Ухвала

від 23.08.2017 по справі 461/5503/17

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5503/17

Провадження № 1-кс/461/5721/17

УХВАЛА

іменем України

23.08.2017 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно

в с т а н о в и в:

В провадженні старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140000000850від 23.09.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному проваджені Прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучені під час обшуку 17.08.2017 року за місцем проживання головного лікаря КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти в загальній сумі 77350,00 грн., а саме: купюри номіналом 50 грн. в кількості 31 шт., в загальній сумі 1550 грн.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 108 шт., в загальній сумі 10800 грн.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 185 шт., в загальній сумі 37000 грн.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 56 шт., в загальній сумі 28000 грн.

Обґрунтовує клопотання тим, що 23.09.2016 в СУ ГУНП у Львівській області звернулась ОСОБА_6 , про те, що впродовж 2010-2016 років службові особи КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області», ЄРДПОУ 20763603, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке було їм ввірене, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, шляхом порушення порядку оплати праці працівникам та нарахування на заробітну плату, вчинили розтрату бюджетних коштів, чим спричинили матеріальну шкоду заявниці. У ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні Західним офісом держаудит служби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області» ЄДРПОУ 20763603, за період 01.01.2013 року по 30.04.2017 року, про що складено акт №19-23/17. Так, у ході проведення ревізії встановлено, що в порушення ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII, а також ст.8 Закону України «Про оплату праці» від 25.05.1995 року №108/95-ВР, посадовими особами КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області» зайво нараховано та виплачену заробітну плату, яка не належала до виплати за період з 01.01.2014 року по 30.04.2017 року на загальну суму 1624,3 тис. грн., а саме головному лікарю ОСОБА_7 у розмірі 699,00 тис. грн., головному бухгалтеру ОСОБА_8 694,00 тис. грн. та медичному реєстратору швеї ОСОБА_9 231,3 тис. грн., внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1624,3 тис. грн.

17.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.08.2017 року проведено обшук за місцем проживання головного лікаря КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 77350,00 грн., а саме: купюри номіналом 50 грн. в кількості 31 шт., в загальній сумі 1550 грн.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 108 шт., в загальній сумі 10800 грн.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 185 шт., в загальній сумі 37000 грн.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 56 шт., в загальній сумі 28000 грн. Стверджує, що ОСОБА_5 повідомив, що вказані грошові кошти являються його особистими заощадженнями, які останній відкладав із своєї заробітної плати впродовж 2013-2017 років.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно вимог ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди..

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться майно, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що 17.08.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 15.08.2017 року проведено обшук за місцем проживання головного лікаря КЗ ЛОР «Тулиголівської туберкульозної лікарні Городоцького району Львівської області» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 77350,00 грн., а саме: купюри номіналом 50 грн. в кількості 31 шт., в загальній сумі 1550 грн.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 108 шт., в загальній сумі 10800 грн.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 185 шт., в загальній сумі 37000 грн.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 56 шт., в загальній сумі 28000 грн., які можуть бути саме тими грошовими коштами, які зайво нараховано та виплачено як заробітна плата, яка не належала до виплати за період з 01.01.2014 року по 30.04.2017 року головному лікарю ОСОБА_5 у розмірі 699,00 тис. грн. та могли зберегти на собі сліди злочину.

Окрім того, під час допиту ОСОБА_5 повідомив, що вказані грошові кошти являються його особистими заощадженнями, які останній відкладав із своєї заробітної плати впродовж 2013-2017 років.

Слідчий суддя зазначає, що слідчим не надано належних та допустимих доказів того, що вилучені 17.08.2017 року під час обшуку грошові кошти в загальній сумі 77350,00 грн. мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, можуть бути саме тими грошовими коштами, які зайво нараховані та виплачені як заробітна плата, яка не належала до виплати за період з 01.01.2014 року по 30.04.2017 року головному лікарю ОСОБА_5 та могли зберегти на собі його сліди, а також те, що дані грошові кошти є знаряддям вчинення злочину.

Окрім того, санкція ч.3 ст.191 КК України не передбачає конфіскації майна.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1