Рішення

від 22.08.2017 по справі 904/6566/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.08.2017 Справа № 904/6566/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Геобудівельні технології", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 59 643,74 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 дов. № 19/08/17 від 19.08.17 р. представник

від позивача ОСОБА_3 дов. № 21/08/17 від 21.08.17 р. представник

від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геобудівельні технології" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 54 575 грн., що складають суму попередньої оплати за договором поставки № 0036 від 21.09.2016 р., 5 068, 74 грн. - пені.

В судовому засіданні 22.08.17р., позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши про те, що пеня в сумі 5068,77 грн. ним нарахована за невиконання відповідачем умов договору № 0036 від 21.09.2016 року, а саме: ненадання скретч-карток у встановлений договором строк.

Вказана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.08.17 р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і були надіслані як ухвала суду про порушення провадження у справі так і ухвала суду про відкладення справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Геобудівельні технології" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (Постачальникч) укладено договір поставки № 0036 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного договору, Постачальник (відповідач у даній справі) приймає на себе зобов'язання передати Покупцю (позивачу) у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.

Згідно ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У п.1.2., 1.4, 3.1. вказаного вище договору, сторони дійшли згоди про те, що найменування, кількість та ціна товару вказуються в накладних.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 142 від 20.12.1997 р. (п. 1.5.).

В п. 4.1. договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку і дійсна протягом дня його виписки.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника згідно наданого рахунка на зазначені в договорі реквізити (п. 4.2.).

В п. 4.4. договору встановлено, що після оплати товару на протязі 5-ти робочих днів Постачальник зобов'язаний передати Покупцю, а останній зобов'язаний отримати довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скреч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати товару.

Постачальник зобов'язується видати довірчі документи представнику Покупця, за умови надання представником довіреності форми М-2 на отримання товару (п.4.5 договору).

Відповідно до пунктів 5.1. договору, сторони визначили, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки).

У пункті 10.2. погоджено, що даний договір укладений терміном на 1 рік.

В п.10.3 вказаного вище договору, сторони дійшли згоди про те, що він може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін за умови письмового повідомлення іншої сторони та за відсутності заборгованості.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 54 575 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 329 від 31.01.2017 р. (а.с. 15).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів, які б свідчили про передачу відповідачем позивачу ПММ на суму здійсненої попередньої оплати, суду надано не було.

Не надано суду і документального підтвердження, яке б свідчило про те, що позивач в межах строку та відповідно до порядку, визначеного в п.п. 4.4., 4.5. договору, звертався до відповідача за отриманням довірчих документів на придбану кількість ПММ, а відповідач безпідставно відмовив у їх видачі.

Відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували вказані обставини, позбавляє суд можливості зробити висновок щодо правомірної чи неправомірної поведінки сторін договору в цій частині (щодо видачі - невидачі довірчих документів).

ОСОБА_1, слід зазначити наступне.

Як вже було вказано вище, при укладенні спірного договору, сторони дійшли згоди про можливість розірвання спірного договору в односторонньому порядку (п.10.3).

Позивачем до матеріалів справи залучено докази, які свідчать про реалізацію останнім такого права, викладеного в листі № 15-08 від 15.08.2017р., надісланого на адресу відповідача 15.08.2017р., про що свідчить чек "Укрпошти" та опис поштового вкладення.

Відповідно до положень статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

В п. 5 зазначеної вище статті встановлено, що у випадку, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В даному випадку, заявлена до стягнення сума (54 575,00 грн.), для позивача є збитками, що складаються з реальної шкоди, а саме, витрат понесених на попередню оплату, на яку не було передано товар, передбачений умовами договору.

З огляду на викладене, вимоги позивача, щодо стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В п. 7.2. договору сторони встановили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення.

На підставі вказаного вище пункту договору позивачем до стягнення нарахована пеня за період з 07.02.17р. по 09.06.17р., що складає 5068,74 грн. за невиконання умов договору, а саме: ненадання скретч-карток у встановлений договором строк.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

При цьому, в силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вже було вказано вище, позивач не довів (не надав доказів), які б підтверджували його вимоги в частині стягнення пені.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Керуючись статтями 526, 653, 712 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 49 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, просп.Слобожанський,40а, ІПН 397268526529, код ЄДРПОУ 39726851) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Геобудівельні технології" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Зіни Білої, буд. 156, оф. 8, р/р 26003050261510 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 40176119) 54 575 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень) 00 коп. основного боргу, 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні) 03 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_4