Постанова

від 21.08.2017 по справі 639/3483/17 (№ 3/639/1346/17)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 639/3483/17 (№ 3/639/1346/17)

Головуючий суддя І інстанції Курило В.О.

Провадження № 33/790/1031/17 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року м. Харків

Суддя Апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 Касьяненко Я.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2017 року, -

в с т а н о в и в :

Цією постановою на підставі п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі у відношенні ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На вказану постанову прокурор подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та вказує на порушення норм процесуального права і просить ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись із апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги особі, що її подала.

Так, відповідно до ч.1 ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, окрім іншого, має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.

Частина друга цієї ж норми передбачає, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.

Разом з тим, згідно ч.1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч.5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Положення ч.1 ст. 287 та ч.5 ст. 7 КУпАП кореспондуються з положеннями п.4 ч.1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якого однією із функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи.

Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені ст. 26 Закону і спрямовані на захист прав і свобод особи, яка примусово тримається в будь-яких місцях згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу.

Втім, згідно змісту оскаржуваної постанови, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-6 КУпАП закрито.

Тобто, в даному випадку прокурор не наділений функцією нагляду у відповідності до ч.5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на оскарження судового рішення згідно ст. 287 КУпАП та ч.2 ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ухвали Конституційного Суду України від 08.12.2015 року за № 49-у/2015 у справі № 2-43/2015 встановлено неузгодженість положень ч.5 ст. 7, ст. 250, ч.1 ст. 287 та ч.2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Усунення таких розбіжностей може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України визначено концепцію якості закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу якості закону .

Окрім цього, ч.2 ст. 294 КУпАП, яка є спеціальною нормою відносно ч.1 ст. 250 КУпАП, дано перелік осіб, наділених правом на апеляційне оскарження, а саме частиною другою цієї норми передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Зазначений перелік суб'єктів апеляційного оскарження є вичерпним.

Прокурор виключений із зазначеного переліку суб'єктів апеляційного оскарження Законом України від 14.10.2014 року № 1697-VII шляхом внесення змін до ч.2 ст. 294 КУпАП.

Таким чином, виходячи зі змісту ч.2 ст. 294 КУпАП та враховуючи, що апеляційну скаргу подано особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження та її прийняття до розгляду не відповідало б ані діючим нормам національного законодавства, ані правовій позиції викладеній в вищезазначеному рішенні Європейського суду з прав людини, яке є джерелом права, апеляційну скаргу подано особою, яка не входить до кола суб'єктів оскарження, а тому, така апеляційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП (зі змінами в редакції ЗУ №1697-VII від 14.10.2014 р.) постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже законодавцем - Верховною Радою України окремим Законом було внесено зміни до ст.294 КУпАП і виключено прокурора з числа суб'єктів апеляційного оскарження постанов суду по справам про адміністративні правопорушення і даний Закон підписаний Гарантом Конституції-Президентом України та вступив в силу.

Згідно із змінами до ст. 294 КУпАП (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб", прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 КУпАП.

При цьому слід зазначити, що за змістом ч.1 ст. 287 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 цього Кодексу, якою визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопоуршення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.

В інших випадках, виходячи зі змісту ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Таким чином, подання апеляційної скарги прокурором не передбачено ст.294 КУпАП.

Більш того, ст. 24 Закону України Про прокуратуру , яка визначає особливості здійснення окремих форм представництва інтересів держави в суді, ідеться про право прокурора на подання апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення лише в цивільній, адміністративній і господарській справі.

При цьому в ч.7 ст.ст. 24 Закону України Про прокуратуру чітко зазначено: повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством .

Стаття 250 КУпАП і ст.23 Закону України Про прокуратуру визначають повноваження прокурора в справах про адміністративні правопорушення й під час представництва інтересів держави в суді. Серед цих повноважень права оскаржувати саме постанову суду у справі про адміністративне правопорушення законодавцем не зазначено.

Право на оскарження постанов інших органів адміністративної юрисдикції передбачених КУпАП прокурор, відповідно до ч.1 ст.250 КУпАП має беззаперечно.

Відповідно до ухвали Конституційного Суду України від 08.12.2015 року за № 49-у/2015 у справі № 2-43/2015 встановлено неузгодженість положень ч.5 ст. 7, ст. 250, ч.1 ст. 287 та ч.2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Усунення таких розбіжностей може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Норма ч. 2 ст. 19 Конституції України розповсюджується як на суддів, так і на прокурорів.

З огляду на відсутність у прокурора повноважень для апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, подана апеляційна скарга розгляду не підлягає та має бути повернута.

За таких обставин приходжу до висновку що апеляційна скарга прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Кас'яненко Я.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2017 року підлягає поверненню особі, що її подала.

Крім того, право на поновлення процесуального строку є похідним від права на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Кас'яненко Я.М. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 липня 2017 року повернути особі, що її подала.

Матеріали справи повернути до Жовтневого районного суду м. Харкова, при цьому апеляційна скарга підлягає поверненню особі що її подала.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області Я.В. Чопенко