Рішення

від 22.08.2017 по справі 905/1564/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2017р. Справа №905/1564/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС", м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 - будівельного кооперативу "Степовий", м.Бахмут

про стягнення заборгованості в сумі 75564,72 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 - будівельного кооперативу "Степовий", м.Бахмут, про стягнення заборгованості в сумі 75564,72 грн., у тому числі основний борг в розмірі 37702,85 грн., інфляція в сумі 34484,12 коп. та три проценти річних в сумі 3377,75 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості виконаних за договором підряду від 12.05.2014р. №100715з.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 - будівельний кооператив "Степовий" зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

12.05.2014р. між сторонами був підписаний договір підряду №1007-15з, згідно з умовами якого відповідач (замовник) поручив, а позивач (підрядник) прийняв на себе виконання робіт з капітального ремонту ліфтів на об'єкті за адресою: м.Бахмут, вул.Юбілейна, 75, під'їзд 1, 2. Замовник зобов'язався здійснювати оплату підряднику згідно умов вказаного договору (п.п.1.1,1.2 договору).

За умовами п.2.1 договору договірна ціна робіт, що підлягають виконанню, погоджується сторонами до терміну здійснення робіт. Договірна ціна робіт станом на 16.04.2014р. складає 53853,53 грн. (ПДВ 8975,59 грн.), у тому числі за адресами:

- м.Артемівськ, вул.Юбілейна, 75 (п.1) -19342,01 (ПДВ 3223,67 грн.)

- м.Артемівськ, вул.Юбілейна, 75 (п.2) -34511,52 (ПДВ 5751,92 грн.)

У випадку зміни статей видатків, що впливають на договірну ціну робіт, сторони погоджують нову договірну ціну робіт протягом 3х днів з моменту повідомлення замовника підрядником про його зміну.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковою угодою №2 від 18.06.2014р. сторонами внесено зміни до договору №100715з від 12.05.2014р. та викладено п.2.1 у наступній редакції: 2.1. Договірна ціна робіт, що підлягають до виконання, погоджується сторонами до терміну здійснення робіт. Договірна ціна робіт складає 53858,91 грн. (в тому числі ПДВ - 8976,49 грн.) .

Відповідно до п.4.2.2.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені вказаним договором протягом 30 календарних днів з моменту надання замовником будівельної готовності на об'єкті.

Згідно з наданими до справи актами приймання виконаних будівельних робіт №5044, 5045 за червень 2014р. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014р. позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 53858,91 грн.

Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.3.1 договору замовник, до початку виконання робіт перераховує підряднику передплату в розмірі 30% договірної ціни робіт.

Як встановлено, відповідно до наданого до матеріалів справи платіжного доручення №531 від 14.05.2014р. позивачем за договором №100715з від 12.05.2014р. було сплачено відповідачу попередню оплату за капітальний ремонт ліфтів в сумі 16156,06 грн.

Замовник сплачує підряднику фактичне виконання робіт не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання (акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3), та у відповідності до змін погодженої договірної ціни. Сума передплати, перерахована замовника підряднику враховується при оплаті робіт в місяці їх завершення (п.3.2 договору).

За висновками суду свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 37702,85 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та пред'ялено до стягнення з відповідача за період з липня 2014р. по травень 2017р. інфляцію в сумі 34484,12 грн. та три проценти річних за період з 06.07.2014р. по 30.06.2017р. в сумі 3377,75 грн.

Розрахунок трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи. При цьому, судом враховано наявність технічної описки у розрахунку позивача при визначенні дати початку нарахування трьох процентів річних помилково з 06.06.2014р., в той час, як фактично таке нарахування проведене вірно, починаючи з 06.07.2014р.

Одночасно, щодо вимог про стягнення інфляції суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що нарахування інфляційних витрат за липень 2014р. є неправомірним, за результатом проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача підлягає інфляція в сумі 34206,48 грн. за період з серпня 2014р. по травень 2017р., а решта вимог в цій частині є неправомірною.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення інфляції в сумі 277,64 грн. є неправомірним, виходячи з того, що заперечень відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 75287 грн. 08 коп., у тому числі основний борг в сумі 37702 грн. 85 коп., інфляція в сумі 34206 грн. 48 коп., три проценти річних в розмірі 3377 грн. 75 коп.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ОТІС", м.Київ до ОСОБА_1 - будівельного кооперативу "Степовий", м.Бахмут про стягнення заборгованості в сумі 75564,72 грн., у тому числі основний борг в розмірі 37702,85 грн., інфляція в сумі 34484,12 коп. та три проценти річних в сумі 3377,75 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 - будівельного кооперативу "Степовий" (84500 Донецька область, м.Бахмут, вул.Ювілейна, 75, ЄДРПОУ 23121278) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062 м.Київ, вул.Екскаваторна, буд.37, ЄДРПОУ 14357579) основний борг в сумі 37702 грн. 85 коп., інфляцію в сумі 34206 грн. 48 коп. та три проценти річних в розмірі 3377 грн. 75 коп., всього заборгованість в сумі 75287 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 22.08.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина