні вимоги.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 1380961,22 грн. основного боргу та 189138,24 грн. пені. В решті заявлених позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Солюшн» , м. Київ, за вимогами про стягнення з відповідача суми 80489,32 грн. інфляційних втрат та суми 21778,44 грн. - 3% річних, провадження у справі у цій частині припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (69076, місто Запоріжжя, вулиця Василя Стуса, буд. 6, код ЄДРПОУ 00377511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Солюшн» (02068, місто Київ, вул. Урлівська, буд. 21-А, офіс 41, код ЄДРПОУ 38834030) суму 1380961 (один мільйон триста вісімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят одна) грн. 22 коп. заборгованості за надані послуги, суму 189138 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 24 коп. пені та суму 23551 (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 49 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 21 серпня 2017 р.