Рішення

від 23.08.2017 по справі 511/1466/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1466/17

Номер провадження: 2/511/642/17

23 серпня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Теренчук Ж. В.,

секретаря- Ніколас С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року ОСОБА_1В, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить, визнати за ними право власності в порядку спадкування за заповітом по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку площею 8,0418 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: масив №5,12 ділянка №17 ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123980400:01:003:0155, яка належала ОСОБА_7, померлій 05.05.2010 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №062869 виданого 01.10.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення 5 сесії ХХІІІ скликання ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 21.08.1999 року №32-ХХІІІ.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області про час та місце слухання по справі був сповіщений належним чином рекомендованим листом, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, однак в судове засідання не з'явились, про причини не явки суд не повідомили.

Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явились, надали суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, також просили слухати справу у їх відсутність, не заперечували проти винесення по справі заочного рішення. В позові зазначили, що 05.05.2010 року померла ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді трьох окремих земельних ділянок площею 8,04 га, 10,93 га, 10,90 га, які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю ІП-ОД №062869 від 01.10.1999 року. За життя, спадкодавець ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла земельну ділянку площею 8,04 га - позивачам по справі. Земельні ділянки площею 10,90 га та 10,93 га успадкували в порядку спадкування за заповітом треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 У встановленому порядку позивачі звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу №23/2010. Однак в видачі свідоцтва про право спадщину на земельну ділянку їм було відмовлено у зв'язку з тим, що в Державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №062869 від 01.10.1999 року були внесені зміни, що законодавством не передбачено. Крім того мають місце розбіжності, що містяться у вище зазначеному державному акті та витязі з державного земельного кадастру про земельну ділянку, а саме площа земельної ділянки в Державному акті зазначена - 8,04 га, тоді як в витязі - 8,0417 га. Тому просять рішенням суду дати оцінку законності внесених змін до державного акту про право власності на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства та визнати за позивачами право власності по праву спадкування за заповітом на вказану земельну ділянку, яка належала ОСОБА_7, померлій 05.05.2010 року.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, звернувши увагу на те, що застосовуючи такий порядок розгляду справи, суд враховує положення ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, яке кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

В порядку ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та згоди представника позивача.

В порядку ч.2 ст.197 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, оглянувши спадкову справу, дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2010 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №218626, виданим виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №8. (а.с.6).

При житті ОСОБА_7 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІП-ОД №062869 від 01.10.1999 року належали земельні ділянки площею 8,04 га (кадастровий номер 5123980400:01:003:0155), 10,93 га (кадастровий номер5123980400:01:004:0257), 10,90 га (кадастровий номер 5123980400:01:004:0258), які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.7)

Земельну ділянку площею 10,90 га ОСОБА_7 отримала у спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_9, який помер 01.01.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії АЕІ №065543, виданим 12.11.2001 року державним нотаріусом ОСОБА_10 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_11.

Відповідно до зазначеного свідоцтва ОСОБА_7 успадкувала право на земельну частку (пай), що підтверджується сертифікатом серії ОД №0105896, яка розташована в землях КСП Зоря с. Новоселівка Роздільнянського району Одеської області, виданого на ім'я спадкодавця - Дерус ОСОБА_10 райдержадміністрацією 15.02.1997 року, на підставі виписки з додатку №1 до Державного акту ОД 20-174, виданої районним відділом земельних ресурсів 17.11.2001 року за №56. (а.с.9)

Після виготовлення технічної документації на зазначену земельну ділянку та встановлення меж в натурі площа земельної ділянки була внесена до Державного акту на право приватної власності на землю ІП-ОД №062869.(а.с.8)

Постановою Верховної ради Української РСР від 13.03.1992 року за №2201 "Про форми державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування ними" було затверджено форми державних актів , які видавалась в Україні в період з 23.06.1992 року по 08.01.2004 року.

Державний акт про право власності видавався виключно громадянам, підписувався Головою відповідної ради, а також реєструвався відповідною радою за місцем розташування земельної ділянки в Книзі реєстрації державних актів. Дані про реєстрацію не вносились до електронної бази, кадастрова зйомка із зазначенням координат при його видачі в переважній більшості випадків не здійснювалась.

За своїм змістом бланк державного акту давав можливість внесення змін до нього в разі зміни площі земельної ділянки.

Тому внесення змін до Державного акту на право приватної власності на землю ІП-ОД №062869 від 01.10.1999 року шляхом схематичного зображення успадкованої земельної ділянки після встановлення меж в натурі в раніше виданому ОСОБА_7 Державному акті про право приватної власності на землю, відповідало вимогам діючого на той час законодавства і тому право власності на успадковану земельну ділянку за померлою ОСОБА_7 суд вважає підтвердженим.

Вартість належної ОСОБА_7 вище зазначеної земельної ділянки становить 462518,04 грн, що підтверджується листом відділу Держгеокадастру у ОСОБА_10 районі Одеської області від 20.06.2017 року №29-15-0.370-840/117-17.(а.с.15)

Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

За життя ОСОБА_7 склала заповіт від 26.07.2005 року, посвідчений секретарем Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №9, згідно якого заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 8,04 га, належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №062869. (а.с.9)

Ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно вимог ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1, ОСОБА_1 прийняли спадщину, своєчасно в шестимісячний строк 14.09.2010 року звернулись із заявами за №57, 58 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до нотаріуса, на підставі якої була заведена спадкова справа №23/2010.

Для оформлення спадщини було виготовлено технічну документацію на земельну ділянк та присвоєно кадастровий номер 5123980400:01:003:0155, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5102742422016 від 11.03.2016 рок (а.с.10)

Відповідно до п.4.15 розділу 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання а судовому порядку.

Згідно матеріалів спадкової справи, судом встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що в Державному акті на право приватної власності на землю ІІІ-ОД №062869 від 01.10.1999 року є виправлення, а саме дописано земельну ділянку 10,90 га, яку успадкувала ОСОБА_7 після смерті чоловіка.

Тому суд вважає, що наданими доказами підтверджено факт належності земельної ділянки померлій ОСОБА_7 і вона успадковується після її смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах без зміни її цільового призначення.

На час розгляду справи в суді право власності на землю ніким не оспорюється. Оскільки єдиними спадкоємцями вказаного спадкового майна померлої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1, то право власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7, померлою 05.05.2010 року, належить визнати за ними.

Судові витрати позивачами сплачено при зверненні з позовом до суду у повному обсязі.

На підставі ст.1216-1218, 1223, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по праву спадкування за заповітом на ? частину земельної ділянки площею 8,0417 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, №17 масив №5;12 ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123980400:01:003:0155, яка належала ОСОБА_7, померлій 05.05.2010 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №062869, виданого 01.10.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення 5 сесії ХХІІІ скликання ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 21.08.1999 року №32-ХХІІІ.

Визнати за ОСОБА_2 право власності по праву спадкування за заповітом на ? частину земельної ділянки площею 8,0417 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, №17 масив №5;12 ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області, кадастровий номер 5123980400:01:003:0155, яка належала ОСОБА_7, померлій 05.05.2010 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №062869, виданого 01.10.1999 року ОСОБА_3 сільською радою Роздільнянського району Одеської області, на підставі рішення 5 сесії ХХІІІ скликання ОСОБА_3 сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 21.08.1999 року №32-ХХІІІ.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.ст.223, 233 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ж. В. Теренчук