Постанова

від 22.08.2017 по справі 826/9852/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2017 року № 826/9852/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Підзем-Буд до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2015 року №0005202204 і №0005212204,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Підзем-Буд (далі по тексту - позивач, ТОВ Підзем-Буд ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішенння від 24.11.2015 року №0005202204 і №0005212204.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.11.2015 року №4818/26-56-22-04-09/38777156 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Підзем-Буд (код ЄДРПОУ 38777156) з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Промтехбуд (код ЄДРПОУ 31058286) за період з 16.08.2013р. по 02.09.2015р., ТОВ Корнел систем (код ЄДРПОУ 39291654) за період з 01.09.2014р. по 01.03.2015р. . Позивач зазначає, що господарські операції ТОВ Підзем-Буд з названими контрагентами є реальними, підтверджені всіма необхідними та належним чином оформленими первинними документами та безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства, та відповідно Товариством дотримані всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Протокольною ухвалою 31.10.2016 року суд відповідно до ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) замінив відповідача ГУ ДФС у м. Києві на належного - Державну податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ).

У призначеному судовому засіданні 07.02.2017 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та жодних заперечень і додаткових документів до суду не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання суд, керуючись ч. 6 ст. 128 зазначеного Кодексу, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Працівником ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ Промтехбуд (код ЄДРПОУ 31058286) за період з 16.08.2013 року по 02.09.2015 року, ТОВ Корнел систем (код ЄДРПОУ 39291654) за період з 01.09.2014 року по 01.03.2015 року. Така перевірка була проведена відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/32530/15-к та постанови ст. слідчого 1-го відділу КР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ст. лейтенанта податкової міліції Лебедєва І.О.

За результатами такої перевірки складений акт від 04.11.2015 року №4818/26-56-22-04-09/38777156 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем наступних норм: пп. 14.1.27 і 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Підзем-Буд занижено податок на прибуток за 2014 рік всього на суму 109 118 грн.; п.п. 198.2, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Підзем-Буд занижено податок на додану вартість на загальну суму 208 057 грн. (в т.ч. за грудень 2014 року на суму 121 242 грн., за січень 2015 року - 86 815 грн.).

Суть зазначених правопорушень, на думку перевіряючого, полягає у неправомірному формуванні позивачем показників витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з контрагентами ТОВ Корнел систем (договори на виконання робіт №0112-1 від 01.12.2014 року та №0112-2 від 01.12.2014 року, загальний обсяг операцій за вказаними договорами за грудень 2014 року склав 727 453,20 грн., в тому числі ПДВ 121 242,20 грн.) і ТОВ Промтехбуд (договори на виконання робіт №0501-1 від 05.01.2015 року, № 0501-2 від 05.01.2015 року та №0501-3 від 05.01.2015 року, загальний обсяг операцій за вказаними договорами за січень 2015 року склав 520 890,06 грн., в тому числі ПДВ 86 815,01 грн.), реальність яких спростовується наявною у контролюючого органу податковою інформацією. Такі висновки акта перевірки мотивовані наступним: 1) ДПІ отримала разом з супровідним листом №6579/7/26-59-09-01 від 14.05.2015 року постанову ст. слідчого 1-го відділу КР СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ст. лейтенанта податкової міліції Лебедєва І.О., в тексті якої зафіксовано наступне. У провадженні СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження №32014100100000099 від 0907.2014 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході проведеного досудового розслідування у межах цього кримінального провадження допитано в якості свідка директора та засновника ТОВ Корнел систем ОСОБА_2, який спростував підтвердив факт реєстрації на своє ім'я вказаного товариства виключно за грошову винагороду та без мети ведення підприємницької діяльності. ОСОБА_2 також спростував свою причетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ Корнел систем , в тому числі укладання та підписання договорів, подання податкової звітності до контролюючого органу. В той же час, всі договори та первинні документи (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в)) та податкові накладні від імені ТОВ Корнел систем підписані ОСОБА_2; 2) за даними баз даних ДФС України та АІС Податковий блок не встановлено відомостей щодо наявності у ТОВ Корнел систем основних фондів та трудових ресурсів, стан названого товариства - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей), свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ анульовано 07.04.2015 року; 3) всі надані до перевірки документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Промтехбуд , від імені останнього підписані директором ОСОБА_3 Разом з тим, ДПІ отримала ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/32530/15-к про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Підзем-Буд , зі змісту якої дізналася, що в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №32015100060000154 від 26.06.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи на території м. Києва за попередньою змовою з невстановленими на дачний час особами повторно в період 2012 - 2015 років вчинив фіктивне підприємництво, шляхом створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності (в тому числі ТОВ Промтехбуд ), з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом документального оформлення операцій від імені фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності та подальшої конвертації безготівкових коштів і готівку, шляхом отримання безготівкових коштів від суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних йому фіктивних підприємств в рахунок сплати за псевдо-господарські операції, з подальшим перерахуванням даних коштів на свої особисті банківські рахунки та їх обготівкування. Крім того, від СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до ДПІ надійшов протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 12.06.2016 року, відповідно до якого встановлено, що останній на ТОВ Промтехбуд являвся лише номінальним директором. До фіктивного виконання функцій директора його залучив гр. ОСОБА_4 за щомісячну грошову винагороду. Фактично ОСОБА_3 займаючи посаду директора ТОВ Промтехбуд не здійснював фінансово-господарську діяльність, оскільки не має відповідної освіти, реквізитами та печатками підприємства ніколи не користувався, пошуком підприємств-контрагентів для ведення фінансово-господарської діяльності не займався, договори з контрагентами не укладав, а лише підписував надані ОСОБА_4 документи, податкову та статистичну звітність не вів і до контролюючих органів не подавав. Також ДПІ стало відомо про укладення між прокурором Прокуратури Печерського району м. Києва та підозрюваним у кримінальному провадження №32015100060000178 - ОСОБА_3 угоди про визнання винуватості, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 і 2 ст. 205, ч. 1 і 3 ст. 358 КК України; 4) за даними баз даних ДФС України та АІС Податковий блок не встановлено відомостей щодо наявності у ТОВ Промтехбуд основних фондів і достатньої кількості трудових ресурсів, стан названого товариства - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ анульовано 07.09.2015 року.

24.11.2015 року ДПІ на підставі зазначеного акта перевірки прийняла оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення:

- №0005202204 (форми Р ), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 260 072 грн., в тому числі 208 057 грн. за основним платежем, 52 015 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за №0005212204 (форми Р ), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 136 398 грн., в тому числі 109 118 грн. за основним платежем, 27 280 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи ці податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до норм пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - ПК України) витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток визначений у ст. 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Нормою пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зокрема, згідно з п.п. 138.8, 138.4 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат (вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат); прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпункт 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 цього Кодексу вказує, що до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (в тому числі винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності).

В силу приписів абз. 1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв'язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується (дані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду України, що наведена в його постанові від 14.03.2017 року №21-1513а16 (справа №826/20366/13-а).

Відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(далі по тексту - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Зі змісту акта перевірки та пояснень представника позивача вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ ПІДЗЕМ-БУД здійснювало господарську діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, з виконання електромонтажних робіт, інших будівельно-монтажних робіт та ін.

Суд встановив, що у період грудень 2014 року - січень 2015 року між ТОВ ПІДЗЕМ-БУД (як замовником), в особі директора ОСОБА_6, та підрядними організаціями - ТОВ Промтехбуд , в особі директора ОСОБА_7, і ТОВ Корнел Сістем , в особі директора ОСОБА_2, було укладено ряд однотипних за змістом договорів на виконання робіт, а саме:

- договір на виконання робіт №0112-1 від 01.12.2014 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Корнел Сістем ) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню дощової каналізації по вул. М. Донця, 2А у м. Києві. Термін виконання робіт до 31.12.2014 року. Вартість робіт складає 453 124,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 75 520,73 грн.);

- договір на виконання робіт №0112-2 від 01.12.2014 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Корнел Сістем ) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню побутової каналізації по вул. М. Донця, 2А у м. Києві. Термін виконання робіт до 31.12.2014 року. Вартість робіт складає 274 328,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 45 721,47 грн.);

- договір на виконання робіт №0501-1 від 05.01.2015 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Промтехбуд ) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню побутової каналізації по вул. М. Донця, 2А у м. Києві. Термін виконання робіт до 30.01.2015 року. Вартість робіт складає 216 864,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 144,03 грн.);

- договір на виконання робіт №0501-2 від 05.01.2015 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Промтехбуд ) зобов'язується виконати роботи по влаштуванню дощової каналізації по вул. М. Донця, 2А у м. Києві. Термін виконання робіт до 30.01.2015 року. Вартість робіт складає 122 447,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 407,98 грн.);

- договір на виконання робіт №0501-3 від 05.01.2015 року, за умовами якого виконавець (ТОВ Промтехбуд ) зобов'язується виконати роботи: зовнішні інженерні мережі (внутрішньо майданчикові мережі водопостачання) по вул. М. Донця, 2А у м. Києві. Термін виконання робіт до 30.01.2015 року. Вартість робіт складає 181 578 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 263 грн.).

