Рішення

від 16.08.2017 по справі 317/2107/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/2107/17

№/п 2/317/949/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року Запорізький районний суд Запорізької області

в складі: головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку,зазначивши, що 07.02.1998 року померла її бабуся - ОСОБА_3.

Після її смерті залишилось спадкове майно в вигляді :

земельної ділянки площею 5,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Ще при житті вона склала заповіт, в якому все належне їй на час смерті майно заповідала позивачці.

Позивачка стверджує, що прийняла спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_3 в установленому законодавством порядку, а саме шляхом звернення до Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом.

Однак при оформленні своїх спадкових прав, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки правовстановлюючий документ був виданий та зареєстрований після смерті спадкодавця.

Таким чином, в зв'язку з тим, що позивачка не має змоги отримати Свідоцтво про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, вона змушена звернутися до суду з позовною заявою.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, однак надала суду заяву в якій позов підтримала повністю, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача до суду не з'явився, але надав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, та заперечення, згідно якого просять суд у позовних вимогах відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_3 вже не мала цивільної правоздатності на момент винесення розпорядження, та на момент складення державного акту на право власності на землю, відтак і до заповіту земельна ділянка площею 5,0000 га не входить, оскільки на день її смерті ані розпорядження голови райдержадміністрації, ані тим більше державного акту на право власності на землю ще не мала. Тобто ОСОБА_1 має право звернення до Державного кадастрового реєстратора з моменту задоволення її позовних вимог та х набранням законної сили рішення суду.

Представник третьої особи судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просить розглядати справу за його відсутності, проти позову не заперечує. Крім того, за запитом суду третя особа надала матеріали спадкової справи ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв'язку з чим, на підставі ст..197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть серія 1-ЖС №00484,5 виданим відділом реєстрації актів громадянського стану міськвиконкому м. Запоріжжя, актовий запис 1271.

Відповідно до заповіту від 02.12.1997 року, який був посвідчений державним нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори (реєстровий № 2-1819), ОСОБА_4 заповіла позивачці все належне їй майно на день її смерті.

Належність ОСОБА_3 при житті земельної ділянки площею 5,00 га, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва підтверджується копією державного акту про право приватної власності на землю серія І-ЗП №051455, виданим ОСОБА_2 райдержадміністрацією та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 927. Державний акт видано на підставі розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації від 12.04.2001 року №109/8.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 93362574 від 01.08.2017р., відомості з реєстру прав власності на земельну ділянку відсутні.

На запит суду Другою ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою надано спадкову справу №404 (98г), відкриту після смерті ОСОБА_3, з матеріалів якої вбачається, що позивачка прийняла спадщину за заповітом належним чином. Інших спадкоємців немає.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.07.2017 року, державним нотаріусом Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 5,00 га, кадастровий № 2322183500:06:001:0070, яка розташована за адресою: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв*язку з тим, що правовстановлюючий документ був виданий та зареєстрований після смерті спадкодавця.

Крім того, у свідоцтві про смерть по батькові ОСОБА_3 записано Мойсеївна , а у заповіті записано Мусіївна , але вказані імена людей є ідентичними, що визнано рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 року (справа № 334/7050/15-ц, провадження № 2/334/2932/15).

Всі викладені обставини підтверджуються матеріалами справи, ніким не заперечуються.

Суд не піддає сумніву достовірність документів, наданих позивачем як докази.

Враховуючи те, що правовідносини по спадкуванню відкрились в 1998 році, то при розгляді справи слід керуватись нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР в редакції 1963 року кожен громадянин має можливість залишити заповіт на все своє майно.

Відповідно до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, чи він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцям на загальних підставах зі збереженням його цільового призначення.

Відповідно до п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року вбачається, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа ( фізична, юридична) має конституційне право на судовий засіб захисту.

Відповідно до ст. 392 ЦК України особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 328, 392, 1217, 1218, 1254 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 169, 197, 212-215, 256 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку (кадастровий № 2322183500:06:001:0070) площею 5,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_4, померлої 07.02.1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя Яркіна С.В.