Постанова

від 21.08.2017 по справі 522/4249/13-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

21.08.2017

Справа №522/4249/13-к

1-в/522/209/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України.

З клопотання вбачається, що постановою про накладення арешту на майно б/н від 25.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрований 28.07.2011 року за №11441499. Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2013 року по справі №522/4249/13-к, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, і призначено йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 11250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 191 250 (сто дев`яносто одну тисяча двісті п`ятдесят) гривень в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Крім того, заявник у своїй скарзі зазначає, що для виконання зазначений вирок направлений до Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (правонаступник - Суворовський відділ ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області). В рамках виконавчого провадження №41655726 Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 25.05.2015 року винесена постанова про арешт майна боржника ( ОСОБА_5 ) та оголошення заборони на його відчуження, а саме: на 1/3 квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Враховуючи вище викладене, заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на майно б/н від 25.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 , зареєстрований 28.07.2011 року за №11441499.

Заявник у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, та додав, що клопотання підтримує у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, суд прийшов до висновку, що клопотання виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_3 , необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ч.ч. 1, 4 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейськая конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчуджуване право людини. Конвенція про захист прав і основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення. Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права.

Так, слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що постановою про накладення арешту на майно б/н від 25.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), зареєстрований 28.07.2011 року за №11441499. Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2013 року по справі №522/4249/13-к, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, і призначено йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 11250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 191 250 (сто дев`яносто одну тисяча двісті п`ятдесят) гривень в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності строком на 2 (два) роки, з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що на сьогоднішній день Суворовський відділ ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області проводить необхідні заходи для реалізації конфіскованого майна згідно вироку Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2013 року по справі №522/4249/13-к, але накладений старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 арешт на майно ОСОБА_5 стоїть на заваді подальшої реалізації на користь держави 1/3 квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 арешту на майно ОСОБА_5 було з метою забезпечення спеціальної конфіскації, потреба в застосуванні якого минула у зв`язку із накладеним (дублюючим) арештом Другим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на теж саме майно, а саме: на 1/3 квартири, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи вирок Приморського районного суду м. Одеси від 28.05.2013 року по справі №522/4249/13-к, постанову від 25.05.2015 року про арешт майна боржника ( ОСОБА_5 ) та оголошення заборони на його відчуження Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в рамках виконавчого провадження №41655726, необхідність реалізувати на користь держави конфісковане майно, слідчий суддя вважає, що в подальшому минула потреба застосування арешту майна на підставі постанови про накладення арешту на майно б/н від 25.07.2011 року старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 .

Згідно п. 13 Листа ВССУ № 223-558/04-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05.04.2013 року встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК України. Слідчий суддя скасовує заходи забезпечення лише у випадках:

- надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК), оскарженню не підлягає. Слід звернути увагу суддів судів апеляційної інстанції, що у разі подання особами, визначеними у ст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення вони мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання може залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.

Положеннями ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».

Згідно з ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 40, 41, 55, 62, 68 Конституції України, ст. ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в порядку ст.174 КПК України задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на майно б/н від 25.07.2011 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_4 , зареєстрований 28.07.2011 року за №11441499.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Україна

Приморський районний суд міста Одеси

65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33.

С-15, 21.08.2017 р.

Справа №522/4249/13-к

1-в/ 522/209/17

Державному виконавцю Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси

ОСОБА_3

АДРЕСА_2 направляє на Вашу адресу копію ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.08.2017 року, для виконання та відома.

Додаток: копія ухвали на 1 аркуші.

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_1

тел.. 784-71-17