Рішення

від 22.08.2017 по справі 904/7384/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2017 Справа № 904/7384/17

За позовом Комунального підприємства "ЗЕЛЕНЕ МІСТО" Моршинської міської ради, м. Моршин, Львівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ЗЕЛЕНЕ МІСТО" Моршинської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" про стягнення основного боргу в розмірі 20 450,00грн. та пені у розмірі 2 542,52грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він на виконання умов договору поставки №Т105-00061 від 13.12.2016р. здійснив попередню оплату у розмірі 20 450,00грн. Однак відповідач довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів на суму 20 450,00грн. у визначений договором строк позивачу не передав, попередню оплату не повернув.

15.08.2017р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.26), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

17.08.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" (постачальник) та Комунальним підприємством "ЗЕЛЕНЕ МІСТО" Моршинської міської ради (покупець) укладений договір поставки №Т105-00061, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар.

Найменування товару: згідно накладних на товар (п.1.2. договору).

Одиниця вимірювання: літр (п.1.3. договору).

Кількість: згідно накладних на товар (п.1.4. договору).

Згідно п.1.5. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997р.

За п.2.1. договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та якістю з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.

Відповідно до п.3.1. договору ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 20 450,00грн., сума ПДВ - 3 206,95грн. (п.3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачені умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку та накладній і дійсна протягом дня його виписки.

Відповідно до п.3.4. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника згідно наданого рахунку на реквізити: р/р26005050018329 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 39726851. Постачальник звільняється від своїх обов"язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інший рахунок.

Згідно п.3.5. договору при ненадходженні оплати у термін, вказаний у п.4.1. договору, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця або здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування коштів за товар на його розрахунковий рахунок з подальшим переоформленням відповідного рахунку на оплату. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця, а договір з такої дати вважається розірваним.

Відповідно до п.3.6. договору після оплати товару протягом 5-ти робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов'язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скретч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику покупця за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видаткову накладну на товар.

У відповідності до п.4.1. договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

За п.4.2. договору місце поставки (передачі) товарів:

4.2.1. передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки;

4.2.2. скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін за погашеними скретч-картками вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості, меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п.4.3. договору).

Згідно п.4.4. договору постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Відповідно до п.5.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари, приймати товар згідно умов договору.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

21.12.2016р. позивач на підставі видаткової накладної №0105/0000109 від 13.12.2016р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений у п.3.4. договору, суму 20 450,00грн. за товар (дизпаливо Energy та бензин А-92 Energy), що підтверджується платіжним дорученням №325 від 20.12.2016р. (а.с.10-11).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови договору (п.3.6.), відповідач повинен був передати позивачу довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 20 450,00грн. до 28.12.2016р. включно, однак, як вбачається з матеріалів справи, цього не зробив.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав відповідачу претензію за №35 від 23.02.2017р., в якій просив повернути перераховані кошти у розмірі 20 450,00грн. (а.с.12).

Дану претензію позивач надіслав відповідачу на адресу: Львівська обл., м. Стрий, вул. Шевченка, 71, дата вручення 01.03.2017р., а також на адресу: м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40-А, дата вручення 27.06.2017р. (а.с.13-14), однак відповідач залишив її без задоволення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач довірчі документи (скретч-картки) на придбану кількість паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 20 450,00грн. у визначений договором строк позивачу не передав, попередню оплату не повернув, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми неповернутої попередньої оплати у розмірі 20 450,00грн. підлягає задоволенню.

За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.6.2. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення зобов"язання щодо передання довірчих документів за період з 28.12.2016р. по 13.06.2017р. у розмірі 2 542,52грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 29.12.2016р. (початок прострочення) по 13.06.2017р., встановив, що вона складає 2 539,60грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для її нарахування.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40-А, ЄДРПОУ 39726851) на користь Комунального підприємства "ЗЕЛЕНЕ МІСТО" Моршинської міської ради (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Паркова площа, 1, ЄДРПОУ 40235184, р/р 35435032093702 в Стрийське ГУДКСУ України у Львівській обл., МФО 825014) основний борг у розмірі 20 450,00грн. (двадцять тисяч чотириста п"ятдесят), пеню у розмірі 2 539,60грн. (дві тисячі п"ятсот тридцять дев"ять грн. 60коп.) та 1 599,80грн. (одна тисяча п"ятсот дев"яносто дев"ять грн. 80коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.08.2017р.

Суддя ОСОБА_2