Рішення

від 16.08.2017 по справі 910/10081/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2017Справа №910/10081/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Вінніком Україна доТовариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл простягнення 1 021 752,52 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Леонов Ю.І.; відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінніком Україна (надалі - ТОВ Вінніком Україна ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл (надалі - ТОВ Москіто Мобайл ) про стягнення 1 021 752,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання послуг з налаштування обладнання № UA 17/15 від 30.06.2015 позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 901 516,86 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 101 025,29 грн. та 3% річних у розмірі 19 210,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.07.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017 розгляд справи відкладено на 16.08.2017, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та неподання витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01054, м. Київ, вул. ГОНЧАРА/ГОГОЛІВСЬКА, будинок 76/2А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 між ТОВ Вінніком Україна (виконавець) та ТОВ Москіто Мобайл (замовник) був укладений договір про надання послуг з налаштування обладнання № UA 17/15 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах даного Договору за завданням замовника надавати попередньо узгоджені уповноваженими представниками сторін послуги з налаштування обладнання, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно з п. 2.4 Договору покупець здійснює попередню оплату послуг, вказаних у завданнях на надання послуг, які є невід'ємною частиною даного договору в розмірі 25% (двадцять п'ять) від загальної вартості послуг, вказаних у завданнях на надання послуг, які є невід'ємною частиною даного договору на підставі рахунку-фактури протягом 10 (десяти) банківських днів з дати її виставлення. Решта 75 % (сімдесят п'ять) вартості послуг, вказаних у завданнях на надання послуг, які є невід'ємною частиною даного договору, покупець зобов'язаний перерахувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

На виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 1 178 091,18 грн., що підтверджується актами надання послуг №№ 229, 228, 226, 227, 224, 225, 230, від 05.07.2016, № 276 від 23.08.2016, №№ 324, 323 від 23.09.2016, №№ 169, 170, 168, 166, 167, 171 від 23.05.2016, а також виставлено рахунки на оплату (передоплата 25 % від загальної вартості вказаної в завданнях на надання послуг) №№ 377, 376 від 17.06.2016 на загальну суму 13 426,50 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 901 516,86 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на суму 1 178 091,18 грн., що підтверджується актами наданих послуг №№ 229, 228, 226, 227, 224, 225, 230, від 05.07.2016, № 276 від 23.08.2016, №№ 324, 323 від 23.09.2016, №№ 169, 170, 168, 166, 167, 171 від 23.05.2016, а також виставлено рахунки на оплату (передоплата 25 % від загальної вартості вказаної в завданнях на надання послуг) №№ 377, 376 від 17.06.2016 на загальну суму 13 426,50 грн.

В свою чергу, відповідачем частково оплачувались надані послуги та вносилась передоплата у розмірі 25 % від загальної вартості послуг, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, в результаті чого неоплаченими залишились рахунки на загальну суму 901 516,86 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.4 Договору та часткове перерахування вартості наданих послуг та виставлених рахунків, заборгованість відповідача за Договором становить 901 516,86 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ Москіто Мобайл грошового зобов'язання по сплаті на користь ТОВ Вінніком Україна на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 901 516,86 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Вінніком Україна про стягнення з ТОВ Москіто Мобайл заборгованості у розмірі 901 516,86 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 101 025,29 грн. та 3% річних у розмірі 19 210,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 06.08.2016 по 15.06.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог вважає за можливе стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 19 210,37 грн.

Заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати математично обраховані невірно, а також при обрахуванні позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим невірно визначено день з якого починається прострочка платежу, що призвело до необґрунтованого збільшення загальної суми інфляційних втрат.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 96 148,25 грн. В іншій частині інфляційні нараховані безпідставно.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що в тексті позовної заяви наявний розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором, однак, у прохальній частині позовної заяви відсутня вимога про стягнення пені, а відтак відсутні підстави вважати заявленою до стягнення пеню за прострочення виконання зобов'язання за Договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ Москіто Мобайл на користь ТОВ Вінніком Україна заборгованості у розмірі 901 516,86 грн., інфляційних втрат у розмірі 96 148,25 грн. та 3% річних у розмірі 19 234,50 грн.

В іншій частині (інфляційні у розмірі 4 877,04 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вінніком Україна задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Москіто Мобайл (01054, м. Київ, вул. Гончара/Гоголівська, будинок 76/2А; ідентифікаційний код 38824876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінніком Україна (03142, м. Київ, вул. В. Стуса, будинок 35-37, блок 7, офіс 209; ідентифікаційний код 36942282) заборгованість у розмірі 901 516 (дев'ятсот одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 37 коп., інфляційні у розмірі 96 148 (дев'яносто шість тисяч сто сорок вісім) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 15 253 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят три) грн.. 49 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.08.2017.

Суддя В.П. Босий