Згідно з п.п. 2.2, 3.1, 4.1, 4.3 вказаних договорів виконавець зобов'язаний виконати роботи якісно та в строк, вказаний в п. 1.2 цих договорів. Приймання від замовника будівельних матеріалів здійснюється з оформленням товарних та податкових накладних на підставі довіреності виконавця. Оплата послуг проводиться у національній грошові одиниці на розрахунковий рахунок виконавця на підставі актів виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів з дня їх підписання. Оплата відбувається на підставі актів приймання виконаних робіт (форм КБ-2в, КБ-3), що складаються підрядником і передаються замовнику.

На підтвердження правомірності формування сум витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав суду копії наступних документів: видаткових накладних ТОВ ПІДЗЕМ-БУД на передачу ТОВ Корнел Сістем будівельних матеріалів; довіреностей ТОВ Корнел Сістем на отримання від ТОВ ПІДЗЕМ-БУД товарно-матеріальних цінностей; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3), датованих 31.12.2014 року та 30.01.2015 року; актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) за грудень 2014 року, датованих 31.12.2014 року, та за січень 2015 року, датованих 30.01.2015 року; податкових накладних; платіжних доручень ТОВ ПІДЗЕМ-БУД від 04.02.2015 року №169, від 04.02.2015 року №170, від 11.02.2015 року №178, від 16.02.2015 року №181, від 19.02.2015 року №182, від 25.02.2015 року №184, від 03.03.2015 року №185, від 04.03.2015 року №186, від 04.03.2015 року №188 та від 04.03.2015 року №187 на загальну суму 875 350,48 грн.; акта технічного приймання тимчасової каналізації від 15.12.2015 року; акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін тимчасовий на період будівництва від 22.12.2015 року.

Всі видаткові та податкові накладні, довідки форми КБ-3 та акти форми КБ-2в віл імені підрядних організацій підписані їх директорами - ОСОБА_7 (ТОВ Промтехбуд ) та ОСОБА_2 (ТОВ Корнел Сістем ).

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд оцінює первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Промтехбуд і ТОВ Корнел Сістем , як такі, що містять недостовірні відомості про здійсненні господарські операції та, як наслідок не підтверджують належним чином реальність виконання спірних господарських операцій та рух матеріальних активів (ТМЦ і грошових коштів) між позивачем та названими контрагентами, використання результатів спірних господарських операцій у господарській діяльності ТОВ ПІДЗЕМ-БУД . До таких висновків суд дійшов з наступних мотивів.

Згідно текстів наданих позивачем довідок форми КБ-3 і актів форми КБ-2в вбачається, що позивач значиться замовником будівельних робіт на об'єктах: Будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по просп. Космонавта Комарова, 1 у Солом'янському районі м. Києва (будівельна адреса - вул. М. Донця, 4А). Зовнішні мережі дощової/побутової каналізації/ Влаштування побутової-дощової каналізації/ Зовнішні інженерні мережі (внутрішньо майданчикові мережі водопостачання) , а ТОВ Промтехбуд - субпідрядником, ТОВ Корнел Сістем - генпідрядником.

Між тим, документальні докази отримання субпідрядником/генпідрядником на момент укладання спірних договорів з виконання будівельних робіт у встановленому порядку ліцензій на право виконання відповідних будівельних робіт, як того вимагало чинне законодавство (ст. 17 Закону України Про архітектурну діяльність 20.05.1999 року №687-XIV), позичав суду не пред'явив та про наявність таких не повідомив.

Жодних первинних та інших документів (зокрема: копії документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій здійснюються відповідні будівельні роботи; копію проектної документації на будівництво (витягів з неї), розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку; копій документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копій кваліфікаційних сертифікатів, сертифікатів якості на використані виконавцями в ході підрядних робіт будівельні матеріали; копію загального журналу робіт генеральної підрядної будівельної організації; документальні докази проведення інструктажів з питань охорони праці з працівниками виконавців; копії актів передачі підрядникам об'єктів будівництва або фронту робіт); виписок банку та/або карток і оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками , позивач до суду не подав та про причини відсутності таких документів не повідомив.

Крім того, суд встановив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщені тексти вироків Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2015 року у кримінальній справі №757/26818/15-к за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України, та від 18.09.2015 року у кримінальній справі №757/22628/15-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України.

З текстів вказаних вироків районного суду вбачається, що після перереєстрації ТОВ Промтехбуд (код ЄДРПОУ 31058286) на своє ім'я ОСОБА_7 виступивши директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, печаткою підприємства не користувався, працівників не призначав та не звільняв.

Надання ОСОБА_8, особистих даних, документів, підписання реєстраційних та банківських документів ТОВ Промтехбуд (код ЄДРПОУ 31058286) дало змогу ОСОБА_4 разом з невстановленими на даний досудовим розслідуванням групою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме кримінальне провадження, прикриваючись фактом державної перереєстрації вказаного товариства, здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства та використовувати рахунки підприємства.

А саме, протягом 2013 - 2015 років з метою незаконного переведення безготівкових коштів у готівку на розрахункові рахунки підконтрольних ОСОБА_4 фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ Промтехбуд , від підприємств реального сектору економіки надходили безготівкові грошові кошти за начебто реалізовані товари, виконані роботи, наданні послуги, які фактично не реалізовувались та не постачались.

Після цього, в період з 2013 - 2015 років ОСОБА_4 діючи умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, знімав їх в касі ПАТ КБ Євробанк , за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 35, за дорученням громадян, які формально значились службовими особами ТОВ Промтехбуд , ТОВ Ферро Плюс , ТОВ УкрСігмаТрейд , ТОВ Авіадорбуд , ТОВ Айлант-Бор , ТОВ Нордскай , ТОВ Ягуар Інвест , ТОВ КМ Холдинг , ТОВ ФултіксКомпані , ТОВ Альтера ЛТД , ГО Всесвітня організація захисту прав і допомоги постраждалим від війн та репресії , з цільовим призначенням пов'язаним з витратами на господарські потреби.

Після цього, ОСОБА_4 умисно, із корисливих мотивів, достовірно знаючи про незаконне походження грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, реалізуючи умисел, направлений на легалізацію (відмивання) грошових коштів, зняті готівкові кошти використовував для забезпечення власних потреб, підтримання протиправної діяльності, та забезпечення потреб невстановлених на даний час слідством осіб - службових осіб підприємств реального сектору економіки, а не витрати на господарські потреби.

За результатами розгляду кримінальних справ №757/26818/15-к та №757/22628/15-к Печерський районний суд міста Києва затвердив угоди про винуватості від 22.07.2015 року та 23.06.2015 року, укладені між обвинуваченими ОСОБА_8/ОСОБА_4 та прокурором, визнав ОСОБА_8 та ОСОБА_4 винними у вчиненні інкримінованих ним кримінальних правопорушень та призначив їм покарання у вигляді штрафів.

Суд оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом (ТОВ Промтехбуд ), в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, звертає увагу на правові позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.2015 року у справі №826/15036/14 та від 12.01.2016 року №21-3706а15: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Водночас у постанові від 26.01.2016 року №21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого висновку: первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними .

Таким чином, з контексту наведених правових позицій Верховного Суду України слідує, що первинні документи фіктивних підприємств-постачальників (в даному випадку - ТОВ Промтехбуд ) не тягнуть за собою податкових наслідків для їх контрагентів-покупців (наразі - позивача).

В силу приписів ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також, окремо оцінюючи твердження представника позивача про використання результатів придбаних робіт у своїй господарський діяльності, суд зважає на відсутність у матеріалах справи жодних документів, що посвідчує право власності ТОВ ПІДЗЕМ-БУД на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення позивачем будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копії договорів підряду, укладених між ТОВ ПІДЗЕМ-БУД (як підрядником/генпідрядником) і підприємствами-замовниками будівельних робіт, та первинної документації до таких договорів; документів обліку ТОВ ПІДЗЕМ-БУД вартості субпідрядних робіт у складі собівартості виконаних ним робіт (наданих послуг) за відповідні звітні періоди; документальні докази отримання ТОВ ПІДЗЕМ-БУД коштів від підприємств-замовників будівельних робіт за виконані будівельно-монтажні роботи.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення позивачем витраті і податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період по господарських операціях з ТОВ Промтехбуд і ТОВ Корнел Сістем , та відповідно вважає їх обґрунтованими та правомірними, а тому як наслідок не вбачає правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2015 року №0005202204 і №0005212204.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною другою ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Підзем-Буд відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя Є.В. Аблов