Постанова

від 01.08.2017 по справі 804/4128/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 р. Справа № 804/4128/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західно - Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

30.06.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж" (далі - ПАТ "Дніпроелектромонтаж", відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західно - Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - третя особа, Західно - Донбаська ОДПІ) про стягнення заборгованості у сумі 13 157, 78 грн.

Свої позовні вимоги податкова інспекція обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі - 13157, 78 грн. Втім, спірна сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 03.07.2017 було відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі та надано відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання суду своїх письмових заперечень проти заявленого адміністративного позову, наявних доказів або заяви про визнання позову.

Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду заявленого адміністративного позову, що підтверджується наявними у справі поштовим повідомленням про вручення позивачу - 10.07.2017, відповідачу - 20.07.2017, третій особі - 18.07.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечень відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити цей адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпроелектромонтаж" знаходиться на обліку як платник податків у Західно - Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках Публічного акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж" станом на 19.04.2017 обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 13157, 78 грн.

Податковий борг у відповідача по орендній платі з юридичних осіб виник внаслідок податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за

земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 1600005569 від

17.02.2016, в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 16 499, 62 грн. зі сплатою 1 374, 97 грн. щомісячно (на грудень 2016 року - 1 374.95 грн.); податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік № 1700014685від 16.02.2017, в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 17 489.60 грн. зі сплатою 1 457, 47 грн. щомісячно (на грудень 2017 року - 1457,43 грн.)

ПАТ Дніпроелектромонтаж не сплачено податкові зобов'язання за вказаними деклараціями за податкові періоди - липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та і рудень 2016 року на загальну суму 8 249,80 грн. та за податковий період січень, лютий 2017 на суму 2914,94 грн.

Крім того. Західно - Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності, про то складено наступний акт перевірки:

На підставі п.п. 2Q.J.4 п. 20.1 ст. 20. п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75. п. 86.2 ст. 86 ІІКУ проведено камеральну перевірку з питання несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю, про що складено акт-від 13.07.2016 №144/12-02/01416903.

За результатами акту перевірки сформовано податкові повідомлення - рішення від 04.08.2016 № 0001501202 на суму 137,50 грн. та № 0001491202 на суму 2 970,68 грн. У відповідності до ст.58 ПКУ 13.09.2016 податкові повідомлення-рішення повернуто засобами поштового зв'язку не врученими з зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання .

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України податковою інспекцією було сформовано та направлено на адресу товариства податкову вимогу №7999-17 від 03.10.2016. Втім, відповідач не сплатив зазначену суму податкового боргу. Така згодом змінювалась, а за п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Так, як було зазначено вище, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб.

У відповідності до положень пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За ст.269, ст.270 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно ст.285, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп.14.1.217 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

За пп.251.1.1 п.251.1 ст.251, пп.252.1.1 п.252.1, п.252.2, п.252.3, п.252.6, п. 252.23 ст.252 Податкового кодексу України рентна плата складається, в тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл.

Відповідно до пп.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року;

За пп.240.1.1 п.240.1 ст.240, пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Об'єктом та базою оподаткування є, зокрема обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п.249.1, п.250.1, пп.250.2.1 п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Згідно ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно зі ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.4, п.59.9 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.20.1.34п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо питання про розподілу судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до положень ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому, сплачена позивачем сума судового збору у загальному розмірі - 1600, 00 грн. (за платіжним дорученням №1180 від 19.06.2017) йому з Державного бюджету України не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпроелектромонтаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західно - Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 13 157, 78 грн. з рахунків Публічного акціонерного товариства Дніпроелектромонтаж (код ЄДРПОУ 01416903) у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанову суду відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України звернути до негайного виконання.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко