Рішення

від 22.08.2017 по справі 917/1184/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 р. Справа № 917/1184/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022 (адреса для листування : 39601, м. Кременчук, пр-т Свободи, 8)

до Кременчуцького міського центру позашкільної освіти "Лідер" Кременчуцької міської ради Полтавської області, вул. В.Бойка, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39602

про стягнення 53 356,61 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача : ОСОБА_1 дов. №10-74/1941 від 15.02.2017 року

від відповідача: відсутні

Обставини справи: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Кременчуцького міського центру позашкільної освіти "Лідер" Кременчуцької міської ради Полтавської області про стягнення 53 356,61 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1751 від 01.01.2010 року, яка складається з: 1023,61 грн. пені, 49 464,98 грн. інфляційних, 2 868,02 грн. 3% річних.

Суд ухвалою від 24.07.2017 року порушив провадження у справі №917/1184/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2017 року.

04.08.2017 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 64-71). В поданому відзиві відповідач зазначає, що договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1751 від 01.01.2010 року не врегульовані зобов'язання фінансового характеру (відсутня сума договору), тому щорічно між позивачем та відповідачем укладалися договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, які передбачають суму договору на рік для проведення розрахунків, за якими і проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію.

Також відповідач у відзиві посилається на те, що відповідач фінансується з місцевого бюджету , на закупівлю теплової енергії в гарячій воді для потреб установи на 2014-2017 роки розповсюджувалася дія Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки сума запланованих закупівель перевищувала 200 тис. грн. Крім того, відповідач у своєму відзиві звертає увагу суду на те, що відповідач в спірний період здійснював платежі за поставлене тепло у відповідності до бюджетних призначень. Як зазначає відповідач, оплата за спожиту теплову енергію проведена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені, у разі якщо позовні вимоги будуть задоволені судом. До відзиву відповідач додав копії кошторисів, копії платіжних доручень, копії договорів про закупівлю теплової енергії, копію Статуту, (арк. с. 72-133).

10.08.2017 року від позивача до суду надійшов супровідний лист з документами, а саме: копії платіжних документів про сплату за спожиту теплову енергію; витяг із статуту ПАТ "Полтаваобленерго"; Витяг з ЄДР; копія довіреності (арк. с. 134-163).

Відповідач повноважного представника в судове засідання 22.08.2017 року не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд належним чином повідомляв відповідача про дату, час і місце судового розгляду, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2017 року виклав зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.08.2017 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення та повідомив дату складення повного тексту рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд, встановив:

01.01.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство) (позивач, теплопостачальна організація ) та Кременчуцьким міським центром позашкільної освіти "Лідер" Кременчуцької міської ради Полтавської області (відповідач, споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1751 з додатками ( арк. с. 13-18).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, визначених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства України (п. 1.1 та п. 1.2 договору);

- теплопостачальна організація зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження теплоспоживання" (п. 2.1.2 договору);

- споживач зобов'язується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього №4 Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (п. 2.2.2 договору);

- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого Договору (п. 6.6 договору).

До договору сторонами було складено та підписано, наступні додатки до договору :

- Додаток № 1 "Перелік об'єктів" (арк. с. 15);

- Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" (арк. с. 16);

- Додаток № 3 "Тарифи на теплову енергію" (арк. с. 17);

- Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (арк. с. 18), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 Додатку);

- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток № 4-2 до Договору), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації (п. 5 Додатку);

- за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із встановленням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 Додатку).

До договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1751 від 01.01.2010 року між сторонами було укладено ряд додаткових угод (арк. с. 112-118).

Крім того судом встановлено, що разом з договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1751 на виконання вимог Закону України Про здійснення державних закупівель між сторонами щорічно укладалися договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді (арк. с. 119-132).

Укладені між сторонами договори про здійснення закупівель за державні кошти містять орієнтовні величини обсягів закупівлі теплової енергії на рік та її вартість, а конкретні умови постачання теплової енергії, її облік, розрахунковий період, порядок оплати та конкретна відповідальність сторін унормовані договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1751.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання перед ним в частині своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, у визначені договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1751 строки.

Викладене позивач підтверджує виставленими відповідачу рахунками на оплату отриманих послуг, реєстрами отримання рахунків, платіжними дорученнями з оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії та виписками по рахунку (арк. с. 26-55, 135-150).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача:

- 1 023,61 грн. пені за прострочення зобов'язань за жовтень 2016р., грудень 2016р., січень 2017р. - березень 2017р.;

- 49 464,98 грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань за листопад 2014р. - грудень 2014р., січень 2015р. - березень 2015р., грудень 2015р., січень 2016р. - лютий 2016р., грудень 2016р.;

- 2 868,02 грн. 3% річних за прострочення зобов'язань за листопад 2014р.- грудень 2014 р., січень 2015р. - квітень 2015р., жовтень 2015р. - грудень 2015р., січень 2016р. - квітень 2016р., жовтень 2016р., грудень 2016р., січень 2017 р. - березень 2017 р., (розрахунки арк. с. 9-12).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання електричної енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на визначений сторонами в договорі порядок розрахунків за спожиту теплову енергію, дати здійснених відповідачем проплат рахунків, матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення вчасних розрахунків за спожиту теплову енергію.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.ст. 547-548 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

В пункті п.6 додатку №4 до договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем заявлено до стягнення:

- 1 023,61 грн. пені за прострочення зобов'язань за жовтень 2016р., грудень 2016р., січень 2017р. - березень 2017р.;

- 49 464,98 грн. втрат від інфляції за прострочення зобов'язань за листопад 2014р. - грудень 2014р., січень 2015р. - березень 2015р., грудень 2015р., січень 2016р. - лютий 2016р., грудень 2016р.;

- 2 868,02 грн. 3% річних за прострочення зобов'язань за листопад 2014р.- грудень 2014 р., січень 2015р. - квітень 2015р., жовтень 2015р. - грудень 2015р., січень 2016р. - квітень 2016р., жовтень 2016р., грудень 2016р., січень 2017 р. - березень 2017 р., (розрахунки арк. с. 9-12).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо оплати за кожний окремий місяць та здійснених відповідачем проплат, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені, 3% річних та інфляційних є правомірним.

Як вже зазначалось вище, відповідач у відзиві просив суд зменшити розмір пені.

В обґрунтування вказаного відповідач у відзиві посилається на те, що Кременчуцький міський центр позашкільної освіти "Лідер" Кременчуцької міської ради Полтавської області є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування. Також відповідач вказує на те, що заборгованість виникала не з його вини, а внаслідок неузгодженості в сфері виділення бюджетних коштів; що заборгованість за спожите тепло відповідачем погашена в повному обсязі; що відповідач є соціально значущим державним освітнім закладом.

Позивач заперечував проти зменшення розміру пені.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п.п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Враховуючи баланс інтересів сторін у справі, що відповідач є неприбутковою, бюджетною установою, джерелами фінансування якої є кошти міського бюджету, а також відсутність основного боргу за договором, суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 102,36 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Заперечення відповідача стосовно того , що договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №1751 від 01.01.2010 року не врегульовані зобов'язання фінансового характеру (відсутня сума договору) та посилання на те, що вони врегульовані щорічно укладеними між сторонами договорами про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, судом відхиляються виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту наданих відповідачем договорів про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, укладених між сторонами , їх умови визначають загальні положення поставки теплової енергії, обсяги постачання теплової енергії на період їх дії, ціну договору, строк поставки, загальні умови оплати та відповідальності, загальний перелік прав та обов'язків. При цьому, у розділі ХІ "Інші умови договору" (п.11.2) сторони чітко узгодили, що умови постачання теплової енергії, не передбачені цими договорами, регулюються між сторонами чинним законодавством, Правилами користування тепловою енергією та договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1751 від 01.01.2010р. з усіма додатками.

Отже, саме умови договору № 1751 від 01.01.2010р. про постачання теплової енергії в гарячій воді визначають порядок розрахунків за спожиту теплову енергію (Додаток № 4), визначають розмір відповідальності сторін (розділ 4, п. 6 Додатку № 4), а не договори про закупівлю теплової енергії в гарячій воді як вказує відповідач.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від виконання зобов'язань, оскільки відповідно до приписів статті 617 Цивільного кодексу України та частини другої статті 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання у врегульованих законом відносинах тягне за собою наслідки у вигляді застосування на загальних підставах заходів відповідальності, передбачених цивільним кодексу України.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 102,36 грн. пені, 2 868,02 грн. 3 % річних та 49 464,98 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи), і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,п. 3 ст. 83, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кременчуцького міського центру позашкільної освіти "Лідер" Кременчуцької міської ради Полтавської області (вул. В.Бойка, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39602, ідентифікаційний код 25169071) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) 102,36 грн. пені, 2 868,02 грн. 3 % річних, 49 464,98 грн. інфляційних.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.08.2017 р.

Суддя Тимощенко О.М.