Рішення

від 17.08.2017 по справі 910/11625/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2017Справа №910/11625/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс

про стягнення 787 013, 88 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Олейнік Н.О;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс (далі -відповідач) про стягнення 787 013, 88 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 500 000, 00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 199 111, 12 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 87 902, 76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення банківського кредиту та відсотків за користування останнім, який було надано позивачем на підставі заяви відповідача про відкриття рахунку від 20.10.2015 згідно правил Умови та правила надання банківських послуг .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.08.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

02.08.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2017.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 17.08.2017.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач двічі повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс є: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 65, офіс 1 Г.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 та від 03.08.2017 судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 18.07.2017 та від 03.08.2017 з відмітками: за закінченням встановленого строку зберігання .

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.08.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс в особі Федоткіна Є.Г. було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та заяву про відкриття поточного рахунку у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Згідно зазначеної вище заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг (далі -Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 20.10.2015 та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг (Умови).

Так, 17.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс почало користуватися послугою Гарантійний платіж шляхом реєстрації заявок № 600 на суму 255 500, 00 грн. та № 601 на суму 244 500, 00 грн. через систему інтернет-клієнт-банк, на підставі яких відповідачу надано у користування кредитні кошти.

Згідно ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Так, розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг , регламентований порядок надання кредиту за послугою Гарантійний платіж .

Згідно п. 3.2.2.1. умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (далі - гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди в обумовлені даним Договором терміни. Відновлювана кредитна лінія (далі - кредит ) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням на дату виконання на поточний рахунок одержувачів, який зазначено у заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.2. умов, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, на дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4 % річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом у дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 ). У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют на 5 і більше відсотків, Сторони на дату укладання даного Договору погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру відсотків за користування кредитом не повинне перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, банк розміщає для Клієнта одним з наступних способів; у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв'язку Банку й Клієнта - системи інтернет - клієнт - банк Приват24 , повідомленні на email, sms -повідомлення на останні відомі Банку номера телефонів/адреси email, надані Банку при ідентифікації й актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Погоджений Сторонами змінений розмір відсотків за листування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним їм пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У випадку непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт сплачує відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), і відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками, клішованими з 01.02.2016). Позичальник зобов'язується негайно передати Банку в заставу майнові права на одержання коштів по господарському (-им) договору (-ам) і/або майнові права на одержання товару по господарському (-им) договору (-ам), і/або товар в обороті через укладання з Банком відповідних договорів застави. Позичальник зобов'язується не ухилятися від виконання даного обов'язку і/або не перешкоджати в його виконанні та передачі даного майна і майнових прав у заставу Банку.

Зазначений у даному пункті строк може бути змінений згідно умов даного Договору.

У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по кредитному ліміту на розрахунковому рахунку , подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 даних "Умов і Правил".

Згідно зі ст. ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення клієнтом кожного із зобов'язань, передбачених даним Договором, Банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення кожного із зобов'язань, має право змінити умови даних умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв'язку Банку й Клієнта - системи Інтернет-клієнт - банк "Приват24", повідомлення на email) із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку не погашення Клієнтом заборгованості згідно з цими умовами у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до 90 днів (включно) з моменту виникнення кожного із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Інші істотні умови кредитування наведені в заявці.

Згідно з п. 3.2.2.10.1 Умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за вищезазначеним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № HSAV9BESU9 tr. HSAVG1129BESU91 від 29.11.2016 на суму 244 500, 00 грн. та № HSAV9BESST tr. HSAVG1129BESST1 від 29.11.2016 на суму 255 500, 00 грн., а також банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.11.2016 по 12.07.2017 (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту не виконав, грошові кошти згідно умов договору не повернув.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, зокрема погашення заборгованості у розмірі 787 013, 88 грн., яка складається з: 500 000, 00 грн. - заборгованості за кредитом, 199 111, 12 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 87 902, 76 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 500 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № HSAV9BESU9 tr. HSAVG1129BESU91 від 29.11.2016 на суму 244 500, 00 грн. та № HSAV9BESST tr. HSAVG1129BESST1 від 29.11.2016 на суму 255 500, 00 грн., а також банківською випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.11.2016 по 12.07.2017 (копії в матеріалах справи).

Проте, відповідач порушив договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за кредитом в розмірі 500 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору банківського обслуговування № б/н від 20.10.2015, положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 500 000, 00 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 199 111, 12 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 87 902, 76 грн. - пені за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.2.2. умов, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, на дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4 % річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом у дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), та починаючи з 01.02.2016 Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 ).

Сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами, згідно з приведеним банком розрахунком складає 199 111, 12 грн.

Суд, перевіривши розрахунок нарахованих позивачем відсотків за користування тілом кредиту, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за простроченими процентами у сумі 199 111, 12 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 87 902, 76 грн. - пені за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.2.2.10.1 умов, у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконаним Клієнтом. (п.3.2.10.4 Умов).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, сторонами в договорі банківського обслуговування №б/н від 20.10.2015 року передбачено більшу тривалість періоду нарахування пені відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування пені.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені у розмірі 71 299, 42 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 30.12.2016 по 11.07.2017 (включно), оскільки кредитні кошти були надані відповідачу 29.11.2016 (згідно меморіальних ордерів № HSAV9BESU9 tr. HSAVG1129BESU91 від 29.11.2016 на суму 244 500, 00 грн. та № HSAV9BESST tr. HSAVG1129BESST1 від 29.11.2016 на суму 255 500, 00 грн.) та відповідно до п. 3.2.2.2. Умов та правил надання банківських послуг повертаються не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Екобудкомплекс (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 65, офіс 1 Г, ідентифікаційний код - 40060222) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код - 14360570) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості за кредитом, 199 111 (сто дев'яносто дев?ять тисяч сто одинадцять ) грн. 12 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 71 299 (сімдесят одну тисячу двісті дев'яносто дев?ять) грн. 42 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 11 556 (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 16 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.08.2017.

Суддя Щербаков С.О.