Постанова

від 21.08.2017 по справі 824/373/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/373/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григораша В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Козак В.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Виробничо-комерційної та інформаційної асоціації "Світанок" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) просить стягнути з Виробничо-комерційної та інформаційної асоціації "Світанок" (відповідач) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 13269,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі поданої відповідачем звітності форми 10-ПІ "про зайнятість та працевлаштування інвалідів" середньооблікова чисельність штатних працівників в 2016 році на підприємстві інвалідів становила 0 чоловік, в той час, коли встановлений норматив склав 1 чоловік. Таким чином, відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2017 року на рахунок обласного відділення Фонду адміністративно-господарські санкції у розмірі 12945,45 грн. Дана сума підтверджується розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій відповідно до поданого підприємством звіту форми 10-ПІ, та визнається відповідачем у 06 графі форми 10-ПІ.

Згідно інформації Чернівецького міського центру зайнятості від 30.05.2017 року №24-13/1590, наданої на запит відповідача, протягом 2016 року відповідач звітність не надавав, звернення з питань працевлаштування інвалідів не надавав.

На адресу позивача було надіслано претензію від 27.04.2017 року №03-68/172, відповідно до якої відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити протягом 15 діб на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 12945,45 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх вимоги у повному обсязі.

Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань або заяв не подавав.

На адресу відповідача надсилались копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки, проте поштові відправлення повернулись на адресу суду у зв'язку із відміткою пошти - "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Виробничо-комерційна та інформаційна асоціація "Світанок" (58000, м. Чернівці, вул. Заньковецької, буд. 8, м. Чернівці, Чернівецька область, ідентифікаційний код 21428943) зареєстроване як юридична особа 08.06.1992 року.

27.02.2017 року відповідачем подано ОСОБА_2 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік №74 за формою № 10-ПІ, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 11 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 0 осіб, в той час коли встановлений норматив складав 1 робоче місце. Фонд оплати праці штатних працівників складав 284,80 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала 25890,91 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 12945,46 грн (а.с. 8).

27.04.2017 р. позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 у зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів, відповідно до якої відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити протягом 15 діб на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 12992,08 грн, в тому числі пеня 46,62 грн. Також відповідача повідомлено, що сума пені зростатиме щоденно на несплачену суму заборгованості (а.с. 7).

Згідно інформації Чернівецького міського центру зайнятості від 30.05.2017 року №24-13/1590, протягом 2016 року відповідач звітність (інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН) не надавав, звернення з питань працевлаштування інвалідів не надавав та кількість вакантних посад, які створені для працевлаштування інвалідів згідно звітності (інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН) відсутня (а.с.19-21).

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується Розрахунком адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 15.04.2017 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачем станом на 16.06.2017 року, відповідно до якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 12945,45 грн та пеня в сумі 323,77грн (а.с. 10).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-XII (Закон №875-XII) передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70. На виконання п. 2 зазначеного Порядку, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 року №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 117/13384 затверджено форми звітності №10-ПІ (річна) "ОСОБА_2 про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Судом встановлено, що 27.02.2017 р. відповідач подав до позивача ОСОБА_2 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 року №74 форми № 10-ПІ.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) та заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Порядок подачі звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, а також форми цієї звітності, затвердженні наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2005 року №420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814 (чинний до 12.07.2013 року), відповідно до якого про наявність вакансій підприємство подає звіт за формою №3-ПН.

З 12.07.2013 року звітність подається за формою встановленою наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за № 988/23520 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

Згідно інформації Чернівецького міського центру зайнятості від 30.05.2017 року, протягом 2016 року відповідач звітність (інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН) не надавав, звернення з питань працевлаштування інвалідів не надавав та кількість вакантних посад, які створені для працевлаштування інвалідів згідно звітності (інформації про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН) відсутня.

Отже, враховуючи викладене слідує, що відповідач у 2016 році, обов'язки, покладені на нього ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII не виконав, зокрема ним не виділені та не створенні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України, результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом, тобто безпосереднє працевлаштування інваліда здійснюється підприємством.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 181 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його бажань.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. У разі не доведення учасником господарських відносин про вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення на нього може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів.

Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку та контролю за їх використанням, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів встановлюється законом.

Так, ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у зв'язку з не виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, зобов'язаний був самостійно сплатити на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції на загальну суму 12945,45 грн, тобто суму, що визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Згідно Розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та пені з 15.04.2017 року за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за відповідачем станом на 16.06.2017 року обліковується сума адміністративно-господарської санкції у розмірі 12945,45 грн та пеня в сумі 323,77 грн. На момент розгляду даної справи в суді, заборгованість та пеня відповідачем не погашені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо несвоєчасної сплати адміністративно-господарської санкції і пені та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним адміністративно-господарських санкцій та пені.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної та інформаційної асоціації "Світанок" (ідент. код 21428943, вул. Заньковецької, буд. 8, м. Чернівці, Чернівецька область) на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 12945 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 45 коп. та пеню в сумі 323 (триста двадцять три) грн 77 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.О. Григораш

Постанова в повному обсязі складена 23 серпня 2017 р.