Рішення

від 16.08.2017 по справі 348/45/17

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/45/17

16 серпня 2017 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Вінтоняк М.Б.,

секретаря судового засідання Скоблей О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів ,-

В С Т А Н О В И В:

Надвірнянський районний центр зайнятості звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період перебування на обліку в Надвірнянському районному центрі зайнятості як безробітний перебував з 02.01.2015 року по 30.06.2015 року у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 А тому виплачена відповідачу допомога по безробіттю в розмірі 7 913,21 грн. підлягає стягненню відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві, та просила позов задовольнити .

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і суду пояснив, що з ФОП ОСОБА_4 він не знайомий і з ним не працював та не укладав жодних договорів. Пояснив, що є інвалідом третьої групи та по стану здоров*я не міг виконувати жодних перевезень. В задоволені позову просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає ОСОБА_5 Про зайнятість населення N 5067-VI від 05.07.2012р.

Відповідно до ч.1 цього Закону безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до ч.1 ст.43 даного Закону статусу безробітного може набути, зокрема: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" .

В ч.2 ст.44 згаданого Закону передбачено, що зареєстровані безробітні зобов'язані, зокрема, інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону .

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (ч.3 ст.44 даного Закону).

Судом встановлено, що 03.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського районного центу зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.

На підставі даної заяви та поданих документів 10.10.2014 року відповідача зареєстровано у Надвірнянському районному центрі як такого, що шукає роботу, і надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю .

При обміні даних з Пенсійним фондом України позивачем було встановлено факт перебування відповідача у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 з 02.01.2015 року по 30.06.2015 року в той час, коли ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості.

За вказаним фактом проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення (акт №937 від 29.10.2015 року) та прийнято рішення про зняття відповідача з обліку в центрі зайнятості та повернення неправомірно виплаченої допомоги .

Позивачем 30.10.2015 року надіслано відповідачу копію наказ №234 від 29.10.2015 року щодо відшкодування коштів у розмірі 7913,21 грн. та запропоновано протягом 30 днів від дня отримання наказу перерахувати позивачу незаконно виплачену допомогу по безробіттю.

Відповідачем в добровільному порядку вказані кошти повернуто не було.

Згідно із ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, зайнятості особи (п.1); встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг) (п.9).

Відповідно до ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" Кабінетом Міністрів України 20.03.2013 року прийнято постанову №198, якою затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

В п.п.1 п.37 даного Порядку передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема: з дня початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів), а саме: укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття N 1533-III від 02.03.2000 року предбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (ч.2 ст.36 цього Закону ).

Відповідно до ст.6 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності (аб.1 ч.1 ст.7 згаданого Закону).

Відповідно до ч.3 ст.36 даного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року .

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної (п.2 Порядку).

Відповідно до п.3 цього Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації. Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

Для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.4 Порядку).

Згідно із п.5 Порядку перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Відповідно до п.6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти (п.7 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, статус безробітного відповідачу був наданий на загальних підставах за наявності для цього достатніх підстав.

При обміні даних з Пенсійним фондом України позивачем було встановлено факт отримання відповідачем доходів. У зв язку з цим проведено перевірку, якою встановлено, що відповідач, знаходячись на обліку у Надвірнянському РЦЗ як безробітний, перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, що підтверджується копіями цивільно-правових договорів про виконання робіт, укладених між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Так, відповідно до цих цивільно-правових договорів від 02.01.2015 року, від 01.02.2015 року, від 01.04.2015 року, від 01.05.2015 року та від 01.06.2015 року відповідач виконував роботи по перевезенню дров технологічних, а ФОП ОСОБА_4 забезпечував його усім необхідним для виконання робіт по перевезенню та здійснював оплату наданих послуг.

При цьому стосовно доводів відповідача про те, що він жодних договорів з ФОП ОСОБА_4 не укладав, з ним не знайомий, жодних коштів від даного підпиємця не отримував, суд зазначає, що досліджені в судовому засіданні цивільно-правові договори належним чином оформлені: підписані сторонами, скріплені печаткою підприємця. Дані договори не визнані недійсними у встановленом законом порядку. Крім того, відповідач має посвідчення водія серії ВАУ 558544 з категорією водіння, в тому числі і вантажних автомобілів, незважаючи на наявність в нього 3 групи інвалідності загального захворювання. В той же час на запит Надвірнянського районного центру зайнятості від 16.10.2015 року Борщівським районним центром зайнятості за участю ФОП ОСОБА_4 проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , яким встановлено, що відповідач працював ФОП ОСОБА_4 згідно цивільно-правових договорів .

Відтак, наведені вище доводи відповідача суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Оскільки відповідач за період з січня по вересень 2015 року протиправно отримав допомогу по безробіттю в розмірі 7 913,21 грн.(а.с.27), суд дійшов висновку про правомірність дій позивача щодо стягнення з нього безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не подав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст..88 ЦПК України з відповідача в доход держави слід стягнути судовий збір в сумі 1380 грн.

На підставі ст.ст.4,43,44 Закону України "Про зайнятість населення"ст. ст..6,7,36Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , керуючись ст..209, 213, 214, 215 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Надвірнянського районного центру зайнятості (розрахунковий рахунок 37179300901307, МФО 836014, УДКСУ в м. Івано-Франківську , код ЄДРПОУ 19389986) кошти в розмірі 7913,21 грн. / сім тисяч дев"ятсот тринадцять гривень 21 коп./ , а також 1380,00 гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Вінтоняк М.Б.

Повний текст рішення виготовлено 21.08.2017 року