Ухвала

від 06.07.2017 по справі 200/18989/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/18989/15-ц

Провадження №2-з/200/72/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 липня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛАДА 2009 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю САН СІТІ ТК , третя особа: Хагворт Менеджмент Лімітед про визнання договорів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищезазначена цивільна справа.

22 червня 2017 року представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_5, яка є керівником виконавчого органу та головою комісії з припинення (ліквідатором) Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 4056904; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, офіс 16-Б), та іншим членам комісії з припинення (ліквідаторам) цієї юридичної особи включати до її проміжного ліквідаційного балансу відомості про квартири №49 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 691279512101), №70 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690966112101), №90 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690895612101), що знаходяться в будинку №2 по вул. Глинки в місті Дніпро (Дніпропетровськ), а також подавати державному реєстраторові, нотаріусу чи іншій особі, яка виконує функції державного реєстратора, передбачені законодавством документи, в тому числі і в електронній формі, для проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "САН Сітітк" чи уповноважувати на подачу таких документів третіх осіб. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Мунлайт ТК (код ЄДРПОУ: 39826993; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10) та іншим засновникам (учасникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 40569046) затверджувати проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК", якщо він буде містити відомості про квартири №49 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 691279512101), №70 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690966112101), №90 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690895612101), що знаходяться в будинку №2 по вул. Глинки в місті Дніпро (Дніпропетровськ). Заборони державним реєстраторам Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58), а також нотаріусам та іншим особам, які виконують функції державного реєстратора, вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (проводити реєстраційну дію) про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 40569046).

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК", яке є одним із відповідачів та кінцевим набувачем квартир №№49,70,90, прийняли рішення щодо ліквідації товариства. Неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки зазначені квартири є предметом даного цивільного спору.

Оглянувши заяву про забезпечення позову та додатки до неї, матеріали цивільної справи прийшов до наступного висновку.

Як випливає з матеріалів цивільної справи право власності на спірні квартири зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю САН СІТІ ТК відповідн до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 155-157).

Згідно ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні квартири, а саме: квартири №49,70,90, що знаходяться за адресою м. Дніпро, вул.. Глінки, буд. 2 (а.с. 145-150).

Згідно ст.15 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, які допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини другої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У частині першої статті 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Згідно ч. 2, 3 цієї статті - у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина 5 цієї статті визначає, що - про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

У відповідності до п.п. 1, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Нормами чинного законодавства передбачено ліквідацію суб'єкта господарювання, а саме визначено основні дії ліквідатора, які включають:

-оприлюднення оголошення про ліквідацію та повідомлення про це явних (відомих) кредиторів персонально в письмовій формі;

-вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості;

-оцінка наявного майна суб'єкта господарювання, який ліквідується, та здійснення розрахунків із кредиторами;

-складання ліквідаційного балансу;

-перевірка достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

Цивільне право передбачає ліквідацію більш загального суб'єкта права - юридичної особи. Йдеться про визначення пасиву та активу юридичної особи, але більш детально описано перелік дій, що виконуються ліквідатором. Визначальним приписом порядку ліквідації є те, що ліквідатор після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційнийбаланс, який повинен містити відомості про:

-склад майна юридичної особи, що ліквідується;

-перелік пред'явлених кредиторами вимог;

-результат розгляду вимог кредиторів (визнання, часткове визнання, відхилення).

Складання проміжного ліквідаційного балансу на дату внесення відомостей в ЄДР про те, що юридична особа знаходиться в процесі припинення, можна розцінити як відображення майнового положення підприємства до початку реалізації його активів і здійснення будь-яких витрат ліквідаційною комісією.

Проміжний ліквідаційний баланс містить зведення про склад майна ліквідованої юридичної особи, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду. Такий баланс відображає права і обов'язки юридичної особи на момент ухвалення рішення про ліквідацію і узагальнює дані, на підставі яких проводитимуться розрахунки з кредиторами.

Враховуючи вищевикладене суд оцінює наскільки захід забезпечення позову, який пропонується вжити позивачем пов'язаний з предметом позову та наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, оскільки співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

В заяві відсутнє обґрунтування застосування конкретного виду забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не обґрунтовано співмірність забезпечувальних заходів заявленим вимогам, яка полягає у відповідності (адекватності) майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача. У заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх підстав щодо необхідності забезпечення даного позову у такий спосіб та не навів доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання. Крім того, ухвалою суду від 01.07.2016 року вже були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири, які є предметом спору даної справи.

Таким чином, суд враховує, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення процедури ліквідації підприємства, встановлення заборони ліквідатору, до ухвалення рішення по суті спору складати проміжний ліквідаційний баланс та подавати його органу, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи для затвердження може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, оскільки зачіпає інтереси невизначеного кола інших осіб та порушує права кредиторів, що не беруть участь у справі.

Проаналізувавши позовні вимоги, висунуті позивачкою до відповідачів, обґрунтування заяви про забезпечення позову, документи, які містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного і у відповідності до ст.ст. 151-153 ЦПК України, пп. 1, 3, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 21.12.2007 року, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛАДА 2009 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю САН СІТІ ТК , третя особа: Хагворт Менеджмент Лімітед про визнання договорів недійсними - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Е.В. Женеску