Рішення

від 21.08.2017 по справі 289/832/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/832/17

Номер провадження 2/289/589/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Невмержицького І.М.,

при секретарі - Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2, залишилось спадкове майно, що складається зокрема з:

- земельної ділянки площею 4,4281 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0114), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області;

- та ? частина земельної ділянки площею 1,9362 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0169), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, інших спадкоємців які б мали право та претендували на зазначене майно немає, тому просив суд визнати за ним право власності на вищевказане майно.

В судовому засіданні позивач не з явився, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надіслав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, та заяву про збільшеня позовних вимог щодо визнання права власності не на ? земельної ділянки, а на цілу земельну ділянку площею 1,9362 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0169) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Представник Заболотської сільської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Виходячи зі змісту ст.3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін,при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1,в с. Заболоть, Радомишльського р-ну, Житомирської області, з 2011 року по даний час зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 - даний факт підтверджує 13-та сторінка його паспорта.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії VI-УР № 1401913 від 24.08.1966 року, що видане повторно Заболотською сільською радою Радомишльського р-ну Житомирської області, його батьками є: батько, ОСОБА_2, українець, та мати, ОСОБА_3, українка.

26 липня 2009 року помер батько позивача, ОСОБА_2, у віці 79 років в с. Заболоть, Радомишльського району Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 127709, видане виконавчим комітетом Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області 28.07.2009 року.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, після смерті батька, позивач звернувся до Радомишльської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де на підставі цього, нотаріусом було заведено спадкову справу під № 323/2011.

До складу спадкового майна, що залишилося після смерті батька позивача, зокрема всього іншого, входять дві земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка площею 4,4281 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0114), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлому батьку позивача згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060386 від 31 липня 2003 року, виданого на його ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 139 від 15.05.2003 року;

- земельна ділянка площею 1,9362 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0169), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлій матері позивача, ОСОБА_3, (а відповідно, дружині батька позивача, що підтверджує свідоцтво про укладення шлюбу серії І-ТП № 345381 від 04.10.1978 року), згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060377 від 31 липня 2003 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 139 від 15.05.2003 року, яку в свою чергу успадкував ОСОБА_2, (спадкова справа № 609/2006), однак за життя не встиг виготовити на себе правовстановлюючий документ - даний факт підтверджують відомості зазначені в Свідоцтві про право на спадщину за заповітом № 1-1201 від 23.05.2007 року.

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки позивач, як єдиний спадкоємець за законом (ст. 1261 ЦК України) - не має можливості через те, що хоча покійний батько позивача, ОСОБА_2, фактично й успадкував частину майна покійної матері, однак за своє життя не встиг виготовити на себе правовстановлюючий документ, а що стосується його земельної ділянки, то його оригінал державного акту вважається втраченим, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідних нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв про право на спадщину.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно до п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Право змінювати правовідносин, захищати порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси належить тільки суду, до компетенції якого згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про розподіл спадщини і визнання права власності на спадкове майно підлягають розгляду тільки судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного й у відповідності з ст. 55 Конституції України, ст.ст. 3, 15, 328, 1216-1218, 1223, 1225, 1268, 1277 ЦК України, ст. 131 ЗК України, ПП ВСУ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , ПП ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та керуючись ст.ст. 3-4, 15, 60, 114, 118-120, 234 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Заболотської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер 26.07.2009 року, право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку площею 4,4281 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0114) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заболотська сільська рада, що належала померлому батьку позивача, ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060386 від 31 липня 2003 року, виданий на його ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 139 від 15.05.2003 року,

- земельну ділянку площею 1,9362 га (кадастровий номер 1825082900:02:000:0169) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заболотська сільська рада, що належала померлій матері позивача, ОСОБА_3, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 060377 від 31 липня 2003 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 139 від 15.05.2003 року, яку в свою чергу успадкував батько позивача, ОСОБА_2, однак за життя не встиг виготовити правовстановлюючий документ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький